Країни Євросоюзу готуються до виборів у Європарламент, які мають відбутися у травні. Але Брюссель усерйоз занепокоєний тим, що свій вибір громадяни робитимуть під впливом онлайн-дезінформації: несумлінної політичної реклами, фейкових матеріалів про окремих політиків, зливу сфальшованого компромату та іншої інформаційної гидоти. Згідно з останніми даними дослідження «Євробарометр», 83% опитаних громадян ЄС визнали, що фейкові новини становлять загрозу для демократії. Респонденти особливо стурбовані тим, що зумисну дез­інформацію спрямовано на втручання у виборчий процес.

Щоб боротися з цим тривожним явищем, торік у жовтні Єврокомісія та спеціально створена експертна група з питань боротьби з фейковими новинами розробила кодекс правил щодо поводження з дезінформацією. У ньому розроблено принципи медіа-грамотності, заходи з підтримки висококваліфікованої журналістики і мережі незалежних організацій та осіб, які перевіряють факти. Кодекс зобов’язує соціальні мережі та пошукові сервіси виявляти і знешкоджувати боти і фейкові акаунти, а водночас просувати надійні джерела інформації, а також робити доступною інформацію про фінансування політичної реклами. До цього кодексу вже долучилися найбільший у світі пошуковий сервіс Google і такі соціальні платформи, як Facebook і Twitter.

Об’єднати зусилля

Проте як з’ясувалося, лише одного такого кодексу недостатньо. «Ніколи досі ризик втручання у вибори не був таким високим», — заявила Єврокомісар з питань цифрової економіки та суспільства Марія Габріель на відкритті конференції «Протидія онлайн-дез­інформації», яка відбулася днями у Брюсселі. Щоб здолати цього новітнього ворога демократії, уряди країн-членів, громадські організації та ЗМІ повинні об’єднати зусилля.

«У нас залишається зовсім мало часу, щоб вжити всіх можливих заходів для протистояння дезінформації, тому слід поспішати», — наголосила Марія Габріель.

Інтернет-провайдери й соціальні медіа повинні надати повноваження користувачам скаржитися на дез­інформацію, а також заохочувати й підтримувати тих, хто відстежує фейкову інформацію та з’ясовує реальні факти. Про це під час дискусії заявив директор департаменту медійної політики Єврокомісії Джузеппе Аббамонте. «Маємо започаткувати незалежні організації, які перевіряють факти у кожній країні-члені ЄС», — додав чиновник.

Вище керівництво Face-book добре усвідомлює, який важливий час виборів до Європарламенту, а також відповідальність, що лягає на найбільшу в світі соціальну мережу. Про це у виступі сказав голова брюссельського офісу Facebook Томас Крістенсен. Останнім часом Facebook закрив близько 800 мільйонів фейкових акаунтів. У 44 країнах запровадили процедуру перевірки фактів не тільки текстових, а й фото- і відеоматеріалів, які потрапляють у соціальну мережу.

Особливу увагу приділяють політичній рекламі. «Запрошуємо таких рекламодавців пройти авторизацію для зрозуміння, хто саме за нею стоїть», — розповів Томас Крістенсен. Він обіцяє запровадити верифікацію осіб, які поширюють політичну рекламу напередодні виборів до Європарламенту, щоб вони довели, «що громадяни ЄС». На його переконання, усіх цих зусиль недостатньо, оскільки виклик, який становить дез­інформація, постійно змінюється. «Необхідно виховувати громадян і навчати їх критично сприймати будь-яку інформацію», — вважає представник Facеbook.

Російський слід

Хоч ніхто із представників Єврокомісії під час дискусії не згадував, що саме дезінформація та фейкові новини з Росії становлять головну загрозу для перебігу виборів до Європарламенту, про кремлівські боти говорили інші промовці. Томас Крістенсен повідомив, що за останні місяці Facebook закрив 500 сторінок та акаунтів з Росії, чию діяльність було спрямовано на країни ЄС. «Усі вони були пов’язані з російським інформаційним агентством «Спутнік», — розповів представник Facebook. Ідеться про медіабренд, запущений пропагандистським агентством «Россия сегодня», яким керує одіозний пропагандист Кремля Дмітрій Кісельов.

Виконавчий директор чеської компанії Semantik Vision, яка аналізує ризики, зокрема й ті, які становить дезінформація та пропаганда, Франк Врабель повідомив, що згідно з дослідженнями, які експерти компанії провадили протягом двох останніх років, «найагресивнішу й найворожішу дезінформацію поширюють акаунти, діяльність яких підтримують російські спецслужби. На жаль, Google відмовляється блокувати їхню діяльність», — зауважив експерт.

Інші промовці констатували: якщо уряди країн-членів ЄС визнають загрозу дез­інформації й намагаються на державному рівні захищати своїх громадян від її впливу, то в Росії поширення сфабрикованих новин і пропаганди становить частину офіційної державної політики. Тому боротися із кремлівською пропагандистською машиною, яка працює на гроші російських платників податків, особливо складно. Але можливо.

Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»,
Брюссель