Побоювання, що Закарпаття опиниться серед областей, в яких Перспективний план формування спроможних територіальних громад залишиться паперовим документом — імітацією реформи місцевих органів влади, а не керівництвом до дії, на жаль, справдилися.

Місцеві громадські активісти ще на початку серпня застерігали про небезпеку гальмування адміністративно-територіальної реформи та процесу децентралізації. Адже перспективного плану на той час не було затверджено. (Закарпаття і Тернопілля — дві області, які не затвердили документа на рівні облрад).

На засідання сесії, яке відбувалося наприкінці серпня, пропонували затвердити утворення двох об’єднаних територіальних громад Закарпаття, що першими в області сформувалися в Тячівському районі. Це відкривало перспективу обрання депутатів від об’єднаних територій на наступних місцевих виборах.

Відкладали до останнього

Сесія Закарпатської облради з травня вважалася не закритою, і це давало змогу офіційно стартувати процесові децентралізації. Однак її проведення весь час відкладали.

За словами експерта Офіса реформ у Закарпатській області Олега Лукші, вагомих причин, які б стримували скликання сесії облради, не було. Громадські активісти пропонували призначити її до 15 серпня, щоб прискорити проведення сесії обласної ради і затвердити перспективний план. Звернення трьох асоціацій органів місцевого самоврядування — Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України, регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад та обласної асоціації міст, селищ і сіл «Закарпаття-ХХІ століття» — з цього питання до голови облради Володимира Чубірка залишилися без відповіді.

Поза увагою облради залишилися і два звернення облдержадміністрації із пропозицією.

— Посилання на відпустки депутатів не витримують критики в такий складний для країни час, — заявив Олег Лукша. — Потрібна лише політична воля керівництва і депутатів облради. Адже область може виявитись єдиною в Україні, де з формальних причин жодна з уже об’єднаних громад не проведе вибори 25 жовтня 2015 року в новій іпостасі.

На довгоочікуваному пленарному засіданні сесії, де розглядали питання адмінтерреформи і децентралізації, все від самого початку пішло не так. Сесія Закарпатської обласної ради не схвалила перспективного плану об’єднання громад і не визнала утворення Тячівської та Вільхівської громади.

Питання про утворення Тячівської територіальної громади виносилося на поіменне голосування кілька разів. Про свою підтримку заявили керівники двох фракцій, але позитивне голосування заблокували представники найбільшої фракції в Закарпатській облраді. Пояснювати такі свої дії вони навіть не збиралися.

Хто одягнув «ошийник» для місцевих депутатів, можна лише здогадуватися. Після третього проваленого голосування частина депутатів, яка наполягала на прийнятті рішень, покинула залу. Засідання закрили через відсутність кворуму.

Цікаво, що у проекті перспективного плану робоча група з реалізації Закону України «Про добровільне об’єднання громад», до якої входили і депутати облради, максимально врахувала пропозиції, отримані з районів.

Дано зелене світло

Юридично сесія Закарпатської обласної ради ще не закрита. Надія, що депутатам вдасться увімкнути реформі зелене світло, залишається.

Від прийняття рішень з адмінреформи залежить надання області з держбюджету 119 мільйонів гривень цього року і 170 мільйонів — наступного для фінансування проектів регіонального розвитку.

Якщо цих рішень так і не буде ухвалено, Закарпаття може недорахуватися майже 300 мільйонів гривень. Жодна з потенційних об’єднаних громад області не зможе скористатися тими економічними перевагами, які надає децентралізація, зокрема зарезервованими коштами на розвиток їх інфраструктури у Державному фонді регіонального розвитку. Тож чи є логіка в діях депутатів найбільшої в Закарпатті фракції?

КОМПЕТЕНТНО

Геннадій МОСКАЛЬ, голова Закарпатської обласної державної адміністрації:

— Дві громади вирішили жити спільно. Залишилося отримати формальну згоду облради, а вона її не дає. Навіщо було влаштовувати цей цирк? Це неголосування все одно нічого не дасть. Громади звернуться з позовом до Окружного адміністративного суду, який зобов’яже облраду прийняти це рішення. У тому, що воно буде прийнято, в мене немає жодних сумнівів.