Чергове засідання Кабінету Міністрів мало насичений порядок денний. «Продовжуємо працювати, підвищувати прозорість, відкритість держави та ефективність управління державною власністю. У нас, очевидно, супротив системи продовжується. Але нічого страшного, ми своїм принципам не зрадимо. Будемо працювати і приймемо багато рішень, спрямованих на те, щоб наша держава стала більш успішною в короткостроковій та середньостроковій перспективі, — наголосив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук. — У нас знову день приватизації. 412 об’єктів має бути передано додатково на приватизацію. Якщо додати до 530, які вже передані, це рекорд за всю історію країни».

Як було уточнено згодом, уряд передав рекордний 431 державний об’єкт на приватизацію Фонду державного майна для проведення подальшої приватизації. Разом за шість місяців уряд уже передав 961 об’єкт, що вдесятеро перевищує десятирічний показник. Для порівняння: з 2008-го по 2018 рік було передано лише 93 об’єкти. Підприємства, які роками генерували проблеми та збитки, отримають нового ефективного власника, нові робочі місця. 

Крім того, уряд передав на велику приватизацію великі держкомпанії: завод «Більшовик» (АТ «Перший київський машинобудівний завод»), АТ «Державно-продовольча зернова корпорація», ДАК «Хліб України». На підприємствах буде проведено реструктуризацію та підготовку до прозорих аукціонів із залученням приватного інвестора.

Уряд створив Офіс фінансового контролю та ліквідував п’ять міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби. «Офіс фінансового контролю аналізуватиме ефективність використання державних ресурсів і наглядатиме за високоризиковими операціями», — пояснив Прем’єр. Далі — створення міжрегіональних територіальних органів Офісу фінансового контролю, що має забезпечити оперативність і мобільність роботи нового органу.

Кабінет Міністрів запровадив принцип екстериторіальності під час узгодження Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру документації із землеустрою, щоб запобігти корупційним ризикам і необґрунтованим відмовам. 

«Запровадили принцип екстериторіальності. Це про усунення людського чинника в розгляді документів. Відтепер жодних надуманих відмов або домовленостей. Усі заявки за принципом випадковості потраплятимуть до будь-якого кадастрового експерта в країні», — пояснив очільник уряду. У пілотному режимі цей принцип було застосовано до узгодження проєктів відведення. Тоді кількість негативних висновків різко скоротилася із 40% до 15%.

Зустрічайте електронні лікарняні

Кабмін ухвалив постанову, яка запроваджує електронний лікарняний (листки непрацездатності в електронній формі) з квітня цього року. «Над ними ми працювали кілька місяців», — наголосив Міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет. 

Замість того щоб виписувати лікарняні на паперових бланках, із квітня лікарі робитимуть це через простий вебінтерфейс з використанням цифрового підпису. «Тепер, коли вони будуть в електронній формі, підробляти їх без участі лікаря буде неможливо. А лікарям виписувати фейкові листки буде складніше, бо тепер усе автоматично фіксується та аналізується у єдиній електронній системі», — пояснив урядовець.

Навколо лікарняних відбувається багато шахрайства, їх можна купити в інтернеті, а бізнес і держава витрачають на них мільярди гривень на рік. Розроблення нової системи не коштувало бюджету України фактично нічого. «Бо рішення ми робимо на базі вже наявного програмного забезпечення Пенсійного фонду, яким і так зараз користуються», — зазначив Дмитро Дубілет.

А на підсумковому брифінгу Прем’єр-міністр уточнив, що Кабінет Міністрів передасть державне солевидобувне підприємство «Артемсіль» на приватизацію: «Уряд скасував монополію на виробництво солі в Україні. ДП «Артемсіль» приватизують», — наголосив він. Підприємство буде реалізовано через прозорий аукціон, але дату його проведення не уточнив. Лише зазначив, що раніше підприємство отримало штраф від Антимонопольного комітету в розмірі 3,14 мільйона гривень через маніпуляції з ціною на сіль.

Уряд передав Фонду державного майна України 100% акцій великих державних підприємств, серед яких «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ). «Це найбільша корпорація — експортер зерна в Україні та найбільший у країні виробник борошна. На папері чомусь збиткова та неефективна. Завдяки приватизації підприємство зможе модернізувати свої потужності, створити нові робочі місця та сплачувати більше податків до державного бюджету України», — прокоментував Прем’єр. Задля подальшої приватизації на цих держпідприємствах буде проведено реструктуризацію та підготовку до прозорих аукціонів із залученням приватного інвестора.

COVID-19: зберігаймо спокій

Прем’єр-міністр закликав українців після виявлення коронавірусу зберігати спокій та отримувати інформацію лише з офіційних джерел: «Як і очікували, в Україні зафіксовано перший випадок захворювання, спричиненого новим коронавірусом. Наголошую: держава готова оперативно реагувати й надавати кваліфіковану медичну допомогу», — наголосив Прем’єр-міністр.

Він повідомив, що уряд поновлює будівництво запорізького мосту, який почали ще понад 15 років тому, у 2004-му. 3 березня в Кабміні підписано контракт на будівництва мосту в Запоріжжі між Укравтодором і турецькою компанією Onur Taahhut. Вона виконає роботи за 11,9 мільярда гривень (з ПДВ).

«Для нашої команди цей міст — дуже символічний об’єкт. Запорізький міст — символ корупції та популізму, який не могли побудувати більш ніж за 15 років. Наш уряд з цією історією закінчив. Ми перетворюємо його на символ «Великого будівництва», — сказав Олексій Гончарук. І додав, що для фінансування будівництва уряд ухвалив окрему постанову, що дає змогу надати додаткове фінансування поза Державним дорожнім фондом. Термін надання послуг — до 3 березня 2024 року.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»