П’ятий за рахунком дерегуляційний Кабмін відбувся в понеділок. Щоб донести представникам бізнесу позицію міністрів, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запросив підприємців із регіонів до столиці. У Клубі Кабінету Міністрів він повідомив присутнім, що уряд максимально спрощує і робить логічними вимоги держави до бізнесу. Усю логіку та філософію владних дій прописано в урядових рішеннях. Цього разу їх ухвалювали кількома пакетами. Йдеться, зокрема про той, що скасовує черговий пакет регуляторних актів, які досі заважали розвитку підприємництва.

Працювати можна буде ефективніше

У вступному слові глава уряду повідомив, що зростання економіки — ключовий орієнтир роботи КМУ, тож формування сприятливого ділового клімату разом із запровадженням фундаментальних змін у системі державного нагляду та регуляцій безпосередньо впливатимуть на зростання ВВП. Нещодавно Верховна Рада ухвалила закон щодо протидії беззаконню силових структур. Наступний крок робить уряд. Словами Прем’єра це звучало так: «Ми скасовуємо ще понад 300 актів і так змінюватимемо підходи, які зупинять і унеможливлять будь-який державний рекет. Наголошую на особистій відповідальності керівників органів влади, які виконують контролюючі функції. Я буду на боці підприємців і чесного бізнесу і всіма зусиллями його захищатиму. Нам потрібне більш ніж тривідсоткове економічне зростання, але якщо ми створюватимемо програми підтримки, а посадовці створюватимуть перешкоди тишком-нишком, то ми ухвалюватимемо рішення про покарання таких осіб».

Окрім цього, міністри підтримали рішення щодо поліпшення системи державного нагляду та контролю бізнесу в 2018 році. На думку Володимира Гройсмана, це вкрай важливе питання. «Раніше існувала безпрограшна лотерея для посадовців, які здійснюють нагляд від імені держави. Вони приходять, знаходять будь-який привід і далі починають домовлятися. Таку ситуацію має бути знищено», — означив позицію Прем’єр.

У цьому розрізі висловлювався й заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов. Він наголосив, що зміни сприятимуть збільшенню лімітів обов’язкового використання касових апаратів для видів діяльності, які не мають значних ризиків. Вдасться спростити процедуру обліку готівкових коштів, розмитнення товарів у портах, адміністративний супровід видобутку енергоресурсів; стимулювати внутрішнє виробництво хімічної продукції, скасувати застарілі регуляції.

«Сподіваюся, що зміни в 2018 році будуть зрозумілими і дадуть змогу бізнесу працювати ефективніше», — резюмував він. Реформа органів контролю й нагляду міститиме ризик-орієнтований підхід. Для кожного виду бізнесу в 2018 році буде сформовано єдиний перелік регуляторних вимог, доступний в режимі онлайн.

Кількість перевірок скорочується

Потім ішлося про зобов’язання всіх контролюючих органів до 1 квітня 2018 року визначити основні галузеві ризики, яких потрібно уникати підприємцям, а також окреслити чек-листи — правила проведення перевірок і моніторингу результатів цих перевірок. У цьому контексті Прем’єр наголосив: «Мене штрафи не цікавлять! Мене цікавить безпека, добробут і нормальний діловий клімат. Ми чітко визначатимемо ризики, де є проблеми, як їх виявляти та розв’язувати». Він заявив, що готовий до опору, який може «чинити система», саме тому й дає три місяці на переформатування. Інакше на своєму столі чекатиме заяв про звільнення.

У такий делікатний спосіб Володимир Гройсман закликав представників контролюючих органів, які не поділяють «філософії уряду щодо усунення тиску на бізнес», піти з органів влади. Ця філософія, за його словами, фокусується на кількох ґрунтовних засадах: «потрібно допомагати створювати, а не заважати бізнесу працювати»; «не потрібно створювати людям перешкоди». «Якщо хтось цього не розуміє — будь ласка, негайно він повинен виходити за межі влади. І це принципово важливе питання», — резюмував Прем’єр, додавши, що дерегулювання призвело й до появи можливостей для зловживань з боку бізнесу. Однак таких випадків украй мало.

Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна розповіла, що контролюючі органи в Україні в 2017 році провели 74 тисячі перевірок бізнесу. Це в 3,3 раза менше, ніж 2016-го. В 2014-му таких перевірок було 335 тисяч, в 2015-му — 36 тисяч. «Усе завдяки чинності тотального мораторію на перевірки, які проводили тільки за погодженням із Кабміном», — наголосила посадовець.