Ніде правди діти, нині економіка України переживає не найкращі часи. Так, за розрахунками фахівців Мінекономрозвитку і торгівлі, зниження ВВП у першому півріччі цього року становить 15,9%. У січні — липні падіння виробництва маємо у промисловості на 15,5%, будівництві — на 26,7%. І навіть у сільському господарстві, яке ще торік залишалося єдиним видом економічної діяльності, що мало позитивну динаміку, нині спостерігаємо спад на 3,5%. Та й прогнози більшості експертів поки що, на жаль, не дуже оптимістичні: зниження на друге півріччя економічної динаміки приблизно на 9%.

Відомо, що ринок праці є певним відображенням соціально-економічної ситуації в країні і, звісно, реагує на її погіршення. Серед сумних тенденцій — загальне скорочення попиту на робочу силу, масові звільнення працівників з підприємств (скорочення штатів, закриття виробництва). Щоб отримувати хоча б якийсь дохід, люди погоджуються на неповну зайнятість (скорочений робочий день або тиждень).

Серед сумних тенденцій нинішнього ринку праці — скорочення фахівців. Фото з сайту visualphotos.com

Замість стосу паперів —  електронний документообіг

Серед основних проблем на вітчизняному ринку праці заступник голови Державної служби зайнятості Сергій Кравченко назвав надлишок фахівців, які опанували так звані престижні професії (юристи, економісти, перекладачі тощо), але не можуть знайти роботу саме тому, що Україна такої кількості цих фахівців не потребує. Натомість у нас не достатньо  ІТ-фахівців, а також працівників сільськогосподарських і робітничих професій. Відбувається старіння кадрів, і проблема в тому, що через 5, максимум 10 років працювати за верстатом буде нікому.

— Цей дисбаланс утворився тому, що в нас бракує коротко- і середньо строкових прогнозів потреби фахівців саме для українського ринку праці. А для його запровадження спершу слід спростити документообіг у цій сфері. Щоб не заводити на безробітного цілий стос паперів (а це в середньому від 15 до 50 аркушів), їх можна перевести в електронні документи, надати людям доступ до бази даних вакансій через інтернет на сайті «Кар’єрний портал», який нині активно розробляють. Процедура буде нескладною: людина реєструється на сайті або завантажує спеціальний додаток на мобільний телефон, стає на облік он-лайн, вносить дані про себе і запит на пошук вакансії за певною професією.

І щодня, а то й по кілька разів на день, отримуватиме сповіщення про запропоновані роботодавцями нові робочі місця саме у тій сфері, яка їй потрібна.

Ми розраховуємо, що найбільше цим додатком користуватиметься молодь, у кого є сучасні гаджети. Адже молодим спеціалістам нині також важко знайти роботу. Виші випускають їх й одразу зачиняють за ними двері. Де хлопці і дівчата потім шукатимуть роботу й наскільки вдало — вже, як кажуть, не їхній головний біль. Але щоб запровадити ці новації, необхідно внести зміни до законодавства у сфері зайнятості. Адже нині за законом усе має бути тільки на папері, — розповів фахівець.

Та й самі працівники Служби зайнятості не сидітимуть склавши руки. Коли людина завітає туди особисто, шукача роботи направлятимуть у Центр кар’єри. Там його протестують, визначивши найкращі ділові якості та схильності, і нададуть висновок, що найкраще йому підходить: відкрити власну справу, стати командним гравцем у втіленні якогось проекту чи знайти себе в робітничій професії на підприємстві чи в сільському господарстві, де нині нестача працівників. Отже, тому, хто насправді шукає роботу, а не прагне лише отримувати виплати з безробіття, її реально допоможуть знайти, обіцяє Сергій Кравченко.

Поєднують теорію з практикою

А перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран розповів про дуальну систему підготовки фахівців для виробництва. Запровадження її почалося в Запоріжжі ще кілька років тому, проте масштабного поширення не сталося через перепони в законодавстві. Нині є надія, що досвід Запоріжжя пошириться. А працює він так. Промислове підприємство замовляє прогноз потреби у певних фахівцях на найближчий час. А звернувшись до вишів або центрів перепідготовки Служби зайнятості, можна знайти людей, які мають бажання опанувати саме таку професію. Протягом терміну навчання людина три дні на тиждень вивчає теорію, а два дні проходить безпосередню практику саме на цьому виробництві. Тож опановує не тільки складну техніку, а й динаміку роботи підприємства, вивчає конкретні вимоги керівництва тощо. І через кілька років, після завершення навчання, на підприємство приходить фахівець, повністю підготовлений під конкретні вимоги і потреби. Отже і підприємство зацікавлене, адже готує спеціаліста «під себе», і людина впевнена, що в неї вже стовідсотково є робоче місце.

— Служба зайнятості не повинна бути лише касою для виплати допомоги з безробіття, а має впроваджувати нову систему підготовки робітничих кадрів, що сприятиме й підвищенню престижу цих професій. Адже нині хлопчина після ПТУ не зможе працювати за новим обладнанням, бо ця техніка оснащена непростими комп’ютерами із програмним забезпеченням. І для роботи на них набирають людей з вищою технічною освітою. Та й звуться вони тепер не робітники, а оператори. А тому програму цю активно підтримує міністр соцполітики Павло Розенко, який розуміє її актуальність та необхідність, — зауважив Михайло Непран.

І додав, що є пропозиція систему профтехучилищ, яка, чого гріха таїти, майже розвалилася, передати в управління місцевій владі. Тому що за отримання людиною першого робочого місця відповідає саме вона. І саме там, а не у міністерствах та відомствах, найкраще знають реальні потреби в конкретних фахівцях.

Вимушеним переселенцям та мобілізованим воїнам

Не залишать поза увагою і вимушених переселенців. Хоча, за словами фахівців ДСЗ, людей працездатного віку серед них не так уже й багато — приблизно 26%, тим, хто приїхав зі сходу та працював там шахтарем чи на збагачувальному комбінаті, знайти роботу на новому місці буде на так уже й просто. Сергій Кравченко зазначив, що для цих людей відкриті центри перепідготовки та перенавчання, де, якщо вони виявлять таке бажання, їх перенавчать, наприклад, на фрезерувальників, зварювальників, механізаторів, трактористів, водіїв.

Допоможуть і мобілізованим із АТО хлопцям. Так, із січня по серпень 2015 року послугами Державної служби зайнятості скористалися 7,8 тисячі військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції, з них 7,6 тисячі вже мали статус безробітного. Нині працевлаштувалися 1,2 тисячі з них, 6,2 тисячі продовжують пошук роботи або перенавчання.

Сергій Кравченко розповів, що тримати певну частину робочих місць за хлопцями або чоловіками, які беруть участь в АТО, віднині мають не лише на державних підприємствах, а й у приватному бізнесі. Адже бізнес, особливо в ці нелегкі для країни часи, має бути соціально відповідальним.

А ще у співпраці з міністром оборони нині вирішують питання, як не відривати людей від суспільно значимого робітничого процесу. Адже було таке, коли під час п’ятої хвилі мобілізації до лав армії активно забирали механізаторів, трактористів та інших працівників сільського господарства, які саме в той час були дуже потрібні на своїх робочих місцях, адже тривав збір врожаю. Отже, за словами фахівця ДСЗ, питання це буде досконально вивчено і вирішено. Адже, на його переконання, в тих, хто збирає врожай на полях, місія не менш відповідальна, ніж у воїнів на передовій.