«Квотування імпорту коксівного вугілля в 2013 році сприяло поліпшенню зовнішньоторговельного сальдо», — так заявив начальник відділу паливно-енергетичних ринків ДП «Держзовнішінформ» Олег Мельник у коментарях для ЗМІ.
Імпорт коксівного вугілля в Україну за січень—жовтень цього року знизився на 5—7%, або на 800 тисяч тонн. Порівняння нинішніх показників загального балансу вугілля на внутрішньому ринку України з торішніми, при зростанні виплавки чавуну за цей період приблизно на 2%, дає змогу зробити висновок, що зменшення обсягу імпортованого вугілля відбулося завдяки збільшенню його поставок з внутрішнього ринку.
«На наш погляд, квотування поставок коксівного вугілля в 2013 році позитивно вплинуло на ринок вугілля загалом, що сприяло поліпшенню зовнішньоторговельного сальдо. Виділені квоти не обмежували потреб галузі у вугіллі. Ринок став прозорішим, позаяк з нього пішли компанії-посередники. Ціни на цей вид палива стали прогнозованими і відповідають світовим тенденціям на ринку вугілля. З позитивного досвіду 2013 року можна сказати, що цей захід сприятиме зростанню обсягів використання на внутрішньому ринку України нашого вугілля і в 2014 році», — вважає Олег Мельник.
Не все так райдужно
Квоту на імпорт коксівного і бітумінозного вугілля в Україні уряд ввів 1 червня нинішнього року для захисту вітчизняних вугледобувних підприємств. Її вже вибрано на 88,68% — 9,9 мільйона тонн вугілля — саме стільки дозволів придбали імпортери при квоті на 2013-й розміром 11,2 мільйона тонн. Такі дані станом на 1 грудня оприлюднило Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Тобто не використаний залишок становить 1,268 мільйона тонн, і він значний. Хоча ще наприкінці вересня цього року Міністерство енергетики й вугільної промисловості пропонувало збільшити імпортну квоту на 10% переважно для цементних підприємств і Побузького феронікелевого комбінату. А, наприклад, Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Arcelor Mittal Кривий Ріг» уже давно вибрав свою квоту на сто відсотків.
Улітку коксохімічні й металургійні заводи оскаржили рішення Кабміну в суді. Звичайно, така динаміка розвитку подій змусила Кабінет Міністрів переглянути плани щодо квотування коксівного вугілля на 2014 рік і прийняти рішення не вводити його. А коксохімічні заводи й металургійні компанії зобов’язалися викупити значні обсяги коксівного вугілля, що видобувається на вітчизняних державних шахтах.
Про це йдеться в інформаційному повідомленні, розміщеному на урядовому порталі: «Уряд на ділі підтверджує намір створити вільні від адміністративного втручання умови ведення бізнесу в Україні, конкурентного, вільного ринку». Цього разу Кабмін не продовжуватиме квотувати імпорт коксівного вугілля, аби металурги змогли закуповувати якісну сировину за прийнятними цінами (імпортна сировина якісніша й дешевша на 10—15 доларів за тонну). Це рішення важливе ще й для сталеварів, які модернізують виробництво, впроваджуючи технологію пиловугільного вдмухування, що потребує використання коксівного вугілля зі зниженим вмістом сірки.
Досвід 2013 року засвідчив, що квоти жодним чином не стимулюють закупівель вітчизняного вугілля, адже обсяги квот однаково відповідали рівню вільного імпорту. Йдучи назустріч металургам (представникам галузі економіки, найважливішої з точки зору отримання іноземної валюти), було й вирішено відмовитися від квот, які створюють додаткові перешкоди на шляху проходження сировини в Україну.
Готові до співпраці
Коментуючи ситуацію, генеральний директор Українського об’єднання коксохімічних підприємств «Укркокс» Анатолій Старовойт сказав, що коксохімічні підприємства зобов’язали викупити значну кількість вітчизняного коксівного вугілля. Таким чином і домовилися, що квотування не вводитимуть.
За його словами, спочатку держструктури вимагали викуповувати 6,1 мільйона тонн коксівного вугілля на рік, однак згодом домовилися на обсязі 4,3 млн.
Насамперед це пов’язано з недостатньою якістю нашого палива і зі скороченням обсягів виробництва коксу, адже надалі велику кількість доменних печей переводитимуть на енергоефективні технології — пристрої пиловугільного вдмухування.
У свою чергу генеральний директор Федерації металургів Сергій Притоманов заявив, що збитки металургів від використання неякісного вугілля цього року становитимуть 350—400 мільйонів доларів США. «Якби не рішення про квотування, зростання виробництва могло б становити 3—4%, а не 1—2%, як зараз», — емоційно сказав генеральний директор.
Безумовно, скасування квот дасть змогу меткомбінатам знизити собівартість продукції, проте досягти різкого зростання виробництва сталі можна буде лише стимулюванням внутрішнього ринку металопродукції. Наприклад, скасування може істотно підтримати одну з важливих галузей економіки — цементну. Її підприємства не отримували обсягів вугілля, які потрібні для забезпечення повноцінної роботи, оскільки все йшло металургам. Тепер перекіс у конкуренції галузей з постачання сировини буде усунуто.
У 2014 році уряд прогнозує збільшення обсягів будівельних робіт, насамперед соціального житла. Вільний імпорт сировини дасть змогу цементним підприємствам наростити виробництво готової продукції. За даними Міністерства промислової політики, споживання металу на душу населення в Україні становить нині майже 180 кілограмів, тоді як у Чехії і Бельгії утричі більше. А ще в нас понад 300 мільйонів тонн металофонду зношені на 100% — є над чим працювати.
Проте відміна квотування не означає, що вугільники залишаться наодинці з іноземними конкурентами. Триває пошук й інших способів їх підтримки.
Під час нещодавнього візиту в Китай Президент Віктор Янукович домовився про спільну реалізацію проектів з газифікації вугілля. Таким чином, вугілля стане джерелом виробництва іншого важливого для країни різновиду палива — газу, що використовуватимуть енергогенеруючі підприємства. При цьому зросте енергетична незалежність України, до нас надійдуть додаткові інвестиції, з’являться нові робочі місця.
Ми в Google+