Усі звикли, що інтернатура — невід’ємна складова кар’єри медичних працівників. Проте підвищені вимоги до практичної підготовки існують і в інших галузях господарської діяльності, зокрема аграрній. Щоб заповнити цю прогалину, вітчизняна наука неухильно наближається до запровадження нової форми післядипломної підготовки фахівців. Піонером у цій справі став Сумський національний аграрний університет, де вперше в Україні почала діяти агроінтернатура.
На запитання «УК» відповідає куратор цього напряму наукової діяльності директор Інституту підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення керівних працівників і спеціалістів Сумського аграрного університету Ірина ТОДЕРЮК.
— Ірино Валеріївно, як і чому виникла ідея аграрної інтернатури?
— Коли два роки тому університет почав активно співпрацювати з такими потужними аграрними компаніями як «Кернел», «Миронівський хлібопродукт», «Укрлендфармінг» тощо, у відвертій розмові їхні представники нам сказали: основна прогалина у випускників усіх аграрних вишів — брак достатнього рівня знань і навичок з економіки, менеджменту, комунікацій.
Нині аграрний бізнес докорінно змінився. Фахівця оцінюють насамперед за його ідеями щодо збільшення доходів, зменшення витрат підприємства, за можливостями реалізувати такі ідеї. Тому в університеті створили галузеві експертні ради за кожним напрямом підготовки, залучивши досвідчених фахівців аграрного бізнесу, які спільно з нашими провідними викладачами підготували нові навчальні плани.
Випускникам запропонували вступити на навчання в агроінтернатуру, де головний вектор спрямований на економіку й менеджмент із поглибленням фахових знань.
— Хто став першим інтерном вишу?
— Насамперед випускники нашого університету нинішнього й попередніх років переважно технологічних фахів: агрономи, лікарі ветеринарної медицини, зооінженери з освітою спеціаліста або магістра. Певний час вони працювали на виробництві, проте й досі залишаються у статусі «молодого фахівця». Головне — ця молодь свідомо вирішила і далі здобувати освіту, переконавшись на власному досвіді, що навчатися ніколи не пізно.
— У чому особливість навчання аграрних інтернів?
— Агроінтернатура розрахована на три роки. Слухачі працюють за індивідуальними планами, навчання дистанційне — це дає змогу вдало поєднувати роботу і навчальний процес. За кожним інтерном закріплюють наукового керівника від університету. Саме вони, а за потреби і профільні викладачі, надають консультації, добирають науково-методичну літературу тощо — одне слово, ведуть свого інтерна. До речі, слухачі мають доступ до університетської електронної бібліотеки та дисциплінарних навчально-методичних комплексів, які щорічно оновлюємо.
Загалом домінує практична підготовка, проте проходять й аудиторні заняття. Сесія раз на рік.
Здобуті під час навчання знання й навички підтверджуємо відповідними сертифікатами. Оцінювання проводимо шляхом тестування. Результатом навчання стає виробниче підтвердження фахової кваліфікації, що є підставою внесення випускника до банку даних для надання пропозицій та рекомендацій українським й іноземним працедавцям.
Окрім цього, слухачі раз на квартал збираються в університеті на одно-дводенні семінари. Зокрема у жовтні він мав назву «Основи формування лідера сучасного аграрного бізнесу». Перед слухачами виступили провідні науковці університету й представники міжнародних програм — наших партнерів.
Теми, подані на розгляд, викликали неабияку зацікавленість аудиторії. Зокрема це «Основні напрями аграрної політики», «Аграрні розписки: нові можливості», «Інновації в управлінні персоналом сільськогосподарських підприємств», «Формування лідерських якостей. Тайм-менеджмент», «Особливості оподаткування сільськогосподарських підприємств», «Проведення аналітичної роботи в підприємствах аграрної сфери з урахуванням системних підходів до аналізу фінансової звітності. Використання програми «Diamond FMS» для фінансового менеджменту підприємств галузі АПК», «Бізнес-проектування. Startup» тощо.
— Як слухачі оцінили рівень семінару?
— Найбільше схвальних відгуків отримали заняття з планування та організації власного робочого часу, а також можливостей застосування в практичній діяльності комп’ютерного програмного забезпечення, що містить бази даних із щоденними показниками діяльності та дає змогу їх всебічно аналізувати. Інтерни також зацікавлені в поглибленні практичних знань за основним фахом.
Готуємося до наступного семінару, який заплановано на другу половину січня наступного року. Дійшли висновку, що нині агроінтерни затребувані на ринку праці, а з часом їхня роль зростатиме.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Ірина ТОДЕРЮК. Народилася 1980 року в Сумах. Закінчила Сумський національний аграрний університет, магістратуру Сумського державного педагогічного університету ім. А. Макаренка. Працювала викладачем. З листопада 2015 року — директор Інституту підвищення кваліфікації, перепідготовки, удосконалення керівних працівників і спеціалістів.
Ми в Google+