Чотири роки тому Кабінет Міністрів ухвалив Концепцію реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, яка стала основою створення об’єднаних територіальних громад. Децентралізація, впевнена хода якої щодня разюче змінює країну, ламає чимало усталених стереотипів колишньої управлінської ієрархії. Нові ОТГ, а їх уже понад 700, отримавши ширші повноваження і достатні фінанси, самостійно вирішують багато питань місцевого значення. Додає оптимізму й нещодавнє соціологічне опитування, згідно з яким децентралізація має найбільшу довіру й підтримку суспільства, громадян, а також міжнародної спільноти. Утім, нині не час довго хвалитися досягнутим, тож підбивши підсумки, варто приймати нові виклики й рухатися далі.
На цьому наголошували вчора у Вінниці учасники розширеної урядової наради з питань децентралізації та регіонального розвитку — Президент Петро Порошенко, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, члени Кабінету Міністрів, голови обласних державних адміністрацій, обласних рад, міст, об’єднаних територіальних громад, керівники іноземних диппредставництв, регіональних офісів реформ, представники Асоціації міст України, Української асоціації обласних та районних рад, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, міжнародних організацій, експерти.
Є чим розпоряджатися
Уперше в історії України місцеві бюджети в межах децентралізації становлять понад 50 відсотків зведеного бюджету країни.Про це заявив, виступаючи на нараді у Вінниці, Президент Петро Порошенко. Він наголосив, що після передачі фінансових ресурсів громади мають право спитати з місцевих органів влади за реальні зміни в Україні.
«Якщо понад половину грошей держава віддає місцевим бюджетам, то і громади мають право запитати, що і як змінюється в державі. Не потрібно їхати і питати в Києві, потрібно запитати у місцевих депутатів», — сказав він. І зауважив, що політика децентралізації виявилася дієвою протиотрутою від федералізації, яку штучно намагалася прищепити нам Росія.
Отже, децентралізація в Україні — не просто реформа, а питання цивілізаційного вибору і складова євроатлантичного курсу нашої держави. «Погляньмо на це з досить несподіваного ракурсу — з точки зору євроатлантичної інтеграції. Здавалося б, де децентралізація, а де НАТО? І як вона може бути пов’язана з нашим майбутнім членством у Північноатлантичному альянсі? Однак у Річній національній програмі під егідою Комісії Україна — НАТО на 2018 рік, яку затверджено тиждень тому, один із ключових розділів присвячений децентралізації», — зазначив глава держави.
Він додав: «Тобто децентралізація в Україні стала частиною наших міжнародних зобов’язань. Чому? Тому що реалізація стратегічного курсу держави на вступ до НАТО вимагає не тільки модернізації Збройних сил, що ми надзвичайно ефективно зробили за ці чотири роки, побудувавши нову армію, нові ЗСУ».
За словами Президента, модернізації потребує і прагнення держави жити згідно з демократичними принципами, поважати права й свободи громадянина. «Ще раз наголошую, що децентралізація наближає владу до людини, скорочує час для прийняття і реалізації рішень», — сказав він.
Президент прокоментував кілька важливих конкретних ініціатив, які можуть вплинути на ефективність реформи, а головне — на конкретний результат для кожного громадянина. Зокрема згадав про інтерактивну сільську медицину й наголосив: підтримує впровадження в Україні середньострокового бюджетного планування, яке дасть змогу реалізовувати стратегічні проекти.
До Києва з рукою більше не треба
Середньострокове планування — як на рівні центрального бюджету, так і на місцевому — має стати новим пріоритетом і основою нового етапу реформи з децентралізації в Україні. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час розширеної урядової наради «Децентралізація та регіональний розвиток».
Глава уряду нагадав, що у квітні 2014-го, коли розпочалася децентралізація, було мало людей, які розуміли мету реформи. Проте зміни тривають. І якби Донецьк, Луганськ та Крим мали нинішні можливості децентралізації, то ситуація в країні була б іншою, впевнений він.
«Вони б розквітали, мали б ресурси для того, аби дати нову якість життя громадянам, — сказав Володимир Гройсман. — Проте сьогодні не треба хвалитися тим, що ми вже отримали. Сьогодні маємо підбити підсумки і накреслити завдання на новий період. І тут питання середньострокового планування має стати пріоритетом — і в бюджетній політиці, і в політиці регіонального розвитку».
Прем’єр поінформував, що завдяки децентралізації доходи місцевих бюджетів зросли на понад 100 мільярдів гривень. Окрім того, держава як підтримку регіонів спрямовує на місця за різними програмами понад 30 мільярдів гривень. Та оскільки ключове завдання — розвиток економіки, то потрібно говорити про те, як примножити ці доходи.
«Зі 100 мільярдів гривень треба зробити 200 і спрямувати ресурс на створення робочих місць, підвищення стандартів життя громадян. І тут важливе значення мають і зарплата, і пенсія, в яку прийшли поліклініку і в яку школу чи садок пішли наші діти. Це наше завдання», — сказав Володимир Гройсман.
Він наголосив, що нові стандарти — це оновлення системи освіти, охорони здоров’я, інфраструктури, подолання інфраструктурного та цифрового розриву в Україні. «Настав час визначення конкретних пріоритетів та підвищення якості життя громадян, — додав глава уряду. — Дуже легко вийти і сказати, що та чи та реформа погана. Дуже важко взяти на себе відповідальність і проводити зміни».
За словами Прем’єра, цього року на регіональний розвиток додатково нададуть 38 мільярдів гривень. «Ми порахували, що додатково до тих ресурсів, які вже мають місцеві громади, ми спрямовуємо 38 мільярдів на регіональний, соціально-економічний розвиток територій, дороги. Це колосальні ресурси, які ми маємо з вами об’єднати, але мета має бути спільна», — сказав глава уряду.
Індекс довіри
А віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко сконцентрував увагу лідерів обласних рад, голів ОДА, міських голів і ОТГ на двох важливих показниках, за якими оцінюватимуть кожен регіон. «Перший — індекс регіонального людського розвитку, який для нас важливий і базується на основних складових, як здоров’я та довголіття, доступність освіти, гідний рівень життя. Це саме той індекс, який дасть змогу втримати людей і залучити додатковий ресурс. Другий — індекс конкурентоспроможності регіонів, який визначає здатність регіону створювати привабливе середовище для розвитку бізнесу та інвестицій», — наголосив Геннадій Зубко.
За його словами, децентралізація вже формує новий комфортний життєвий простір у регіонах. Створено 728 ОТГ, проте головний критерій — вже не кількість громад, а якісні показники: скільки людей об’єдналося (нині понад 6 мільйонів), яку територію охоплюють об’єднані громади в області, скільки проектів реалізовано і яка якість наданих послуг.
«У нас з’явилося 728 нових лідерів, нових управлінців, які взяли на себе відповідальність за розвиток своїх громад, тобто всієї країни. Але найбільше нас хвилюють 152 райони з 468, де не створено жодної ОТГ. Тож найперше завдання — закрити цю білу пляму. І це маємо зробити з вами разом», — підкреслив Геннадій Зубко.
Серед ключових завдань на поточний рік і перспективу віце-прем’єр також назвав ухвалення парламентом маршрутної карти із 17 децентралізаційних законів, створення ЦНАПів, нового освітнього простору, центрів безпеки громадян, сучасних амбулаторій, дитячих будинків сімейного типу тощо.
Ми в Google+