Чомусь пригадалася давня розмова з одним із колишніх секретарів райкомів комуністичної партії. Ішлося про радянські часи та тодішні принципи добору керівних кадрів. Як він стверджував, певний час політика в Україні була такою, що одним із трьох секретарів райкому обов’язково мав бути росіянин чи росіянка, аби неухильно забезпечувати інтереси росії. І це у тодішній Українській республіці, яка нібито була в союзі держав рівною серед рівних і вільною серед вільних.

Чим це закінчилося, знаємо, але ще й нині імперський спадок проявляється то в пам’ятниках і назвах вулиць, то в «рускагаварящих» родом із Драбова чи Кривих Колін або у вивісках на вході до тих чи інших установ та організацій. Ось нарешті дійшла черга й до літератури, яку купуємо, приносимо з бібліотек. Добре, що українські мережі книгарень припинили співпрацю з ворогом і вилучають із продажу російські книжки. Уже з наступного року літературу в Україні мають видавати українською мовою, європейськими та мовами корінних народів України. А бібліотеки вже зараз підготували чимало чорних стрічок, якими перев’язують вилучену ворожу літературу.

Пропагандистські російські твори нині ретельно вилучають з бібліотечних фондів та мають замінити їх якісною українськомовною літературою і продукцією українських видавництв. Рекомендації для цього вже напрацювала та схвалила Рада з розвитку бібліотечної справи.

Небезпечна зброя рашистської пропаганди

Як повідомила пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики, насамперед прибирають видання, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терактів, посягання на права та свободи людини. Потрапляють до стосів, перев’язаних чорною стрічкою, й ті книжки, в яких пропагується війна, національна та релігійна ворожнеча, зміни шляхом насильницького повалення конституційного ладу або територіальної цілісності України. Також ті, які виправдовують чи заперечують факти агресії росії проти України чи тимчасову окупацію територій, прославляють російських військових. Продукція видавництв, авторів, до яких було застосовано обмежувальні заходи відповідно до Закону «Про санкції». Зазнають відповідних санкцій і автори, які публічно підтримали агресію проти України, інформація про що є у відкритому доступі.

Важко не погодитися із заступницею міністра культури та інформаційної політики Ларисою Петасюк, яка, підкреслюючи, що пропаганда — дуже небезпечна зброя, зауважила: «Нині російська брехня отруює все навкруги. Маємо всіма способами боротися із цим явищем. Міністерство визначило чіткі критерії, за якими російську літературу вилучатимуть з українських бібліотечних фондів. Ми підходимо до цього питання ретельно й виважено. Сподіваємося, що все це позитивно позначиться на розвитку українського книговидавництва».

Людмила Дядик, як і її колеги, ретельно вивчає й аналізує бібліотечні фонди. Фото надав автор

Попит на українські твори зростає

Як розповіли в деяких книгозбірнях Черкащини, тут уже припинили поповнювати бібліотечні фонди російськими виданнями, зокрема такими, що мають походження або виготовлені чи ввезені з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України. Уже не один місяць бібліотеки поповнюють фонди українськими сучасними виданнями або українськими перекладами іноземних творів, оминаючи увагою російську літературу.

Однак за словами заступниці директора Черкаської обласної бібліотеки для дітей Наталії Мошенець, у фондах бібліотек області для дітей ще залишається близько 30% російськомовних видань, хоч щороку відсоток зменшується. Досі за рік тут списували до 10 тисяч примірників, майже всі російськомовні. Натомість поповнюють бібліотеку тільки українськими виданнями. Вони надходять здебільшого з «Української книги» та «Україномовної книги». Допомагають і деякі інші видавництва, самі автори та спонсори.

Програму поповнення бібліотечних фондів, яку обласна рада ухвалила чотири роки тому, фінансували лише три роки, а тоді почались епідемія коронавірусу та повномасштабна війна, й через нестачу коштів процес загальмував. За час існування програми, приміром, обласна дитяча бібліотека закупила близько 3 тисяч книжок. Серед юних читачів попит на сучасні українські твори значно зріс. Торік читачам видавали здебільшого українськомовні твори.

Однак і нині дехто просить російськомовні. Якщо досі вони були в бібліотеці у відкритому доступі, то після рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики, а також листа від Держкомтелерадіо ворожі книжки почали вилучати. І хоч відверто ворожих творів у фондах немає, твори російських дитячих письменників нині вилучено з відкритого доступу. Ця література перебуває у сховищі, і з нею працюють: виявляють, що мають першочергово списувати. Російські ж переклади іноземних творів поки що залишаються у відкритому доступі.

Ця література, за висновком відповідної комісії, підлягає списанню

Чи варто шкодувати за вилученими творами?

У Черкаській обласній бібліотеці для юнацтва імені Василя Симоненка читачам пропонують український аналог російськомовних книжок, якщо такий є. Як розповів директор бібліотеки Федір Пилипенко, більшість відвідувачів ставиться до нових реалій з розумінням.

Вилучати ж російськомовні книжки з фондів цієї книгозбірні почали ще раніше з огляду на воєнно-політичну ситуацію у країні. Також на списання відправляють застарілі за змістом та зношені книжки. Російські видання, які підлягають вилученню, бібліотекарі перев’язують чорними стрічками і здають на макулатуру. Для деяких російськомовних книжок, переміщених із відкритого доступу, переважно галузевих і яким нема аналогів, уже приготували вільне місце на поличках у відділі книгозбереження.

Та й нічого шкодувати за вилученням російських книжок, вважає Федір Пилипенко. Згадайте лишень, каже він, як росіяни знищували Бібліотеку української літератури в Москві. Частину фондів відправили в бібліотеку іноземної літератури, решту викинули. На сьогодні там навіть вивіски немає, а директора бібліотеки Наталію Шаріну звинуватили в розповсюдженні екстремістської літератури, «яка закликає до ненависті і ворожнечі». У тій книгозбірні були багаті фонди, рідкісні видання.

А як бути з російськими класиками, такими, як Пушкін, Толстой? Школа привчила з повагою ставитися до їхньої творчості, хоч нерідко з тими чи іншими поглядами можна й потрібно сперечатися. Як стверджують працівники бібліотеки, про вилучення творів російських класиків, яких вивчають у школі, нині не йдеться. Але згодом і ці книжки переглядатимуть і списуватимуть, коли буде розроблено оновлений перелік творів іноземних авторів, які вивчатимуть у курсі навчальних програм. Із відкритого доступу поки що не вилучають російськомовну літературу, яка містить наукові знання.

У цій бібліотеці відзначають поступове збільшення попиту на краєзнавчу та історичну літературу. Молоді та й людям старшого покоління цікаво глибше дізнатися про своє коріння, вони хочуть досконаліше вивчити історію, яку дехто вже призабув зі шкільної парти.

Долучаймося до світових шедеврів!

Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка російські книжки не закуповує вже два роки. Проте неактуальної та навіть шкідливої літератури, про яку йдеться в згаданих вище рекомендаціях Міністерства культури та інформаційної політики, ще чимало. Зберігати ж її в умовах війни, вважає в.о. директора бібліотеки Людмила Дядик, неприпустимо, тому неактуальну літературу вилучають. Торік уже почали списувати деяку науково-технічну. Проте необхідні для наукових та навчальних цілей публікації, аналогів яких немає, повністю не вилучають. Це, наприклад, книжки з ядерної енергетики, хімії високомолекулярних сполук, ремонту двигунів, технічна, природнича література тощо.

Погляд на російську класику, яку раніше вважали вершиною світового письменства, нині змінюється. Можливо, через те, що ми досить поверхово знали світову літературу, багато хто вважав, що без літератури північного сусіда неможливо розвинути інтелект і естетичні відчуття, стати освіченою людиною. Насправді це далеко не так. Адже й британська, і французька, й німецька літератури, письменники США і східних народів дали світові набагато більше шедеврів, ніж росіяни. Принаймні у цьому переконані працівники обласної універсальної наукової бібліотеки. До того ж за останні роки, як зазначають тут, бібліотеки України поповнили фонди високоякісною літературою та перекладами світової літератури за державною програмою «Поповнення фондів публічних бібліотек» від Українського інституту книги. Нині тут шукають нові можливості, залучають світову спільноту, додаткові джерела фінансування.

Однак проблема поповнення фондів високоякісною сучасною українською чи іноземною літературою з гарним перекладом, як зазначають бібліотекарі, залишається гострою. Тут можуть допомогти й самі читачі, віддаючи власні  цікаві прочитані книжки в читацький обіг. Така практика в Черкасах давно існує. Черкаська міська бібліотека імені Лесі Українки ще на початку квітня оголосила про збирання українських книжок для внутрішньо переміщених громадян. Збирали насамперед літературу українською мовою для дітей, але черкасці жертвували й книжки для дорослих.

Недавно переселенці отримали книжкові подарунки в гуманітарному центрі міської ради, обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Теплий дім», гуртожитках міста та інших місцях. Бібліотека продовжує збирати українськомовні книжки та закликає містян приєднатися.

Для можливого поповнення книжкових фондів бібліотекарі Шевченкового краю подали відповідні документи на «Стипендію солідарності у збереженні культурної спадщини України». Якщо пощастить, виграють кошти на придбання нової літератури.

«Читати важливо в будь-який час, адже читання дає відчуття безпеки, затишку та спокою. На наш заклик відгукнулося чимало небайдужих черкасців. Дехто з них люб’язно погодився прорекламувати нашу акцію. Сподіваємося, що читання книжок на мить поверне кожного читача додому, стане джерелом знань та гарного настрою», — наголошують черкаські бібліотекарі.

Насамкінець. Попит на українську книжку зростає, однак поповнення фондів бібліотек потребує підтримки державного плеча, переконані бібліотекарі. Із ними важко не погодитися. Надто, як заявила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль,  з публічних бібліотек України планують вилучити понад 100 мільйонів пропагандистських книжок. Це стосується і деяких творів російської класики. За її словами, до кінця цього року хочуть вилучити хоч би ідеологічно шкідливу літературу, видану за радянських часів, а також російську літературу антиукраїнського змісту. Триває підготовка необхідних нормативних документів.