Держпродспоживслужба постійно нагадує всім компаніям про необхідність дотримуватися чинних норм державного регулювання цін  на продукти харчування. «Уря довий кур’єр» вирішив розібратися, чи прислухаються учасники ринку до цих рекомендації під час активної стадії воєнних дій, що тривають в Україні, та на які соціально значущі продукти регулюють ціни.

Зазначимо, що основний нормативно-правовий акт, який стосується державного регулювання цін, це Закон України «Про ціни та ціноутворення». Відповідно до положень цього документа, державні регульовані ціни запроваджують, зокрема, на товари, які мають істотну соціальну значущість. Перелік соціально значущих продуктів харчування та інших товарів, на які поширюється державне регулювання цін, встановлено постановою КМУ №341, яка була ухвалена ще на початку пандемії.

Ознайомтеся  з переліком

Відповідно до цієї постанови, соціально значущими товарами вважаються: крупа гречана, цукор-пісок, борошно пшеничне вищого сорту, макаронні вироби вітчизняного виробництва, молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці), хліб житньо-пшеничний, яйця курячі категорії С1, птиця (тушка куряча, четвертина тушки курячої), вода мінеральна негазована, масло вершкове жирністю 72,5 відсотка, природний газ, електрична енергія, бензин марки А-92, бензин марки А-95, дизельне пальне, батон, олія соняшникова рафінована.

Способи впливу

«Якщо говорити про способи державного регулювання цін на соціально значущі продукти та товари, то серед них можна виокремити, по-перше, обмеження торговельної надбавки. На борошно, олію, батон, молоко, яйця, хліб житньо-пшеничний та птицю діє обмеження — граничний рівень торговельної надбавки (націнки) має бути в розмірі не більш як 10% з урахуванням рекламних, маркетингових послуг, послуг з підготовки, обробки, пакування, інших послуг, пов’язаних з реалізацією відповідних товарів кінцевому споживачу. Це фактично означає, що до закупівельної ціни можна додавати не більше 10%», — зазначає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу Вікторія Тютюнникова.

Другий спосіб — це декларування цін. Воно поширюється на всі продукти та товари з переліку, передбаченого постановою КМУ №341. Якщо продавець підвищує ціну більш ніж на 5%, то зобов’язаний її задекларувати. Тобто нову ціну потрібно спочатку внести до реєстру, який є на сайті Держпродспоживслужби, і лише через три дні можна її застосовувати. Якщо  ціна зростатиме більш ніж на 15%, то  її потрібно задекларувати за 30 днів до моменту застосовування.

Список треба доповнити

Чи є повним перелік соціально значущих продуктів, на які треба розповсюджувати державне регулювання цін? Чим його треба доповнити і чому?

На думку завідувача відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»,  д.е.н. Інни Сало, перелік соціально значущих продуктів, на які слід розповсюджувати державне регулювання цін, має бути гнучким інструментом реагування на ситуацію на ринку продуктів харчування.

«Враховуючи, що станом на 21 жовтня 2022 року, ціна на крупу рисову з початку 2022 року збільшилася більш ніж удвічі — з 35 грн/кг до 73 грн/кг, цей вид агропродукції варто було б внести до переліку соціально значущих продуктів», — зазначає вона.

А ось на думку Вікторії Тютюнникової, такий перелік варто було б доповнити найбільш необхідними лікарськими засобами. Це пов’язано з чинною  постановою КМУ від 17 жовтня 2008 р. №955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби», де зазначено, що обмеження торговельної надбавки на окремі лікарські засоби становить від 10 до 25%.

«Невнесення лікарських засобів до зазначеного переліку перешкоджає проведенню перевірок аптек під час воєнного стану щодо дотримання встановлених обмежень торговельної надбавки», — додає вона.

Держпродспоживслужба також повідомляє, що всі компанії мають вільний доступ до Реєстру відомостей роздрібних цін на товари. Як він працює і як його можуть використовувати ритейлери?

Експерти зазначають, що до цього реєстру мають доступ не тільки суб’єкти господарювання (ритейлери), а й усі охочі, оскільки з  ним можна  ознайомитися  на  офіційному  сайті  Держпродспоживслужби через публічний дашборд. Варто зазначити, що вебсторінка, на якій розміщено зазначений реєстр, має доволі зручний інтерфейс. Він передбачає фільтри, за допомогою яких можна відстежувати зміни ціни на окремий товар по регіонах, датах, суб’єктах. 

«Тобто кожен, хто хоче отримати статистичну інформацію щодо, наприклад, яєць курячих, може обрати в найменуванні продукту — «яйця курячі», а також обрати область та навіть місто, щодо яких буде надано інформацію про роздрібну ціну. Інформацію з реєстру подають у вигляді таблиці, де зазначено найменування товару, область, район, місто, об’єкт роздрібної торгівлі та поточну ціну», — інформують в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва.

Суб’єкти господарювання зі свого боку  мають вносити інформацію про зміни цін на товари в разі її збільшення на 5%. При цьому, зростання ціни на 5%  можливе через три дні після внесення даних у реєстр, а збільшення ціни більш ніж на 15%, можливе лише через 30 днів з дня декларування. Декларування зміни роздрібних цін на товари здійснюється в електронному вигляді шляхом подання відомостей до Держпродспоживслужби через її офіційний вебсайт з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Зі свого боку, інспектори Держ продспоживслужби завдяки цьому реєстру отримують можливість постійно контролювати процес підвищення цін.

Ритейлери-порушники

Чи багато учасників ринку порушують відсотки підвищення цін на соціально значущі товари і як з ними бореться Держпродспоживслужба?

Боротьба з порушниками відбувається за допомогою здійснення цінових спостережень, в ході яких територіальні підрозділи Держпродспоживслужби проводять моніторинг та роз’яснювальну роботу щодо дотримання норм чинного законодавства під час формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Варто також зазначити, що значну роль у виявленні порушень щодо підвищення цін на соціально значущі продукти відіграють звернення небайдужих громадян. Інспектори перевіряють цю інформацію та здійснюють перевірки ритейлерів.

Щодо відповідальності недобросовісних ритейлерів, то відповідно до статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» до них застосовують санкції у вигляді штрафів від 17 (за надання уповноваженим органам недостовірних відомостей) до 34 тис. гривень (за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій).

Які ще є не розв’язані проблеми державного регулювання цін на продукти харчування та інші соціально значущі товари в Україні?

На думку Інни Сало, одним з ефективних механізмів стримування цін на основні види продтоварів, є максимально можливе застосування практики державних закупівель у період низьких цін та інтервенція продуктів харчування на ринок у пікові періоди високих цін.

«Це певною мірою могло б забезпечити зниження варіації цінових коливань і стримання продовольчої інфляції. Це якраз функція Аграрного фонду для об’єктів державного цінового регулювання», — зазначає вона.