Двадцятихвилинна доповідь-вступ, відповіді на запитання для приблизно півсотні представників ЗМІ, які розмістилися на приставних стільцях у холі, що розділяє прес-центр уряду та вхід до зали, де відбуваються щотижневі засідання Кабміну. Прес-конференція Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка нагадувала технічний аналіз виконаної роботи за рік, що минає. За годину й десять хвилин сенсаційний заяв не пролунало — озвучували лише кошторисні показники на наступний рік, стратегічні цілі та кілька «провальних» пунктів у роботі. Однак відповідальність за це було покладено на плечі народних обранців, що не усвідомлювали реальність і наполегливо у 2015-му відхиляли у Верховній Раді урядові ініціативи. Із представленого до уваги парламентаріям цього року ухвалено 35%. У 2016-му Арсеній Яценюк сподівається перекрити прогалини формулою «90% на 10%». І нині про його відставку не йдеться.
Геополітика диктує правила життя
Найголовнішою геополітичною метою уряду Арсеній Яценюк вважає набуття Україною членства у Європейському Союзі. На це принаймні було спрямовано програму роботи уряду. Проходячи цей шлях, не оминути країні й членства у НАТО. Саме тому на модернізацію безпекового сектору країни та посилення обороноздатних сил держава вкладає мільярди гривень, залучаючи закордонні ресурси. Зокрема у Державному бюджеті на 2016 рік на потреби ЗСУ спрямовується 113 мільярдів гривень. А на наближення до членства у Північноатлантичному альянсі працюватимуть 5 його трастових фондів для України.
Національна мета уряду — відновлення територіальної цілісності і суверенітету країни. Звісно, йдеться про повернення Донецька, Луганська й Криму під повний контроль української влади. Економічної мети буде досягнуто, коли зростуть у грошовому еквіваленті доходи українців та створюватимуться нові робочі місця.
Говорив Арсеній Яценюк і про перші ознаки стабілізації економічної ситуації в країні. Так, третій квартал 2015 року продемонстрував 0,5% зростання ВВП. Про його загальний показник на наступний рік Прем’єр поки що не береться говорити. Офіційні дані щодо видаткової та дохідної частин державного бюджету озвучуватимуть вже у лютому 2016-го, наразі глава уряду сказав лише про імовірність цьогорічного інфляційного показника на рівні 45%. Спочатку Президент підпише Закон «Про Державний бюджет на 2016 рік», потім його проаналізують західні партнери України, опісля вердикт «доцільності» головного фінансового документа винесе Міжнародний валютний фонд… Однак про це Арсеній Яценюк скаже ще не раз. Поки він з упевненістю може заявити лише одне: наступний рік буде роком поміркованого економічного зростання – це 2% ВВП.
Нині обсяг золотовалютних резервів становить 13,3 мільярда доларів, а на валютних рахунках уряду зафіксовано 1,8 мільярда доларів. Цим показникам Прем’єр завдячує співпраці з МВФ, Світовим банком, урядами США та країн-членів ЄС.
Ось так поступово він перейшов і до теми реструктуризації частини зовнішнього боргу України. Наша держава має віддати 65,7 мільярда доларів. Під час нелегких і доволі тривалих переговорів владі вдалося умовити міжнародних кредиторів країни списати 20% — 15 мільярдів доларів фінансових зобов’язань. Виплату основного тіла кредиту перенесено на 4 роки.
Мотивації потужностей для регіонів
Глава уряду нагадав, що у 2015 році завдяки впровадженню децентралізаційних змін на першому етапі доходи місцевих бюджетів зросли на 40%, а держави – на 50%, порівняно з 2014 роком. Лише вчора Державне казначейство перерозподілило 3 мільярди гривень на фінансування регіонів.
На реформування державної служби запрацювала дія нової й однойменної редакції закону. На переконання Прем’єра, посадовців слід мотивувати матеріально. Для цього варто сформувати «потужний бюджет». Поки що владі вдалося провести люстрацію та назавжди позбавити робочих місць в органах державної влади 854 корупціонерів. На часі й зміни у структурі Державної фіскальної служби. Там звільнено 42% працівників центрального апарату, скорочено кількість територіальних підрозділів.
Арсеній Яценюк наголосив, що уряд не забув про фінансування антикорупційних органів на 2016 рік. Йдеться про додаткові мільйонні статті витрат на Національне антикорупційне бюро та антикорупційну прокуратуру.
Говорив він і про запровадження публічних конкурсів на призначення керівників державних компаній. «Не все так гладко, але НАК «Нафтогаз України» — взірець з реформи системи управління. Укрзалізниця пройшла корпоратизацію. Змінено й підходи у формуванні заробітних плат для працівників держкомпаній», — сказав Прем’єр, додавши, що йдеться далеко не про 5 тисяч гривень.
Хвалився він і посиленням соціальних стандартів: «Уряд знайшов можливості підвищити їх з 1 вересня на 13 і 19%. На фінансування армії ми виділили 97,5 мільярда гривень. З них 5 мільярдів спрямовано на придбання озброєння. Понад 3700 одиниць нової техніки надійшло до Збройних сил. Загалом до лав ЗСУ повернуто 38 тисяч одиниць відремонтованої техніки».
Чому північний сусід втрачає глузд?
Прем’єр не міг обійти увагою свіжу інформацію про запровадження урядом мораторію на виплату 3 мільярдів доларів боргу Росії. Лише ця країна відмовилася реструктуризувати Україні борг, відхиливши умови, схвалені іншими міжнародними кредиторами. «Зупинка виплати боргу, мораторій — допоки Росія не сприйме позицію України. Інших умов вона не отримає», — наголосив Арсеній Яценюк.
Він нагадав, що щодо РФ уряд розпочав низку судових спорів, 4 з яких стосуються незаконної анексії Криму та розглядаються в Європейському суді з прав людини. В Міжнародному суді ООН є справа про порушення Росією міжнародної конвенції про боротьбу з тероризмом. А стосовно ПАТ «Газпром» ініційовано спори за двома контрактами щодо купівлі-продажу природного газу та його транзиту територією України. Вердикт щодо останніх справ винесене Стокгольмський арбітражний суд уже в 2016 році. «Росія відшкодує нам мільярдні збитки, пов’язані з несправедливими газовими контрактами, — резюмував глава уряду. — Ми злізли з газової голки Росії: у 2014 році відкрили реверсний потік, зменшили ціну на газ та отримали можливість перезимувати вже другу зиму. Нині маємо в підземних газових сховищах на 2 мільярди кубометрів газу більше, ніж торік. Окрім цього, ми отримали кредит для придбання газу на західному, а не східному кордоні. Його ціна має бути нижча за 200 доларів. Падіння цін на нафту, наша жорстка позиція стосовно Росії вплине на тенденцію падіння ціни».
Говорив Арсеній Яценюк і про зміну політики тарифоутворення, про рішення уряду провести широкомасштабну реформу в енергетичному секторі, про реорганізацію роботи НАК «Нафтогаз», який на 2016 рік має мільярд доларів державних дотацій, а не 10 мільярдів доларів, як було раніше.
Опісля Прем’єр нагадав, що з 1 січня 2016 року запрацює на повну потужність Зона вільної торгівлі із ЄС. Щодо імплементації всіх її положень Україна, ЄС та Росія провели 16 тристоронніх консультацій. Росію цікавили ризики дії нововведення на їхню економіку. Так чи інакше, а з 1 січня угода набуде чинності в повному обсязі. «Україна стає частиною найбільшого світового ринку. Росія запроваджує санкції за наш європейський вибір. Ми підготували контрсанкції на введене цією країною торговельне ембарго», — додав Арсеній Яценюк.
Одне з найважливіших досягнень влади за рік — це отримання звіту Європейської комісії про виконання Україною плану дій для набуття безвізового режиму з країнами-членами ЄС. Українській владі залишилося дочекатись юридичного рішення цієї впливової структури та врешті імплементувати норми ухваленого «безвізового» законодавства.
Що не вдалося продемонструвати
А не вдалося владі запровадити зміни у системі середньої та дошкільної освіти. Парламентаріям зокрема — ухвалити головні важелі впливу на реформування медичної галузі, підтримати пакет законів з проведення в країні, за словами Арсенія Яценюка, прозорої та чесної приватизації. «Щоб держкомпанії не були годувальницями для політичних сил, ми вестимемо дискусію щодо проведення широкомасштабної чесної приватизації наступного року», — додав глава уряду.
У 2015 році урядовці домовилися з британською компанією запровадити пілотний проект та передати їй під управління кілька митниць, аби «продемонструвати боротьбу з корупцією».
«Наступного року нам слід виконати норми закону про державні закупівлі, імплементувати пакет законів щодо боротьби з корупцією. Це все потребує тяжкої і копіткої роботи», — сказав Арсеній Яценюк.
А потім він визнав, що Державний бюджет на 2016 рік ухвалено не без впливу членів «Великої сімки» та міністерств фінансів країн-партнерів. Прем’єр так само визнав, що досконалих бюджетів не буває. Цей процес, мовляв, завжди супроводжується бурхливими дискусіями. Єдине, що він вважає беззаперечним, то це подальшу програму співпраці з МВФ. «Навіть не може бути дискусій, що ми не працюємо в цій програмі. Що таке МВФ для України? Це маяк того, чи проходять реально реформи в країні. Судді ті, хто допомагає фінансово, дає нам мільярди доларів під конкретні кроки. Ці кроки далекі від популярності. Стратегія і майбутнє — це єдино правильний шлях. Я продовжуватиму ці правильні реформи попри те, скільки вони коштуватимуть моєму рейтингу», — означив позицію Арсеній Яценюк.
Щодо Податкового кодексу зроблено лише перший крок. Системний документ має з’явитися наступного року після доопрацювань. Прем’єр переконаний, що з кризової економічної ситуації можна вийти політичною єдністю та економічними засобами і методами. Українським політикам зокрема слід «стиснути зуби і робити свою роботу. А потім історія всіх розсудить», — додав він.
А ось єдине, до чого у влади взагалі не дійшли руки, так це судова реформа. Наступного року слід змінити всіх 9 тисяч суддів. Це — національний пріоритет. Прем’єр наголосив, що не можна побороти корупцію, маючи корумповану судову систему, не можна залучити інвестора, якщо в країні немає правової держави, та притягнути до відповідальності жодного посадовця. «Судова реформа — основа демократичного суспільства. Незалежний і справедливий суд — завдання влади», — сказав він.
А завершувалася прес-конференція на оптимістичній ноті. Арсеній Яценюк побажав журналістам міцного здоров’я. Чим і навів скептиків на глибокі роздуми щодо перспектив нового 2016 року.
Ми в Google+