Уряд вирішив взятися за детінізацію ринку зерна. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручив Державній фіскальній службі разом із трейдерами вжити всіх необхідних заходів. Очільник уряду каже, що експорт зерна має приносити в країну валюту, яка поповнила б резерви Нацбанку і уможливила стабілізацію валютно-обмінного курсу у вересні й жовтні. Не варто забувати і про продовольчий баланс країни.

Нині в Україні активно закуповують зерно невідомі особи та компанії, розраховуючись з продавцем готівкою, здебільшого валютою. У цьому разі про сплату якихось податків до державної скарбниці не йдеться. Формуються чорні внутрішній та зовнішній ринки зерна, і махінатори виводять валютну виручку за кордон.

Але є і дуже добрі новини. Так, стосовно сільгоспвиробників, підприємців, землетрейдерів скасовано значну частину різного роду дозволів та ліцензій. Експерти впевнені в тому, що саме 2015 рік стане поворотним у сенсі значного поліпшення умов роботи на ринку АПК.

Про це читайте в матеріалах наших кореспондентів.

Демпінгом по всіх

ПОЗИЦІЯ. Експерти по-різному оцінюють частку нелегального ринку — від 20 до 60%, де значно занижують ціну на товар 

Стара проблема

Чи справді проблема непрозорого ринку зерна в Україні постала так гостро?

Як зазначив «УК» голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков, вона не нова, виникла давно, проте лише останніми місяцями набрала високих обертів. «І уряд звернув на це особливу увагу. З початку липня виникли збої в адмініструванні ПДВ. До того ж наші аналітики стали відслідковувати збільшення пропозицій зерна. Так, із 10 пропозицій продажу  8 було за готівку, чимало з них — у валюті. Проаналізувавши це, можна дійти висновку, що такі пропозиції йдуть від господарств (краще назвемо їх — певні особи), в яких існує прихована оренда землі. Таких у нас чимало. До того ж, у цьому році висока врожайність культур. Тому зерна багато, його продають за готівку, звісно, не сплачуючи податків», — каже він.

За його словами, саме ці господарства практично демпінгують на ринку, викривляючи ціну зерна. І основна частина таких припадає саме на селянські господарства, які не оформлені належними чином. Зустрічаються серед них і деякі фермерські господарства.

Натомість спеціаліст-аналітик інформаційної компанії «ПроАгро» Ярослав Левицький не вбачає у готівкових розрахунках занадто великої проблеми. За його словами, буває, що є попит, а пропозиція залишається обмеженою, і покупці її стимулюють, пропонуючи розрахунки готівкою.

«Врешті-решт, готівкова гривня в Україні це легальний платіжний засіб, аби тільки вона йшла не повз касу, а належно її оформлювали. Якщо товар продається закордонному покупцеві через порт, то легальні розрахунки (безготівкові) у валюті», — зазначає він.

Паперової тяганини стало менше

Експерт відзначає, що працювати на зерновому ринку країни цього року і продавцям, і покупцям стало набагато легше. Маємо лише перший врожай культур після скасування документів, які заважали нормальній роботі підприємств та трейдерів, а також породжували нечувану корупцію. Приміром, фітосанітарний сертифікат, дозвіл на вивіз зерна з області тощо. Усе це раніше конвертувалося у суцільні хабарі.

Але проблема чорного ринку зерна залишається. Понад те, керівництво однієї дуже поважної та великої компанії оцінює його у 60%. З цим погоджується і Геннадій Новіков. А ось Ярослав Левицький певен, що ця оцінка дуже завищена, і насправді частка тіньового ринку не перевищує 20—30%. Як бачимо, різниця у поглядах та оцінках нелегального та напівлегального ринку зерна досить відчутна.

Проте, за інформацією асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», збитки держави від тіньових схем у агросекторі становлять 20 мільярдів гривень, що перевищує рівень отриманих АПК пільг за рахунок ПДВ у 2014 році. Водночас  експерти асоціації зазначають, що тінізація ринку АПК в цілому серед решти галузей господарства країни чи одна з найменших. Цей показник становить лише 15% при загальноукраїнських (понад 42%).

Як же відбілити ринок зерна? Пан Левицький певен, що насамперед потрібно скоротити ланцюжок від виробника до порту. «Трейдери повинні мати більш розгалужену мережу власних внутрішніх елеваторів, щоб закуповувати  зерно в аграріїв напряму, а не через купу посередників, іноді з сумнівною репутацією. Але найголовніше — податковий клімат має бути таким, щоб працювати легально було вигідніше, ніж нелегально», — зазначає він.

Ця думка правильна, але вже надто застаріла. Проте саме в цьому сенсі в країні практично нічого не змінюється. Можливо, якщо уряд перейнявся цією проблемою, країна отримає позитивний результат.

Черкащина. Схеми заїжджих ділків агробізнесу розкусили

В області нинішнього року вирощено гарний урожай зернових. Збіжжя вже закуповують для продажу на експорт. Хоча більшість керівників сільгосппідприємств намагаються провести операції, пов’язані із продажем зерна, як того вимагають встановлені на легальному ринку правила, трапляється, що товар нового урожаю закуповують за готівку. Розповідають, що ціна в такому разі навіть вища, ніж за безготівковим розрахунком.

Чи це схема відмивання грошей, чи легалізація відмитих грошей, чи будь-яка інша, можливо, з відшкодування податку на додану вартість, мають з’ясувати працівники Державної фіскальної служби.

Тим часом на Черкащині вже накопичено досвід ефективного контролю в сільськогосподарському бізнесі. Головне управління ДФС у Черкаській області, як розповів його начальник Володимир Коломієць, уже кілька років успішно проводить операцію «Урожай», завдяки якій у багатьох сільгосппідприємствах вдалося налагодити виплату легальної заробітної плати й у 2—3 рази підвищити її.

Зрозуміло, що значно збільшилися і надходження до бюджету від відповідних податків. А це посприяло забезпеченню комбайнерів та трактористів пакетом соціальних пільг і гарантій.

Завдяки цій операції зросла й орендна плата за використання земельних паїв, що селяни схвалюють. Контролери ДФС відпрацьовують і можливі схеми уникнення оподаткування, використання пільгової системи для формування фіктивного податкового кредиту. Залучивши до розробки відповідних критеріїв діяльності сільгосппідприємств та фермерів сумлінних платників податків, зокрема ПАТ «Миронівський хлібопродукт», ТОВ «Агро-Рось» та інших, яких на Черкащині багато, працівники фіскальної служби тепер без особливих зусиль можуть розпізнавати різні схеми, які вміють вигадувати занадто спритні ділки від аграрного сектора.

Фіскальники, приміром, звернули увагу на те, що частина господарств, особливо фермерських, працюючи десятки років, не мають відповідної реалізації продукції або ж показують у документах зовсім мізерну її кількість. Часто й документів про їхню діяльність знайти не вдається. Ось вони й формують так званий тіньовий ринок зерна.

Куплене тут збіжжя (зазвичай за готівку) заїжджі покупці (переважно з південних областей України) продають легальним трейдерам значно дорожче, ще й одержують за це податковий кредит. Це злочинна схема, завдяки якій ділки залазять до державної кишені, вигрібаючи з неї кошти, які могли б піти на розвиток господарств, що живуть і діють за законом.

Завдяки згаданим критеріям, розробленим спільно з фахівцями сільського господарства, фіскальники, проаналізувавши виробничу діяльність того чи того підприємства, одразу бачать, де собака закопана. Знаючи приблизний вихід продукції з гектара сільгоспугідь, контролери одразу звернуть увагу на завищений показник. Докопатися до істини — справа техніки. Показуючи завищений вихід продукції, такі несумлінні керівники обдурюють державу, привласнюють чималі гроші.

Приїжджаючи на Черкащину з чемоданами готівки (а це десятки мільйонів гривень), ділки агробізнесу задешево скуповують зерно, наживаються на цьому, ще й одержують відшкодування податку на додану вартість. Торік, приміром, такі схеми застосовували до продажу кукурудзи, яку приїжджі забирали за готівку прямо з поля.

У головному управлінні ДФС у Черкаській області визнають, що боротися з цим явищем нелегко. Однак, одержавши доручення Прем’єр-міністра, тут уже провели відповідну нараду і розгорнули роботу, підключивши слідче управління фінансових розслідувань. Велику надію вони покладають і на свідомість сумлінних керівників господарств, яким набридло працювати за тіньовими схемами. Адже патріотизм у тому й полягає, щоб і закон не порушувати, і про державу дбати.

Від редакції. Ми й надалі відслідковуватимемо боротьбу уряду, чесних сільгоспвиробників та трейдерів з ділками на ринку зернових культур та взагалі у всьому АПК. Адже саме агропромисловий комплекс країни чи не найголовніша експортна галузь України, яка крім хліба і до хліба дає чималі валютні надходження та великі кошти у вигляді сплачених податків. А це — наші зарплати, пенсії, розвиток медицини, освіти тощо.

Матеріали підготували Галина ІЩЕНКО, Роман КИРЕЙ,«Урядовий кур’єр»