БЕЗПЕКА ЖИТТЯ

Держпрограма дослідження стану Криворізького басейну має убезпечити місто від  техногенних катастроф

Жителям Кривого Рогу не звикати до невеликих струсів будівель, адже іноді на місцевих шахтах лунають підземні вибухи. Ось і цього разу, коли десь хвилин 15—17 на першу годину ночі понеділка жителі деяких районів міста відчули підземні поштовхи, подумали про вибух у шахті.

«Пізно ввечері прийшли від друзів. Чоловік спав, а я дивилася кіно. Раптом стіни і меблі хитнуло, я ще подумала: ото посиділи у гостях! Потім відчуваю, щось не те, — книжки попадали, посуд задзвенів», — поділилася своїми враженнями жителька Кривого Рогу Олена. А її земляк Микола Іванович у цю годину вже спав на своїй дачі, але прокинувся від поштовху. «Було відчуття, ніби хтось смикає за ніжки дивана», — пригадує чоловік. «Поштовх був відчутним, але не настільки, що аж затряслося ліжко, жалюзі та стіни. Так, хитнуло трохи, люди сполошилися хіба що від несподіванки, не більше того. Просто наш народ любить трохи «прикрасити» події», — вважає криворожанин Максим. Землетрус відчули здебільшого мешканці верхніх поверхів, де амплітуда коливань була більшою. А один із криворізьких шахтарів зазначив: «Саме був на шахті «Гвардійська» на глибині 1370 метрів, в 00.16 години почув вибух і невеличкий поштовх».

За повідомленням Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області,  найближчі сейсмічні служби зафіксували в районі Кривого Рогу сейсмічну активність силою від 4 до 5 балів за шкалою Ріхтера. Загиблих та постраждалих не виявлено, також не спостерігалося руйнування або пошкодження будівель, транспортних комунікацій, ліній електрозв’язку. Співробітники ДСНС об’їхали місто і потенційної загрози для людей та підприємств не зафіксували.

До речі, за останні роки це вже третій землетрус у Кривому Розі — подібні поштовхи, але меншої сили спостерігалися тут у 2007 та 2011 роках. Сейсмологи вважають, що слід чекати нових струсів. Науковці ще будуть з’ясовувати природу останнього поштовху землі і чинники, що його викликали. Однак  більшість людей впевнені, що причини техногенні, адже Криворіжжя начинене кар’єрами та покинутими шахтами. «Дірок у землі нарили, і нікому до цього діла нема», — обурюються жителі міста.

Зазначимо, що у Кривому Розі зосереджена третина базових підприємств гірничо-металургійного комплексу Дніпропетровщини. Житлові райони тут розташовані у безпосередній близькості від шахтних полів. Нагальна проблема Кривбасу — небезпека виникнення аварій через некероване самообвалення порожнин, що утворюються в процесі видобутку руди підземним способом. Експерти відзначають, що останнім часом збільшується кількість руйнівних явищ.

Нагадаємо, що 13 червня 2010 року на шахті ім. Орджонікідзе після планового масового вибуху просіла земна поверхня разом з масивом порід, утворивши провалля на площі 16,5 гектара. Загинув водій ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут», який був в автівці і з нею провалився під землю. А 17  серпня того ж року неподалік від центрального ринку міста провалився грунт, утворилася вирва діаметром 18 метрів. Це обрушення земної поверхні сталося  у шахтному полі шахти «ГПУ», закритої ще в 1972 році. Дивом ніхто не постраждав.

Особливу небезпеку на Криворіжжі викликають ділянки гірничих відводів шахт, закритих протягом першої половини минулого століття, оскільки видобуток руди тоді проводився на незначній глибині (20 — 300 метрів). Нині до цих ділянок безпосередньо наблизилися житлові та промислові зони міста, але докладної інформації про розташування порожнин немає, бо документація через війну не збереглася.

Наразі триває робота з організації системи моніторингу техногенної частини земної кори і запобігання надзвичайним ситуаціям у Кривбасі. Кабінет Міністрів затвердив Концепцію держпрограми з дослідження стану Криворізького залізорудного басейну, її обговорювали на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екології, яке відбулося у Кривому Розі 13 березня цього року. За словами голови Дніпропетровської облдержадміністрації Дмитра Колєснікова, на основі Концепції розроблять Державну програму, згідно з якою  впродовж трьох років буде проводитись системний моніторинг, щоб запобігти виникненню надзвичайних ситуацій.

Держпрограма передбачає комплекс науково-дослідних та інженерних робіт. Зокрема, це виявлення підземних порожнин, карстових утворень, підземних водних потоків і зон підтоплення за допомогою космо- та аерозйомки, складання відповідних карт, проведення досліджень природних і техногенних чинників, розробку системи комп’ютерного моделювання для прогнозу стану гірських масивів. Головне — запобігти виникненню на території Кривбасу катастроф техногенного та природного характеру.