Минуло вже два роки з того часу, як сепаратисти розпочали терор проти проукраїнських активістів на сході України і почалася антитерористична операція. Відтак питання — чи можна вважати сепаратистів справжніми громадянами України — з початком російської агресії набуло особливої актуальності. Пізніше й так звана влада «ДНР/ЛНР» теж почала видавати посвідчення особи українським громадянам. Натомість є іноземці, які захищають незалежність, територіальну цілісність і державні інтереси нашої країни зі зброєю в руках та бажають отримати українське громадянство. Але саме російська агресія загострила питання лояльності громадян України до своєї держави та зумовила пропозицію позбавляти громадянства тих, хто не витримав випробування на вірність своїй державі. Чи можливо зробити це через сепаратизм, дізнавався «Урядовий кур’єр».

Громадяни України мають бути гідними паспорта своєї держави. Фото з сайту ddns.net.

Від зміни  назв суть  не змінюється

Нині в парламенті зареєстровано кілька законопроектів, які передбачають позбавлення українського громадянства за сепаратизм. Вітчизняні політики, мотивуючи висновком Венеціанської комісії щодо змін у конституції Франції, агітують позбавляти зрадників громадянства України.

«Коли йдеться про висновок Венеціанської комісії, то потрібно розуміти, що він стосувався конкретного проекту змін до французької конституції. Таким чином комісія в його контексті проаналізувала можливість позбавляти терористів громадянства Франції, навіть якщо вони при цьому стануть особами без громадянства. Насправді така практика там уже існувала. Зокрема з 1990 року місцеві суди ухвалили 20 рішень про позбавлення громадянства, з яких упродовж 2000—2014 років вісьмох людей позбавили французького громадянства за тероризм, — розповідає доктор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Г. Шевченка Ольга Поєдинок. — Якщо говорити про Україну, то позбавлення громадянства як таке чітко забороняє частина перша статті 25 Конституції України. У багатьох виникає питання: чому така норма увійшла до Конституції України? Вочевидь тому, що творці нашого Основного Закону не забули негативний досвід Радянського Союзу, коли позбавленням громадянства зловживали задля покарання інакомислячих. Натомість в Україні існує інститут втрати громадянства. Щоправда, автоматична заміна поняття «позбавлення» поняттям «втрата» проблему не вирішує. Тож подані до ВРУ законопроекти, у яких ідеться не про позбавлення громадянства, а про його втрату, не що інше, як спроба обійти Конституцію».

У будь-якому разі, коли ми говоримо про втрату громадянства або про його позбавлення, маємо на увазі припинення українського громадянства з ініціативи держави, оскільки припинення українського громадянства з ініціативи фізичної особи називається виходом із громадянства. Якщо ж держава ініціює його, то це вже — втрата або позбавлення громадянства залежно від обставин та термінологічних особливостей законодавства кожної держави.

«Міжнародне законодавство визнає громадянство непохитним правом кожної людини, — переконує партнер юридичної фірми «КПД Консалтинг» Кирило Казак. — І позбавлення його світова спільнота не підтримує і не заохочує. Але можливе призупинення громадянства на певний строк, і це прийнятно з точки зору міжнародних стандартів».

Франція зуміла отримати позитивний висновок Венеціанської комісії. Цікаво, як їм вдалося обійти норми міжнародного права? Юристи пояснюють, що Україна і Франція мають різні зобов’язання за міжнародним правом, тому Франція нічого не «обходила». Адже ця країна не є учасницею Європейської конвенції про громадянство. Тобто вона її підписала, але не ратифікувала. Франція не належить до учасників універсальної Конвенції про скорочення без громадянства.

Навіть підписуючи цю конвенцію, Франція залишила за собою право зберегти у своєму внутрішньому законодавстві положення про те, що держава може позбавляти свого громадянства тих осіб, які діють всупереч життєвим інтересам держави, навіть якщо через це вони стануть апатридами (люди, що не мають громадянства будь-якої держави). Натомість Україна, коли у 2013 році приєднувалася до цієї конвенції, такого застереження не зробила. Це було логічно, оскільки наша країна тоді вже була учасницею Європейської конвенції про громадянство, яка накладає на держави ще жорсткіші обмеження щодо можливості позбавляти свого громадянства, якщо особа через це стане апатридом. Не забуваймо й про статтю 25 Конституції України, про яку ми вже згадували. Отже, ми не можемо в своєму законодавстві мати такого положення.

Індивідуальні  рішення

Зрештою, давати чи позбавляти права на громадянство — це внутрішня справа держави.

«Коли Україна стала незалежною, довго побоювалася допускати міжнародне право до регулювання питань громадянства, проте з часом ситуація змінилася. Наша країна стала учасницею Європейської конвенції про громадянство, Конвенції про скорочення без громадянства, — зазначає Ольга Поєдинок. — Обидва документи містять принцип, відповідно до якого кожна держава мусить боротися з таким явищем, як особа без громадянства (її не визнають громадянином жодної держави). Отже, громадян України, які мають лише українське громадянство, неможливо позбавити його на підставі статті 25 Конституції України і положень уже згаданих конвенцій».

У суспільстві дедалі частіше і гучніше заявляють, що зрадників і сепаратистів варто позбавляти громадянства.

Але юристи застерігають від необдуманих кроків. Бо якщо людина втратить українське громадянство, то наша країна не матиме змоги реалізовувати стосовно неї всю повноту своїх суверенних прав, натомість така можливість з’явиться в іншої держави, що для України вкрай невигідно.

«Питання позбавлення громадянства потрібно вирішувати індивідуально, оскільки кожна ситуація «сепаратизму» може мати різний ступінь суспільної небезпеки (наприклад, розмови бабусь на ринку і виступи з трибуни на площі з мегафоном), — переконаний Кирило Казак. — Водночас позбавлення громадянства за такі дії можна розцінити як порушення прав громадян на політичні, суспільні, моральні, релігійні погляди, що закріплено в Конституції України. Але в умовах сьогодення це може стати полюванням на відьом і спричинити непередбачувані наслідки в суспільстві. Тому цілком вистачить покарання, передбаченого для таких злочинів Кримінальним кодексом України».

З юридичної точки зору позбавити людину громадянства можна за наявності відповідних підстав, чітко окреслених у Законі «Про громадянство України». При цьому на деякі з них можна посилатися і в разі тероризму — наприклад, добровільний вступ в іншій державі на військову службу, яка відповідно до внутрішнього законодавства країни не є військовим обов’язком чи альтернативною (невійськовою) службою. Це можливо у державі, яку визнано терористичною.