На підприємстві функціонує команда воєнізованої охорони, де стрільці виконують свої функціональні обов’язки із застосуванням нарізної стрілецької зброї. А ось керівництво підприємства вважає, що коли стрільцю виповнюється 60 років, навіть при задовільних результатах атестації і стані здоров’я, він уже не може виконувати своїх обов’язків із застосуванням стрілецької зброї.

Хочу дізнатися, чи справді обмежується чинним законодавством термін перебування на посадах стрільця в Збройних силах? Якщо так, то яким саме законодавчим документом? А також мене цікавить, де можу дізнатися про перелік хвороб, за наявності яких людина не може виконувати обов’язки стрільця?

Н.КОНСТАНТІНОВА,
м. Кіровоград

Олександр ТОВСТЕНКО,
директор департаменту
заробітної плати та умов
праці Мінсоцполітики:

— Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 17 березня 1993 року № 195 «Про впорядкування охорони об’єктів Збройних Сил» та з метою подальшого поліпшення організації охорони об’єктів Збройних сил підрозділами воєнізованої охорони розроблено Положення про воєнізовану охорону об’єктів Збройних сил та Інструкцію з організації та несення служби воєнізованою охороною на об’єктах Збройних сил, затверджену наказом Міністерства оборони від 20 квітня 2001 року № 125.

У пункті 1.5. Положення про воєнізовану охорону об’єктів Збройних сил зазначено, що особовий склад підрозділів воєнізованої охорони є працівниками Збройних сил, на яких поширюється законодавство про працю та державне соціальне страхування.

Пунктом 2.1 передбачено, що до воєнізованої охорони приймаються громадяни, не молодші 21-річного віку, які не були засуджені за вчинення злочину і здатні за своїми діловими і моральними якостями та станом здоров’я до несення служби із зброєю, спроможні виконувати обов’язки, що випливають з умов та особливостей несення служби на кожному об’єкті, що охороняється.

Пунктом 2.3 Положення про воєнізовану охорону об’єктів Збройних сил визначено, що під час прийому на роботу до воєнізованої охорони громадянином подається довідка про стан здоров’я (надалі медичні огляди проводяться у медичних установах Міністерства оборони / місцевих лікувальних закладах щорічно).

При цьому відповідно до пункту 3.1 начальник загону (команди, групи) воєнізованої охорони відповідає за організацію та несення служби особовим складом загону (команди, групи); його спеціальну підготовку, морально-психологічний стан та трудову дисципліну; виконання заходів безпеки під час несення служби; за стан і зберігання зброї, боєприпасів та іншого майна загону (команди, групи). Він підпорядкований безпосередньо командиру військової частини (начальнику об’єкта) і є прямим начальником усього особового складу загону (команди, групи).