10 червня, 9-та година 47 хвилин. Телефоную завідувачу Васильківського районного відділу лабораторних досліджень (колишня районна СЕС) Державної установи «Київський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» Віталію Кривошею. Представляюся й прошу його як фахівця прокоментувати ситуацію, яка склалася внаслідок пожежі на нафтобазі, у населених пунктах, розміщених поблизу злощасної «БРСМ-Нафти», що під Васильковом. «Отримав, — пояснюю, — редакційне завдання розповісти, як мають поводитися жителі сіл під час ліквідації наслідків пожежі».

«У тебе що, свербить в одному місці?»

При цьому прошу попрацювати разом із працівниками райСЕС, наприклад, у селах Багрин і Діброва, щоб зробити там заміри стану забруднення атмосферного повітря й, якщо можливо, грунту. «Бо чимало місцевих жителів, — кажу, — не знають, що робити: дехто наляканий чутками, і вважає, що не можна виходити на вулицю, особливо зранку й у спекотний день, залишати на ніч відчиненою кватирку в будинку, їсти власну городину». Віталій Євгенович вислухав мене, помовчав трохи, а потім незадоволено так каже, що на замовлення працівники СЕС не працюють. Що ж до лабораторних замірів, то санстанція робить їх щодня в різних населених пунктах, ще й по кілька разів. «До речі, вчора (9 червня. — Авт.) були ми й у Багрині та Діброві. Сьогодні туди теж виїхала машина СЕС: у центрі Діброви зараз працює Ірина Олександрівна». «Чудово. Дайте їй мій номер телефону», — намагаюся домовитися, але у відповідь — короткі гудки.

Така зневага до мого прохання обурила. Тож вирішив піти іншим шляхом: телефоную до Дібрівської сільради. «Нікого в селі, — чую голос її секретаря Ольги Кобець, — не бачила ні сьогодні, ні вчора, ні позавчора. Ми взагалі отримуємо інформацію про ситуацію не від районних фахівців, а з повідомлень у ЗМІ. При цьому жодних порад, що, скажімо, робити селянам з вирощеним урожаєм, СЕС не давала». А голова сільради Володимир Вовченко пізніше зізнався, що йому в цій ситуації краще не турбувати районних чиновників. «Бо знаю, що у відповідь почую приблизно таке: «У тебе що, свербить в одному місці? То ми зробимо так, щоб більше не свербіло!» Нас узагалі Бог ще милував, а ось у Путрівці й Здорівці (села Васильківського району, розташовані неподалік від нафтобази «БРСМ-Нафта». — Авт.) сажа попсувала городину багатьом жителям. Їхав через Путрівку учора — уся машина плямами покрилася. А в Здорівці, кажуть, у людей пропала вся полуниця».

Від почутого стало так прикро, що аж злість узяла за таке ставлення чиновників до українців. Трапилася велика біда на Київщині, а вони, замість того, щоб поспівчувати людям, поставилися до них украй зневажливо. Якщо не можете допомогти конкретними діями, то хоча б добре слово скажіть, дайте пораду. У наш складний час селяни рахують кожну копійку, і городина для багатьох є чи не єдиним продовольчим запасом на зиму. Тому більшість господинь леліє на грядках буквально кожну рослинку. Сам упродовж останнього місяця щовечора, після роботи, поливаю кожен кущик помідорчиків, перчика, огірочків. Бо при нинішніх цінах розраховувати потрібно більше на власні мозолі, ніж на базар. І раптом — приїхали: недбальство працівників нафтобази (говорити про це в автора матеріалу є підстави), нерішучі дії на початковій стадії пожежі керівництва підприємства, чиновників різних служб звели нанівець важку працю на присадибній ділянці.

Я не міг заспокоїтися й зателефонував удруге до Васильківського райвідділу лабораторних досліджень. На цей раз — до приймальні керівника Валентини Воробйової, яка перебувала на виїзді. Дізнавшись же, що мені потрібно, помічник лікаря Людмила Іванівна порадила звернутися до... чиновника обласної СЕС Аргу Акберова. Він, мовляв, уповноважений давати коментарі журналістам щодо аварії на «БРСМ-Нафта». Арзу Елгарович у свою чергу пообіцяв поінформувати про мій дзвінок своє начальство й дати відповідь.

Зневага як стиль роботи

Зрештою, такі дві відмови надійшли по обіді, але не від пана Акберова, а від Віталія Кривошея: першу районний чиновник надіслав голові Дібрівської сільради Володимиру Вовченку, другу — виконувачу обов’язків начальника ГУ Держсанепідслужби в Київській області Олександру Чорному. Сільського голову, який ні про що не просив пана Кривошея, останній повідомляв, що «... згідно з результатами досліджень, проведених 10(!!!) червня в населених пунктах Васильківського району (с. Багрин, с. Діброва), перевищень допустимих рівнів забруднюючих речовин не встановлено. Вміст в атмосферному повітрі азоту діоксиду, ангідриду сірчистого, вуглецю — нижче гранично допустимих концентрацій. Інших речовин (продуктів згоряння), а саме вуглеводних насичених, сірководню, формальдегіду, сажі, — виявлено не було. Моніторинг стану забруднення довкілля продовжується». У Діброві 10 червня працівників райСЕС ніхто не бачив. Але якщо вони там і були (а Віталій Кривошея запевнив й обласного начальника Олександра Чорного про проведений у цей день до 15.00 «моніторинг атмосферного повітря» у селах Багрин та Діброва), то чому ж не залучили й мене до цієї роботи? Адже я просив про це пана Кривошея?

І подумалося тоді: яка ще біда мала змусити чиновників різних рангів працювати чесно, на совість, переживаючи за інших? Прийди до людей, поспілкуйся з ними й скажи просто: «Шановний (чи шановна), їсти вашу городину не можна, бо вона містить шкідливі для організму речовини. Перекопайте город чи обробіть його чимось...» І все! Люди це зрозуміють і будуть поважати чиновника. Натомість останні по команді таких же черствих начальників зверху бояться спілкування з простим людом, приховують від нього правду. Чорнобиль показав уже до чого це може призвести. Дай, Боже, щоб наслідки пожежі на нафтобазі під Васильковом не були такими страшними. Але налякані жителі Васильківського району, не володіючи достовірною інформацією, почали вивозити дітей з населених пунктів. У тій самій райСЕС, наприклад, одна з працівниць терміново написала заяву на відпустку та виїхала з сім’єю з міста. Значить, хтось їй порадив це зробити.

За такими невеселими думками минув день. На вечір же вітер змінився й чорна хмара від нафтобазівського згарища повернула з білоцерківського напрямку на фастівський. Небезпечні продукти згарища попливли в небі над нашим селом. Двори одразу ж спустіли. А по телевізору в цей час голова Держслужби з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін укотре обіцяв співвітчизникам найближчої доби загасити пожежу під Васильковом.