Даруйте за спрощення, але дієва реформа трохи нагадує приготування улюбленого борщу: щоб вона відбулася, потрібні всі інгредієнти. Говорячи про зміни в охороні здоров’я, передовсім цікавимося тим, як обрати лікаря, чи можна його буде змінити тощо. Але є й інший бік питання: чи готові ті, кого обиратимемо, до змін? Що вже зроблено й що мають змінити державні лікувальні заклади, аби налаштуватися на хвилю ринкової конкуренції, чи вигідно буде долучатися до реформи приватному медичному бізнесу?
По суті, щоб нова система, згідно з ухваленими торік законами, запрацювала з липня цього року, потрібно, аби в одній точці зійшлися чотири важливі напрями, наголосив на зустрічі з представниками приватних медичних клінік заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. Перший — нормативна база. МОЗ має підготувати близько двох десятків нормативних актів, й половина з них, запевнив він, уже є.
Нові стосунки — без паперу
З липня в первинній ланці згорнеться стара форма фінансування (медична субвенція) й почнеться нова. Тож запрацює принцип «гроші за пацієнтом», коли медичні заклади отримуватимуть кошти за лікування кожного з нас згідно з договорами, укладеними з Національною службою здоров’я. Її створення — це другий важливий компонент.
«Система працюватиме по-новому, це будуть прямі договори між національним страховиком (НСЗУ. — Авт.) і постачальником медичних послуг будь-якої форми власності без втручання МОЗ чи місцевої влади», — пояснив Павло Ковтонюк. Добра, сподіваємося, новина: кілька днів тому на конкурсі обрали директора нацслужби. Ним став Олег Петренко, управлінець, що прийшов із приватного медичного бізнесу. Новообраного директора має затвердити на посаді Кабінет Міністрів.
Третій напрям — E-Health. МОЗ планує, що нові фінансові відносини відбуватимуться без паперу. Потрібна центральна база даних, яка вже існує в мінімальному життєздатному варіанті, проте її слід доопрацювати.
Четверта умова — готовність до змін самих медичних закладів. До них висувають шість вимог: автономний статус, відповідність устаткування табелю оснащення, долучення до E-Health (для цього в амбулаторії має бути хоч кілька комп’ютерів та приєднання до E-Health через одну з інформаційних систем) і так звані базові сервісні вимоги, важливі для пацієнтів. Перша — запис на прийом заздалегідь за телефоном або в режимі онлайн, друга — якщо комунальний заклад не працює у вихідні чи свята, то має забезпечити для пацієнтів можливість отримати допомогу в такі дні, а також забір 7 базових аналізів у себе чи в іншому місці. Ще одна вимога: лікарі повинні мати електронний підпис.
У країні створюється ринок
Договір з Національною службою здоров’я закладам треба укласти до середини червня. Для цього обов’язкова умова для бюджетного закладу первинної допомоги (загалом у країні їх 1200) — стати комунальним. Так у країні створюється ринок, де конкуруватимуть і комунальні, і приватні медичні заклади. МОЗ підготував докладні рекомендації для головних лікарів, юристів та органів місцевого самоврядування, як піти у вільне плавання в найкращий спосіб, й уже з цього місяця планує почати ширший юридичний та управлінський супровід.
Ці вимоги непрості для багатьох державних закладів й не нездійсненні для приватних клінік, де вирішуючи, чи долучитися до реформи, зважають на серйозність державних намірів і вигоду для бізнесу. Нині можна обережно казати, що принаймні приватні клініки вже цікавляться й ходять на зустрічі, зазначає заступник міністра. Чи буде вигідно приватному медичному бізнесу долучатися до реформи, залежить від тарифів. Базова ставка становитиме 370 гривень на рік за пацієнта, вводиться система коефіцієнтів для різних вікових груп. Найбільшими вони будуть для маленьких дітей (0—5 років). Для дітей віком 6—17 років та людей після 60 плата подвоюється, за пацієнтів віком 18—39 років платитимуть 370 гривень, а для тих, кому 40—64, коефіцієнт становитиме 1.2.
«Чому така велика різниця для дітей? Хочемо, щоб працювала педіатрична практика, а в разі маленьких коефіцієнтів це неможливо, оскільки педіатри беруть не по 2000 пацієнтів, а по 500—600», — пояснив Павло Ковтонюк.
Жодних доплат на первинці
«Ми розуміємо, що 370 гривень — це небагато. У планах — 370 гривень на перший рік реформи, 450 — на другий і 500 — на третій. Так само хочемо, щоб відбулося підвищення стандартів якості. Заклади підвищують якість, ми збільшуємо тариф», — наголосив він. За словами посадовця, умови зробили таким, щоб долучити до реформи якнайбільше державних закладів первинної допомоги, але поступово планку підвищуватимуть. МОЗ стоїть на позиції, що жодних доплат від пацієнтів на первинці бути не може. Усі стандартні первинної допомоги будуть безплатними.
І пацієнтів, і лікарів турбує питання, чи збережеться змога виклику лікаря додому. «Ніде не буде прописано, що він мусить їхати. Але якщо рішення буде неправильним, то лікар відповідатиме згідно із законом», — наголосив фахівець.
«Чи не перетвориться життя приватних клінік, якщо вони долучаться до реформи, на постійні перевірки?» — запитав керівник однієї з них у заступника міністра. У відповідь Павло Ковтонюк зазначив, що не хоче всім надівати рожеві окуляри, оскільки таке рішення «не повністю в моїй владі. Але ми робимо все, щоб так було. Саме для цього створюємо Національну службу здоров’я, щоб вона не мала інституціональної пам’яті. Вона не матиме жодного стосунку до облздравів, не буде ні їхнім продовженням, ні еволюцією. У регіональних відділеннях НСЗУ так само треба буде проходити конкурс. Але є аудиторські служби, на які ми не впливаємо», — сказав посадовець.
Ми в Google+