Нещодавно Мін’юст ініціював скасування Господарського кодексу. На думку урядовців і бізнес-спільноти, ухвалений 2003 року кодекс містить застарілі норми, що дублюють галузеве законодавство, яке не модернізувалося протягом 10 років. Через це в ньому не відображено реального стану речей, що заважає веденню бізнесу в Україні. Представники ж суддівського корпусу вважають, що говорити про скасування Господарського кодексу передчасно.

Прибрати зайве

У 2003 році було ухвалено два вагомих законодавчих акти — Цивільний і Господарський кодекси. І якщо Цивільний кодекс експерти оцінюють як документ, що спрямовує українське законодавство з радянського минулого в європейське майбутнє, то Господарський кодекс фактично «законсервував» багато речей з радянських часів і тогочасного законодавства.

«Українські громадяни постійно стикаються з тим, що різне регулювання Цивільного й Господарського кодексів призводило до зловживань у судах, — наголошує міністр юстиції Павло Петренко. — Ми маємо прибрати такі моменти, коли юрист читає норму з Цивільного кодексу, а потім Господарського, і в нього відбувається розрив свідомості, адже вони не кореспондуються з іншими законами. Проте нам передовсім потрібно провести судову реформу, адже навіть найкращий кодекс не матиме жодного значення, якщо рішення у справі виноситиме нечесний суддя».

Щодо норм, які дублюють галузеве законодавство, то зокрема Господарський кодекс повторює норми спеціальних законів, які стосуються діяльності на фондовому ринку.

Приклад — стаття 15 ГК повторює норми, які містяться в Земельному кодексі. Стосовно діяльності Національного банку Господарський кодекс містить норми, які не узгоджуються з тим, що зазначено у спеціальних законах («Про Національний банк України» та «Про банки і банківську діяльність»). І таких прикладів можна навести ще багато.

«Дещо з Господарського кодексу потрібно зберегти й перенести в інші нормативно-правові акти. Йдеться про норми, свого часу перенесені з галузевого законодавства в Господарський кодекс, або новели, що на практиці довели ефективність. Тож не ідеться про одночасне скасування кодексу без аналізу регуляторного впливу і без урахування позитивних норм, які в ньому є», — наголошує заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Петухов.

Позбутися радянського минулого

Ініціативу Мін’юсту підтримує й бізнес-спільнота. «У Європейській бізнес-асоціації, Американській торговельній палаті та Асоціації правників України відбулися дискусії, учасники якої повністю підтримали цю ініціативу Мін’юсту, — зазначає заступник голови Комітету з корпоративного права та фондового ринку Асоціації правників України Микола Стеценко. — Хотів би зосередитися на двох моментах: по-перше, радянське минуле цього кодексу, який зафіксував рудименти та двозначність норм, що дозволяють суб’єктам господарювання, судам та іншим учасникам цивільних відносин по-різному застосовувати різні норми, використовуючи це в судових спорах. По-друге, спілкуючись з іноземними інвесторами, які цікавляться Україною, можу сказати, що для них багато чого в цьому кодексі не зрозуміло».

Погоджується з колегою і директор Центру комерційного права Валентина Данішевська. «Бажання скасувати Господарський кодекс виникло тоді, коли зникла надія, що його не буде ухвалено. І вже понад 10 років ми з цим живемо. Хочу запевнити і навіть застерегти всіх нас, хто зголосився взяти участь у підготовці цієї реформи, від того, щоб ми робили це, не усвідомлюючи, навіщо. Інколи говорять, що скасувати його потрібно для зручності. Мовляв, незручно мати два кодекси. Однак будь-яке реформування законодавства — чи то скасування, чи то ухвалення — це завжди незручність для суспільства. Ця реформа потрібна, щоб змінити умови ведення комерційної чи бізнесової діяльності та позбутися хибних організаційно-правових форм. Треба позбутися повного господарського відання і оперативного управління як категорії, якої не знають у світі та яка спричиняє ухилення від виконання судових рішень», — переконує експерт.

Щоправда, не всі державні регулятори поділяють думку про необхідність скасування цього документа.

«Нині передчасно говорити про скасування Господарського кодексу. Наскільки розумію, поки що не йдеться про підготовку законопроекту про термінове скасування цього документа, — каже суддя Вищого господарського суду Олексій Євсіков. —  Загалом ідеться про реформу такого регулювання. Але якщо говорити про таку глобальну реформу, то варто для початку презентувати певні її програми, визначити стратегічні цілі й тактичні підходи до її реалізації. І лише якщо робоча група дійде висновку про необхідність такого скасування, то це буде один з можливих, але не?обов’язкових кроків. Адже Господарський кодекс містить багато дієвих норм, яких немає в інших нормативних актах. Зокрема і в актах на рівні закону.

В моїй практиці траплялося, що питання вирішувалося виключно на підставі норм Господарського кодексу. Наприклад, коли йдеться про діяльність підприємств державного сектору та їх  взаємодію. Вони працюють в об’єднаннях, і повірте мені як судді, є господарські спори між державними підприємствами навіть у межах цих об’єднань. Для прикладу візьмімо державний концерн «Укроборонпром», куди входять майже всі підприємства, що займаються відповідною діяльністю. Так-от, і між ними виникають спори, наприклад щодо постачання і оплати продукції. Ці спори ми розглядали виключно на основі норм Господарського кодексу. Тож говорити, що він весь застарів і недієвий, завчасно. А певне дублювання в регулюванні стягнення за невиконання договірних чи позадоговірних зобов’язань справді треба прибрати. Тому я говорив би про вдосконалення всієї системи регулювання економічних відносин, а не лише Господарського кодексу».

Насамкінець.  Варто зазначити, що бізнесу найкраще, коли законодавство в країні змінюється якомога рідше і правила гри зрозумілі. Ось тільки без чесних судів зрозумілими ці правила не можуть бути, незалежно від того, наскільки якісні та грунтовні закони.