Ось знову новий навчальний рік підкрався майже непомітно. А отже, тата й мами, а також дідусі та бабусі, прихопивши малечу, здійснюють марафонський забіг шкільними ярмарками та дитячими магазинами, аби встигнути зібрати своїх Марічок та Петриків на навчання.

Що цього року панує на прилавках та як обрати якісне з навали всього, що пропонується? Аби це з’ясувати, фахівці Незалежної громадської організації «Громадський контроль захисту прав споживачів» провели моніторинг якості шкільних товарів, що реалізуються у столиці. Найбільшу увагу приділили зошитам та шкільній формі. Результати досліджень шокували навіть досвідчених експертів: начебто бавовняна шкільна форма майже в усіх зразках насправді на 100% була з синтетичного поліестеру, а занадто яскраві обкладинки та розлінування аркушів у зошитах визнані шкідливими для дитячих очей.

Роботи проти таблиці множення

— Цього року для перевірок ми закупили та віддали на лабораторні дослідження шість зразків зошитів від вітчизняних виробників, товари яких найбільше нині продаються у столиці. Ці паперові вироби для дітей досліджувалися на відповідність вимогам вітчизняних стандартів, як от ДСТУ. Та п’ять із шести зразків експерти не схвалили повністю. Кожен мав свої відхилення від норми, — розповіла заступник голови «Громадського контролю захисту прав споживачів» Ольга Котехова.

І додала, що коли батьки дозволяють школярикам самостійно обирати, в чому писати, зазвичай їхні ранці та сумки наповнюються зошитами, глянцеві обкладинки яких рясніють зображеннями героїв улюблених мультиків чи комп’ютерних ігор. Але ж напевно страшні роботи або химерні звірі-мутанти на шкільному приладді навряд чи погоджені із Міносвіти. А блискучий глянець зовні та занадто яскраве розлінування всередині зошита однозначно не на користь дитячим очам. Отже, не дивуйтесь, якщо у вашого Петрика, який тільки-но виконав домашнє завдання, очі опиняться «на мокрому місці» не через погану оцінку.

Краще заберіть у дитини такий зошит, а натомість купіть звичайний, де лінії або клітинки всередині нанесені помірним кольором, а обкладинка виконана у спокійних тонах і нагадує дитині, наприклад, таблицю множення або містить іншу корисну навчальну інформацію бажано державною мовою. Зауважте, що зошит з яскравим зображенням покемона чи посіпаки зазвичай і коштує удвічі—вп’ятеро дорожче, ніж такий самий, але, скажімо, із цитатами українських поетів.

Заступник генерального директора ТОВ «Тетрада» Олександр Топоровський зауважив, що згідно з ДСТУ 4736:2007 «Зошити шкільні. Загальні технічні умови» на звороті обкладинки має бути нанесено маркування: назва продукції, держава-виробник, дані щодо сертифікації, назва та юридична адреса виробника, кількість аркушів, а також артикул, штрих-код та сорт. І все це — державною мовою.

Аби не «виїдати» дитячі очі, розлінування може бути сірого, блакитного, зеленого або фіолетового кольору. Але не занадто бліде чи яскраве — воно має бути помірним. Скріплені або зшиті зошити мають бути акуратно, лінії на розворотах повинні збігатися (допустиме відхилення — не більш як 2 міліметри). Надзвичайно важливо, щоб кінці скоб були акуратно загнуті всередину зошита, забезпечували надійне скріплення аркушів та не поранили малюка.

Сторінки не повинні мати надривів, порізів, забруднень, складок, зморшок, залощених і матових смужок та інших дефектів. Зріз зошитів повинен бути рівний та чистий, а кути можуть бути прямі або закруглені.

Не варто зупиняти свій вибір на зошитах із надзвичайно білосніжними чи, навпаки, жовтуватими аркушами. Кориснішими для зору будуть такі, сторінки яких мають колір світлого пряженого молока. А папір не має бути надто тонким та прозорим. Саме для шкільних зошитів має використовуватися папір, вироблений за ДСТУ. Але несумлінні виробники, аби відчутно заощадити, часто виробляють їх із так званого паперу «для нотаток», який ледве відповідає ТУ. У результаті те, що дитина пише на першій сторінці, часто відбивається на другій і навіть третій так, що їх потім уже неможливо використовувати. Зошити із щільнішими сторінками дорожчі, проте краще купити небагато якісних власне для школи, а тоненькі використовувати як чернетки.

Фахівці радять купувати зошити з помірною яскравістю обкладинки та розлінуванням. Фото УНІАН

Синтетична форма: скафандр під напругою

Нині, особливо у столиці, можна купити шкільну форму різноматнітної якості як вітчизняних, так і закордонних виробників за досить відмінною ціною. Та батькам слід пам’ятати, що саме в цьому одязі школярик проводить більшу частину дня. А отже, на якість шкільного одягу варто звернути найпильнішу увагу.

— Для дослідження ми відібрали 12 зразків, і лише один із них експерти визнали насправді якісним, хоча він і недешевий. Більшість зразків мають кричущу невідповідність стандартним гігієнічним і фізико-механічним показникам, — зазначила Ольга Котехова.

І додала, що у переважній більшості випадків виробник пише на етикетці те, що покупець хоче там прочитати. Та насправді замість натуральної сировини (вовна, бавовна) фактично до складу тканини, з якої шиється більшість форм, входить синтетика (поліестер). Вона зменшує повітропроникність тканини, а отже, шкіра дитини не дихає. Порушується тепловий баланс, малюк відчуває дискомфорту та сильно пітніє. А відсидівши урок у такому задушливому «скафандрі», потім іде на перерву, під час якої зазвичай бігає, стрибає, бавиться та ризикує переохолодитися і застудитися.

Також поліестерова тканина від найменшого тертя швидко накопичує статичну електрику — і блузка або піджак починають «битися струмом». А це може негативно впливати на центральну нервову систему школяра. Звідси неможливість сконцентруватися, погіршення пам’яті, дратівливість, швидка втомлюваність. До того ж така тканина наче магнітом притягує до себе всі порошинки, бруд та шкідливі бактерії.

А представник торгової марки «Мілана» Людмила Демихова порадила: обираючи шкільну форму, батьки не в останню чергу мають звернути увагу на її ціну. Якісний одяг не може коштувати дешево.

Вона також зауважила, що нині фахівці вітчизняної текстильної промисловості навчилася виробляти з поліестеру тканини, які на перший погляд та навіть на дотик і не відрізнити від натуральних. Ринок дитячого одягу взагалі та шкільної форми зокрема, на її переконання, просто завалений нахабним фальсифікатом під виглядом «кашеміру», «батисту», «вовни» та «бавовни». Відповідно ж до вітчизняних стандартів, вміст синтетичних волокон у шкільній формі не повинен перевищувати 67%. У той час як згадана вже експертиза показала, що деякі виробники дозволяють собі її вміст від 90 навіть до 100%. Етикетка ж неправдиво інформує, що все гаразд. Також трапляється, що підкладку навіть на дорогий та досить якісний костюм заощадливі виробники ставлять із дешевої тонкої синтетики.

Покарати бракороба

Якщо ж вам трапився неякісний товар, поскаржитися на виробника можна до Держпродспоживслужби, зазначив її представник Олександр Жмудь. За таким сигналом обов’язково буде проведена перевірка. Якщо товар виявиться насправді неякісним, виробник отримає штрафні санкції. Звісно, 25 тисяч гривень, особливо для великого виробництва, то не надто значні кошти. Але бракороба або брехуна також змусять вилучити всю продукцію, що не відповідає нормам, з торговельної мережі. І якщо її вже неможливо привести до відповідності стандартам — утилізувати за власний рахунок. А це, за словами фахівця, може довести такого виробника до банкрутства.

Як правильно обрати шкільну форму

♦ Якщо зовні виріб вам сподобався, все ж не поспішайте одразу його купувати. Спочатку спробуйте тканину на дотик — відчуття повинні бути приємними. Підгини не мають бути більшими за 3 сантиметри. Також перевірте якість швів і підкладки. І якщо в процесі у вас виникли сумніви у якості — від покупки краще відмовитися.

♦ Сорочки і блузи в школу краще купувати з вмістом бавовни близько 65%. Звісно, вироби зі 100% бавовни якісніші й корисніші для дитячої шкіри. Але, по-перше, вони занадто дорогі, а по-друге, дуже швидко мнуться. Якщо молодший школярик надто непосидючий, його дорога бавовняна сорочка матиме несвіжий та неохайний вигляд вже за кілька годин.

♦ Перед покупкою уважно вивчіть зміст бирки, вшитої у внутрішній шов, чи навісного ярлика. Добросовісний виробник обов’язково чесно зазначить там склад тканини, артикул, розмір, ріст та країну-виробника. А ще — свою назву та юридичну адресу, а також навіть дату виготовлення та термін придатності. Відсутність або сумнівний вид маркування — достатній аргумент відмовитися від покупки.