Ранок 18 лютого розпочався для України з трагічної новини — на Луганщині внаслідок підступної атаки збройних формувань Російської Федерації на передових позиціях 72-ї та 93-ї механізованих бригад ЗСУ на трьох напрямках на ділянці фронту від Новотошківського до Жолобка країна втратила одного свого захисника, ще п’ятеро зазнали різних травм.

Ворог щільно обстрілював наших воїнів із забороненого мінськими угодами озброєння, застосовуючи ствольну артилерію калібрів 152 та 122 мм, міномети 120 мм, великокаліберні кулемети, танки і гранатомети різних систем. Під вогневим прикриттям російські окупанти перейшли до активних наступальних дій, здійснивши спробу просування через лінію розмежування. Підрозділи Об’єднаних сил, обороняючись, дали адекватну відповідь бойовикам, завдавши вогневого ураження задля придушення збройної активності окупантів та утримання повного контролю над ситуацією.

Українські захисники не втратили свої позиції. Отримавши гідну відсіч, найманці запросили режим тиші, щоб забрати з поля бою шістьох своїх поранених і чотирьох убитих.

Українська армія, як повідомив пресцентр Об’єднаних сил, виконуючи вимоги міжнародного права щодо ведення бойових дій, задовольнила це гуманітарне прохання супротивника, сподіваючись на його гідність. Проте, програвши на полі бою, ворог вирішив приховати свою поразку і видав наспіх підготовлену заяву, безпідставно звинувачуючи українську сторону в спробі нападу. Весь зміст ворожої заяви свідчить про розгубленість і втрату контролю над ситуацією. Командування ООС вкотре офіційно заявило, що українські захисники непохитно стоять на засадах виконання мінських домовленостей і ніколи не застосовують зброю першими. Але захищають Україну, як того вимагає Присяга!

Такої інтенсивності боїв на Донбасі не було вже близько двох років. Фото з сайту dniprograd.org

Кремлівська брехня

Напад незаконних збройних формувань на позиції Об’єднаних сил на Луганщині з використанням забороненого мінськими угодами озброєння Президент Володимир Зеленський назвав спробою зірвати мирний процес на Донбасі. «У п’яту річницю Дебальцівської трагедії бойовики та окупанти влаштували цинічну провокацію, яка має на меті не лише натиснути на дебальцівську рану, що ніколи не загоїться повністю, а й зірвати мирний процес на Донбасі, який почав просуватися невеликими, але невпинними кроками. Наш курс на завершення війни та відданість міжнародним домовленостям залишаються незмінними — так само, як і наша рішучість дати відсіч будь-яким проявам збройної агресії проти України», — цитує слова Президента його Офіс.

Міністерство закордонних справ закликало міжнародну спільноту засудити напад російських окупаційних військ на Луганщині, що призвів до нових людських втрат.

«Ми глибоко стурбовані повідомленнями про ескалацію конфлікту на Донбасі та наполегливо закликаємо Росію дотримуватись своїх мінських та нормандських зобов’язань», — заявило Посольство США в Україні у Twitter. Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс написав, що глибоко стурбований новою воєнною ескалацією та спробами наступу підтримуваними Росією силами, наголосивши, що виконання мінських угод неможливе без режиму припинення вогню.

А Росія, ініціювавши проведення засідання Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй для аналізу виконання мінських угод у зв’язку з п’ятою річницею з часу підписання комплексу заходів, заявила, що порушувати питання про відповідальність Росії за загострення на Донбасі абсолютно неправильно. «У Кремлі бачили інформацію про сутичку на кордоні між «Луганською республікою» і українськими Збройними силами. Ми не маємо деталей цієї сутички, не знаємо, що її спровокувало. Читали, що є жертви з обох боків, у зв’язку з чим висловлюємо співчуття і сподіваємося, що найближчим часом вдасться прояснити деталі події перш ніж робити якісь висновки», — цитує УНІАН цинічну заяву прессекретаря господаря Кремля Дмитра Пєскова.

Україна на засіданні Радбезу ООН порушить питання загострення на Донбасі. Українську делегацію очолюватиме заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця.

Потужна армія

Президент Володимир Зеленський зібрав засідання Ради національної безпеки та оборони, на якому обговорено чергове провокаційне загострення, що відбулось на контактній лінії, а також з метою ухвалення рішення про подальші кроки. За результатами засідання під час брифінгу глава держави наголосив: «У нас потужна армія. Провокації бувають. Армія сильно відповіла. Ситуацію постійно контролює наша армія, начальник Генштабу. Впевнені, що ця провокація не змінить курсу на припинення війни. Тому що лише із сильною армією можна сідати за стіл переговорів. Ми йдемо, впевнено наближаємось до миру».

Як уточнив начальник Генштабу Руслан Хомчак, із трьох ділянок розведення провокації бувають лише у Петрівському, щодо Золотого не було жодних проблем. «Сьогоднішні бойові дії на Луганщині не стосувалися ділянки розведення в районі Золотого. У Петрівському є випадки, які фіксує ОБСЄ, про які ми доповідаємо, коли супротивник перед камерами відкриває вогонь по межі ділянки. Усі обстріли бойовиків мають провокаційний характер, щоб українські військові дали відповідь. У них там тієї миті перебувають їхні ЗМІ, аби вони могли зафіксувати, що ми ведемо вогонь. Ми на ці провокації не зважаємо», — підкреслив Руслан Хомчак. І додав, що ухвалюються всі необхідні рішення, які посилюють українські захисні позиції.

На жаль, начальник Генштабу констатував, що зросла кількість загиблих і поранених з-поміж українських воїнів у 2020 році порівняно з 2019-м. «ЗСУ намагаються зробити все, щоб на Донбасі не було жертв серед військових. Але війна триває, і є поранені та вбиті», — зазначив він.

Мільярд доларів на оборонку

Під час засідання РНБО розглядали і Національну стратегію безпеки та основні показники державного оборонного замовлення на 2020—2022 роки. Як зазначив секретар РНБО Олексій Данілов, ключові аспекти стратегії — безпека людини та безпека країни. «Вперше в центрі уваги документа — людина, її життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканність і безпека. Стратегія передбачає, що найвищий пріоритет і головне завдання держави — встановлення миру як запоруки розвитку країни. Але це має відбуватися не ціною втрати суверенітету і наших територій. Стратегія — це декларація, затвердження якої стане основою для розроблення інших документів стратегічного планування у секторі нацбезпеки та оборони, які визначатимуть шляхи й інструменти їхньої реалізації», — зауважив він.

Стратегія ґрунтується на трьох основних засадах державної політики в секторі нацбезпеки: стримування (розвиток оборонних і безпекових спроможностей для унеможливлення збройної агресії проти України), стійкість (здатність суспільства й держави швидко адаптуватися до змін безпекового середовища та дотримуватися сталого функціонування, зокрема через мінімізацію зовнішніх уразливостей), взаємодія (розвиток стратегічних відносин з ключовими іноземними партнерами, насамперед з НАТО, ЄС та США). Консультативна місія ЄС з реформування цивільного сектору безпеки України (EUAM) уже схвалила запропонований проєкт стратегії.

Щодо держоборонзамовлення, то, за словами Олексія Данілова, його підвищено порівняно з минулим роком на 16%, і сума, яку розраховано цьогоріч витратити, становить понад мільярд доларів. Олексій Данілов прокоментував: не відповідає дійсності те, що нове оборонне замовлення не передбачає фінансування нових українських ракетних програм. «Ми чітко розуміємо, що наш ракетний щит має бути міцним, і все, що стосується ракетних програм, фінансуватиметься відповідно до нормативно-правових актів», — зазначив він.

Відповідаючи на запитання журналістів, чи розглядається можливість патрулювання кордону між Україною і Росією спільно з представниками окупованої території ОРДЛО, Олексій Данілов відповів, що до складу спільних патрулів, які забезпечували б безпеку на українсько-російському кордоні, входитимуть не люди з автоматами з їхнього боку, а цивільні жителі Донбасу. Він наголосив, що це не військові, не озброєні люди, а представники територіальних громад, які розташовані на тій території.

Відділ новин
«
Урядового кур’єра»