ОСВІТА

Електронні версії новостворених навчальних посібників розміщуватимуть на сайті видавництв

Цього року вперше в незалежній Україні передбачено максимальне фінансування на видання навчальної літератури. 243,2 мільйона гривень витратять на друк підручників для загальноосвітніх, професійно-технічних та спеціалізованих навчальних закладів, у тому числі й шрифтом Брайля, посібників серії «Шкільна бібліотека», які не видавались з 2009 року. Про це журналістам повідомив міністр освіти і науки Дмитро Табачник.

ЮНЕСКО допоміг із «Сходинками до інформатики»

— У цьому році починаємо реалізовувати новий державний стандарт початкової загальної освіти. Також цьогоріч були підготовлені й надруковані 103 назви підручників для 5 класу з усіх предметів, які вивчатимуть у майже 20 тисячах загальноосвітніх середніх шкіл, — зазначив Дмитро Табачник. — Основні інновації нового державного стандарту базової повної загальної середньої освіти — вивчення іноземної мови з першого класу, обов’язкове запровадження в п’ятих класах вивчення другої іноземної мови, а починаючи з другого класу — інформатики.

Варто зазначити, що навчальні програми для всіх середніх шкіл створені фахівцями з урахуванням європейської практики. Зокрема, при розробці навчальної програми «Сходинки до інформатики» використано рекомендації ЮНЕСКО. Цей курс розглядається як інструмент, який у сучасному інформаційному суспільстві сприятиме успішнішому навчанню учнів, всебічному розвитку дитини шкільного віку. Принципова відмінність нових підручників від попередніх як для основної, так і початкової школи — забезпечення їх навчально-методичними комплектами.

Друк на випередження

Станом на 30 липня до обласних управлінь освіти та науки надійшло приблизно 5 мільйонів підручників для 5-го класу. Це понад 75% від загального тиражу. Щодня до регіонів доставляється 350–420 тисяч підручників, а це означає, що в першій декаді серпня нові підручники повністю надійдуть до навчальних закладів.

Важливою частиною державного замовлення в 2013 році є підготовка та друк підручників для учнів спеціалізованих навчальних закладів: сліпих, слабкозорих, глухих, слабкочуючих, розумово відсталих, із затримкою психічного розвитку та важкими порушеннями мовлення.

— Важливою частиною держзамовлення є 100% виконання всіх побажань регіональних органів управління освіти на підручники мовами національних меншин, — наголосив Дмитро Табачник.

Загалом, за його словами,  підручники друкують з випередженням графіка, а тиражі збільшено до 120% від кількості учнів. Адже якщо дитина втратить підручник, зіпсує його або наступного року в класі буде більше учнів, такий підхід дасть змогу не витрачати кошти на додатковий друк.

Позитивним є і той факт, що за погодженням з авторами рукописів, які видаються за кошти держави, електронні версії новостворених підручників розміщуються на сайті видавництва.

Абітурієнти мають знати

Міністр також повідомив, що станом на ранок 30 липня до вишів подано 2 мільйони 130 тисяч заяв від майже 700 тисяч абітурієнтів з яких понад 600 зареєстровано в електронному вигляді. Трохи більше 1,5 мільйона — в паперовому вигляді. До вишів 1–2 рівня акредитації подано 341 тисячу заяв, до 3–4 рівня — майже 1 мільйон 790 заяв.

Десятку найзатребуваніших серед абітурієнтів вишів очолив Київський національний університет ім. Т.Шевченка, який здолав рубіж у 50 тисяч заяв. Відповідно Київська політехніка та Львівський національний університет ім. І.Франка — по 45 тисяч заяв, Львівська політехніка — майже 43 тисячі заяв, Національний авіаційний університет — 42,5 тисячі, Національний педагогічний університет ім. Драгоманова — майже 36 тисяч , Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара — 32 тисячі, Харківський національний університет ім. Каразіна — 31,5 тисячі , Київський національний економічний університет ім. Гетьмана – майже 25 тисяч, Київський національний торговельно-економічний університет — 24,5 тисячі заяв. Якщо підсумувати, то ці виші забрали майже третину всіх заяв, поданих абітурієнтами.