В українських правоохоронців є час до березня розслідувати справи проти Віктора Януковича та чиновників його режиму, щоб Євросоюз не зняв з них санкції і не розморозив їхніх рахунків, переконують політики й наполягають, що потрібно максимально прискорити цей процес. Політологи і юристи вважають, що питання не у швидкості, а в якості розслідування, і пропонують розділити список тих, хто потрапив під санкції, на дві частини.

Депутати допоможуть слідству

«Євросоюз — це серйозна бюрократична структура, де рішення приймають на підставі вагомих аргументів, — пояснює директор Інституту глобальних стратегій політолог Вадим Карасьов. — І якщо санкції знімуть, це означає, що аргументи, які їм надала Україна, непереконливі. Але навіть якщо скасують, треба все одно продовжувати роботу. Для цього потрібно, щоб були слідчі, які добре розуміються на заплутаних фінансових схемах.

Питання ж не в тому, що в банку лежить рахунок Януковича і його треба заморозити. Це складні схеми, де задіяні офшори, афілійовані структури, вибудувано заплутані ланцюжки різних фірм. Усі ці схеми треба розкласти по поличках і тоді вже від Європейського Союзу вимагати дієвих заходів.

Паралельно треба співпрацювати з Інтерполом, вимагаючи видати Януковича і його найближче оточення. Але не варто впадати в істерику, яку спостерігаємо останнім часом. Слідство — річ непроста. Ми, очевидці подій, розуміємо, хто ці люди з команди Януковича. Але в Європі хочуть чіткої доказової бази. А це робиться не за день. На деякі розслідування йдуть роки. Тим більше в заплутаних фінансових схемах щодо банківських рахунків, які оформляли через підставні фірми на підставних осіб. Ви ж не думаєте, що всі ці колишні чиновники такі тупі, що відкривали рахунки на власні прізвища»?

А ось народні депутати, які були активними учасниками подій на Майдані під час Революції гідності, вважають, що у слідчих було досить часу, щоб зібрати докази злочинної діяльності представників колишньої влади. І навіть готові виступити в ролі експертів та допомогти Генеральній прокуратурі заповнити прогалини інформації про цих персон.

Зокрема заступник голови парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віталій Купрій розповів, що днями депутати побували на зустрічі в Генеральній прокуратурі й мали змогу поставити запитання заступникам Генпрокурора щодо того, як просувається розслідування справ стосовно колишніх соратників Януковича.

«Звісно, ми не можемо вести оперативно-розшукові дії чи підміняти слідство, але готові сприяти чим зможемо, зібрати інформацію, якої бракує, щоб подовжити санкції, — зауважує Віталій Купрій. — Я вже надав до прокуратури перші матеріали. Окрім того, порушуватиму на засіданні комітету питання щодо виправлення певних недоліків у законодавстві, які заважають повноцінному розслідуванню».

На його думку, варто змінити підходи у розслідуванні справи Януковича та його колишньої команди: «Потрібно притягти до відповідальності не лише тих, хто брав участь у розстрілах на Майдані, але й тих, хто фінансово сприяв становленню режиму Януковича, хто адміністративно допомагав. Якщо Януковича буде визнано головою злочинної організації, а людей з його оточення — її членами, не виникне питань щодо 29 осіб, які є в списку санкцій».

Але такі питання поки що є, зазначає член Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Вадим Денисенко, який також був присутній на зустрічі, ініційованій Генпрокуратурою. «Це була продуктивна розмова, на мій погляд, — розповів він. — Якщо говорити про конкретні персоналії, про декого справді дуже важко або навіть неможливо зібрати докази. Немає жодних документальних свідчень — люди працювали акуратно. Але ми запропонували, як працювати з певними прізвищами. Тепер питання, чи нас почують. Через деякий час спробуємо зустрітися із представникам ГПУ, щоб це з’ясувати. Хочемо зробити аналогічні зустрічі з представниками СБУ та МВС».

За словами Вадима Денисенка, європейці не обмежені в часі й можуть за бажанням скасувати санкції у будь-який момент. Максимальний термін — рік, мінімального не існує. При цьому Інтерпол має отримати переконливі аргументи на користь того, що йдеться про економічні злочини, а не про політичні переслідування цих осіб.

Для продовження санкцій потрібні вагомі аргументи. Фото з сайту ria.com

Навіщо знімати арешти з рахунків?

Його колега по комітету народний депутат Олександр Грановський вважає, що політики мають стати посередниками між правоохоронними органами й суспільством і так, не порушуючи процедури, сприяти розслідуванню. «Збирати інформацію можна за допомогою різних механізмів. Наприклад спілкуючись із бізнесменами, які постраждали за часів Януковича. Можливо, правоохоронним органам і прокуратурі не до кінця довіряють, тому інформацією не діляться. Не стверджую, що довірятимуть нам, але спробувати варто. Іншої допомоги надати не можемо, — зазначає він. — Список осіб, які потрапили під санкції, багато в чому, як тепер видно, політичний. Не кажу, що це погано. У той момент українське суспільство та світова громадськість вимагали таких дій. Тому звинувачувати когось у тому, що частина цього списку має більш політичне забарвлення, ніж економічне чи кримінальне, не можна. Але в ньому є люди, довести провину яких буде неможливо».

Нині говорити з Євросоюзом варто з точки зору юриспруденції, а не політики, вважає партнер юридичної фірми «Авеллум Партнерс» Костянтин Лікарчук. «Потрібно було спочатку відкрити кримінальне провадження, зібрати докази, вийти на повідомлення про підозру, тільки після цього просити Євросоюз вжити заходів до тих чи інших осіб, зокрема застосувати санкції, — зауважує він. — У березні в Євросоюзі прийнято політичне рішення. Чи готові вони його продовжити — відкрите питання. Тому потрібно врешті-решт пред’явити повідомлення про підозру фігурантам цього списку санкцій».

За словами пана Лікарчука, існують фактична і психологічна проблеми, пов’язані з питанням застосування санкцій. Фактична проблема полягає в тому, що на рахунках цих людей значні грошові суми, і Україна їх не повинна втратити. «Зберегти санкції для людей, на рахунках яких перебувають ці суми, потрібно будь-яким шляхом. Пред’явити повідомлення про підозру цим людям і за допомогою політичних методів та з юридичним об∂рунтуванням переконати Євросоюз, щоб санкції не було знято. Але на рахунках деяких осіб з цього списку грошей зовсім немає. Заморожуй їх, розморожуй, від цього нічого не зміниться, — зауважив юрист. — До того ж ці люди вільно переміщаються територією Євросоюзу, а зараз ще й можуть отримати доступ до банківських рахунків.

Моя думка полягає в тому, що триматися за санкції проти цих людей безглуздо. Це суто психологічне питання. Припустімо, що Євросоюз все-таки зняв із них санкції. Що заважає закінчити розслідування, зібрати матеріали і знову порушити питання про застосування санкцій? Може, ці люди поклали на рахунки якісь гроші у зв’язку з тим, що з них зняли санкції. Проведіть слідство і заморозьте рахунки знову, ведучи перемовини з Євросоюзом у юридичній площині».