СІМ НОТ

У чернівецькій філармонії відбувся дивовижний концерт українських та німецьких митців

У залі органної та камерної музики Чернівецької обласної філармонії відбувся унікальний концерт. Композиції Вівальді, Моцарта, ді Лассо та Ебена відтворювали орган і верофон (так ще називають скляну гармоніку), разом з якими звучав вокал німецької співачки Рут Баатен (альт).

Рут дізналася про Чернівці від своєї мами, яка захоплено розповідала про нещодавню туристичну подорож на Буковину, зокрема про дивовижний органний зал із чудовим інструментом, одним із кращих у Східній Європі, як запевняли екскурсоводи. Зацікавлена цією розповіддю, солістка Гамбургського державного оперного театру зв’язалася через друзів з Українсько-німецьким культурним товариством, що діє у Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича. Вінцем усіх перемовин і нових знайомств став концерт класичної музики за участю самої Рут Баатен, солістки Чернівецької обласної філармонії, органістки Світлани Бардаус та музиканта з Німеччини (Гамбург) Саші Рекерта, який грав на скляній гармоніці.

Легкі, чисті звуки народжувалися і злітали переливом з-під рук музиканта. Здавалося, від його магічних рухів інструмент оживає і починає співати. Такій тендітній, такій уразливій скляній гармоніці вторив орган. А над ними лунав оперний голос співачки…

Музикант із Німеччини Саша Рекерт грає на скляній гармоніці. Фото Ольги КРАВЧУК

— Верофон винайшли якраз за життя Моцарта. Вражений його звучанням, композитор устиг написати для верофона кілька адажіо, — охоче розповідав Саша Рекерт після концерту вдячним слухачам, які бажали дізнатися більше про музиканта та його дивовижний інструмент. — Для нього писали також Бетховен, Штраус…Сьогодні Саша Рекерт — один із не багатьох професійних музикантів, що грають на скляній гармоніці. Але його інструмент — особливий. Він сам винайшов такий його різновид (з особливим чином зіставленими скляними трубами різної величини), власноруч зробив креслення і брав найактивнішу участь у процесі виготовлення. Гастролює усім світом із сольними концертами або разом із Берлінським філармонічним оркестром виступає на знаменитих Зальцбурзьких фестивалях, а також бере участь у оперних постановках найвідоміших світових сцен — Королівському театрі Ковент-Гарден у Лондоні, міланському Ла Скала. Річ у тім, що чимало композиторів зазначали у своїх оперних партитурах звучання саме скляної гармоніки. Чайковський передавав нею у «Лускунчику» кроки феї, Рубінштейн – таємничість «Демона», Глінка — казковий колорит «Руслана та Людмили». А сучасний композитор Джордж Крам взагалі довірив їй виконувати голос самого Бога.

— На початку ХХ століття мистецтво гри на верофоні було втрачено, — розповідає далі Саша Рекерт. — Його намагалися замінити іншими інструментами — як правило, флейтою. Але флейта мала зовсім інше звучання — вона не могла дати багатоголосся.

До речі. Основа верофона — різні за розміром скляні циліндри чи півсфери на зразок бокалів. Музикант торкається пальцями до їх країв, вилучаючи з них небесні звуки. Винайдений у Європі у XVII столітті, користувався у публіки шаленою популярністю. Грав на ньому Глюк. Удосконаленням скляної гармоніки займався Бенджамін Франклін. Проте у деяких містах Німеччини цей інструмент перебував поза законом: вважалося, що він згубно діє на психіку людей. А от знаменитий австрійський психіатр Месмер використовував його для лікування душевних розладів.