Світ конкурентний. Тому маємо скористатися можливостями й гідно відповісти на головний виклик сьогодення — зробити Україну успішною. Ці слова Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана пролунали в ході ІІ Українського форуму бізнесу. Їх підтримали у Міжнародному конгрес-центрі «Український дім» близько 400 лідерів вітчизняного бізнесу. Рада підприємців при Кабінеті Міністрів, Торгово-промислова палата, Українська бізнес ініціатива, Український союз промисловців і підприємців, Федерація роботодавців України — представники всіх цих структур із різних куточків України зібралися, щоб означити Кабінету Міністрів свою чітку позицію щодо подальшого розвитку країни і своє бачення можливої успішної роботи в ній.

Щоправда, цей захід не став рушієм успішного перезапуску підприємницької діяльності. Промови, які лунали на ньому, також не відповідали на головні виклики економіки. Цей форум — нагадування Прем’єрові та міністрам про те, що бізнес готовий саме зараз іти на прямий і продуктивний діалог із центральною владою.

У глави уряду було для бізнесменів п’ять аргументів-запорук їхнього успішного та вигідного завтра. Це не що інше, як похідні завдання, які виникнуть за умови втілення в життя реформ, запланованих на поточний рік.

Глава уряду особистим прикладом показує, як слід налагоджувати діалог влади з суспільством. Фото з Урядового порталу

Деіндустріалізація зашкодить

У підприємців різного рівня з кожного із секторів розвитку країни народилося кілька пропозицій. Їх ті, хто впливає на успіх країни реформаторської, назвали умовою прискорення економічного розвитку та припинення деіндустріалізації. Бізнесмени пропонують підтримку реального сектору економіки й доступ до фінансових ресурсів із погашенням заборгованості держави з відшкодування ПДВ, розробленням механізмів, які можуть здешевити кредитні ресурси для підприємств реального сектору, бути стартом реалізації державних програм підтримки промисловості, спрямованих на імпортозаміщення. Курс на валютну лібералізацію, законодавчі нововведення щодо запровадження бюджетно-податкових стимулів, модернізація наявних виробництв — це пропозиції тільки першого розділу.

Серед іншого можна виокремити розвиток експорту й поліпшення регуляторного режиму для нього. Тут краще було б не зволікати зі створенням Експортно-кредитного агентства. Зміни у податковій сфері очима бізнесменів — це передовсім внесення змін до Податкового кодексу. Там хочуть, щоб інвестиційні стимули таки з’явилися за рахунок зниження тиску на підприємців, щоб місце податкової міліції посів демілітаризований орган, здатний зупинити фінансові злочини, щоб систему електронного адміністрування ПДВ вдосконалили за рахунок відмови від депонування коштів на ПДВ-рахунках.

Природні монополії, посилення позицій України у міжнародній торгівлі, стимулювання інновацій та розвитку ІТ-галузі, митні зміни — ось головні питання порядку денного бізнес-спільноти.

Стратегій багато, а шлях один

У Володимира Гройсмана знайшлися слова для кожного з учасників. Він погодився з тим, що країна на міжнародній арені пасе задніх, якщо брати до уваги показники її економічного розвитку. Та навіть на внутрішньому ринку продукція її власного виробництва займає близько чверті всього, що завозиться ззовні. Це по-перше. По-друге, в нашій державі дуже багато різних теорій, концепцій, економічних стратегій та зауважень. Усі вони доречні та гідні уваги Кабміну. Глава уряду визнав це, однак поставив риторичне запитання: «Хто гарантує виконання стратегій? Хто скаже, що із запропонованого швидше посилить економічні рейтинги країни?»

Тут у Прем’єра знайшлася відповідь. Її шукати слід під час виконання завдань на 2017 рік. Їх так само чітко й лаконічно прописано в плані дій уряду. Усі вони стосуються перевтілень в освітній галузі, галузях охорони здоров’я, пенсійній, приватизації держкомпаній, нової моделі обігу земель.

Говорив Володимир Гройсман і про міжнародний досвід, де на перший план виводять створення технологічних та індустріальних парків. Для України це шанс залучити більше інвестицій і здійснити економічний прорив. Незабаром він навіть пообіцяв запропонувати Верховній Раді необхідну законодавчу базу. Щоправда, перед тим, як вийти на формування такого законодавства, слід іще розставити крапки над «і» у проектах документів щодо індустріальних парків. Їх Володимир Гройсман назвав чудовим інструментом-відповіддю для оновлення основних фондів і пришвидшення інвестування.