За кілька тижнів Європейська Рада офіційно схвалить персональні санкції проти восьми російських громадян, які безпосередньо причетні до затримання українських суден та арешту 24 моряків Військово-Морських сил ЗСУ в Керченській протоці. Про ці санкції домовилися міністри закордонних справ країн-членів ЄС під час недавньої зустрічі у Брюсселі. Це стало поки що єдиною відповіддю Євросоюзу на кричущий акт відкритої збройної агресії Москви проти України і грубе порушення двосторонніх та міжнародних угод, які відбулися ще три місяці тому.

Хоч після дебатів у Європарламенті, які пройшли наприкінці листопада, відразу за кілька днів після агресії в Керченській протоці, євродепутати заявляли, що російську сваволю не можна залишати безкарною. Як застерегла латвійський депутат Сандра Калнієте, Путін знову може продемонструвати військову силу в Чорному морі, щойно його рейтинг вкотре знизиться.

«Якщо Росія спробує анексувати й Азовське море та морський порт Маріуполя, то слід заборонити використання в тій країні банківської системи SWIFT і знайти нові можливості, якими можемо натиснути на Москву, якщо її експансія та агресія триватиме», — заявив британський євродепутат Чарльз Теннок.

Проте вже не раз політичні заяви і заклики євродепутатів наштовхувалися на помірковано-обережну позицію Єврокомісії. Європейські чиновники пояснюють, що затягували ухвалення нових санкцій, сподіваючись, що Росія опам’ятається і звільнить незаконно заарештованих українських моряків. І вкотре сподівання європейців, які, попри все, чомусь вірять, що росіяни вміють розкаюватися у своїх помилках чи вести цивілізовані перемовини, виявилися марними. І ЄС вирішив покарати вісьмох громадян Росії, чиї імена оприлюднять пізніше, за те, що стріляли на ураження в українські судна і брали в полон наших моряків. Проте дуже сумнівно, що заборона на в’їзд на територію Євросоюзу вісьмом ФСБешникам та заморожування їхніх активів у банках ЄС (яких вони стовідсотково там не мають) так налякають Москву, що вона випустить зі своїх катівень українських бранців.

«Краще такі санкції, ніж ніякі», — зітхнув у неформальній розмові з «УК» один європейський дипломат. А як же силове обмеження Росією судноплавства в Азовському морі і блокування українських портів? «У ЄС готуються до нових антиросійських санкцій, міжнародні партнери розуміють, що російську владу слід покарати за ці дії, проте ЄС дає Києву зрозуміти: рішення про розширення санкційного пакета проти Росії буде нескоро», — пояснив він.

Тож навряд, щоб рішення про розширення санкцій проти Росії через дії у Чорноморсько-Азовському регіоні ухвалили до виборів у Європарламент, які мають відбутися у травні. Надто що Італія, Угорщина та Австрія наполягають на необхідності послабити санкційний режим проти Росії як неефективний.

Позиція Німеччини щодо жорсткіших санкцій, дію яких Кремль відчув би миттєво, також доволі розмита. Та й після успішного лобіювання «Північного потоку-2» принциповість Берліна щодо Росії викликає великі сумніви.

Мій німецький колега дуже влучно пояснив тактику російської влади щодо ЄС: «Путін будує свою політику із Заходом за ленінським принципом: натисни багнетом, якщо там сталь, зупинись, якщо м’яко — тисни далі. ЄС все підставляє Путіну свої м’які боки, тому він не зупиниться».