«Ідея запровадження Дня дитячої книжки дуже слушна з огляду на ту проблематику, з якою ми зіткнулися під час війни. Ви знаєте, скільки дітей загинуло, скільки дітей, на жаль, примусово вивезли. А ті, хто змушений був виїхати в безпечніші місця, очевидно, потребують уваги і забезпечення дитячими книжками», — переконаний міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

З ініціативою встановити і щорічно відзначати День дитячої книжки в Україні вийшли насамперед вітчизняні письменники та книговидавці, яких вже підтримали міністерства культури та інформаційної політики, освіти і науки, Державний комітет телебачення та радіомовлення, Національна спілка письменників, Український інститут книги, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів.

Цю корисну громадську ініціативу обговорили під час круглого столу «Дитяча книга в Україні», що відбувся в Національній бібліотеці України для дітей. А за підсумками зустрічі її учасники ухвалили рішення підтримати пропозицію про оголошення у нашій державі 30 січня Днем дитячої книжки. Цю дату обрали не випадково: йдеться про день народження відомого й улюбленого мільйонами читачів письменника, класика сучасної української дитячої літератури Всеволода Нестайка.

Фото Володимира ЗAЇКИ

Окупанти воюють навіть проти «Пана Коцького»!

Варто відразу чітко сказати: автори цієї гуманітарної ініціативи пропонують запровадити не чергове свято, від яких тіснувато в календарі. Ні! Ідеться про дуже важливі й необхідні зусилля у відповідь на брутальні дії російських загарбників, які після початку повномасштабного вторгнення в Україну не тільки безжально вбивають та вивозять до рф юних читачів, а й знищують дитячі книжки.

Кремлівські варвари ХХІ століття свідомо воюють з українською культурою й літературою ще із 2014 року. Після окупації Донецька, Луганська та інших міст, селищ і сіл краю рашисти провели цинічно названу ними «утилізацію» в місцевих бібліотеках, звідки масово вилучали й знищували майже всі українські книжки, серед яких дитячі. Очевидці цього дикунства згадують, що напівосвічені «експерти» вигрібали навіть з архівів книгозбірень раритетні видання українською мовою 1930—1960-х років. Не обійшли увагою окупанти й історичні та краєзнавчі музеї, де також зберігалися примірники цінних книжок. Те саме відбувається й тепер на тимчасово окупованих територіях Донбасу, Запорізької, Харківської та Херсонської областей.

«Загарбники та місцеві колабораціоністи спершу склали детальний реєстр усіх наявних українських книжок і підручників, виданих після 1991 року, а далі їх почали знищувати. Найдужче вони лютують, коли їм трапляються відносно нові видання про Майдан чи АТО та історична література. І воюють навіть проти «Котигорошка» чи «Пана Коцького». Забирають збірники українських народних казок та всі інші книжки для дітей, зокрема і видання для наймолодших, у яких кольорові ілюстрації», — підтверджує бібліотекарка з Харківщини. І її розповідь можуть доповнити колеги з інших регіонів, куди увірвалися рашисти.

Отож на такому похмурому тлі неоголошеної війни рашистів ще й проти української літератури День дитячої книжки та подальше його щорічне відзначення обов’язково має посприяти ще активнішій популяризації вітчизняних дитячих видань, підтримці письменників і видавців, глибшому вивченню і дослідженню літератури для наймолодших читачів та подальшому її розвитку. Само собою, водночас це ще й чергова спроба привернути увагу до українського книговидання, необхідності підтримки видавництв, книгарень, бібліотек, які потребують поповнення книжкових фондів.

«Усіляко підтримуватимемо таку ініціативу»            

«Рішення про звернення громадської ініціативи до Президента України, Голови Верховної Ради, Прем’єр-міністра стосовно оголошення 30 січня Днем дитячої книжки, переконаний, не тільки приверне увагу, а й дасть змогу ухвалювати відповідні рішення про збільшення можливостей видання книжок і роботи наших авторів. Радий, що ви виявили таку ініціативу, будемо всіляко її підтримувати», — запевнив Олександр Ткаченко, який взяв участь у засіданні круглого столу «Дитяча книга в Україні».

Які конкретні позитивні зміни і зрушення відбудуться, коли заплановане почне втілюватися у життя? Як повідомили в Міністерстві культури та інформаційної політики, якщо глава держави підтримає ініціативу громадськості, у МКІП підготують проєкт указу Президента України «Про заснування Дня дитячої книжки в Україні». Дуже важливо, що надалі Кабмін затвердить загальнодержавну програму підтримки дитячої книжки, в якій передбачено таке: видання антології українських дитячих творів, оновлення та осучаснення премії Кабінету Міністрів України за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва, а також заснування державної премії імені Всеволода Нестайка.

А поки що учасники круглого столу в Національній бібліотеці для дітей вийшли з ініціативою створення Асоціації авторів дитячої книжки і розпочали розробляти її статут та інші програмні документи. Відбулося нагородження лауреата Всеукраїнської премії імені Всеволода Нестайка, яким став дитячий письменник Віталій Запека із книжкою «Полінка».

Нинішню відзнаку для сучасних українських дитячих письменників заснували 2021 року Національна секція Міжнародної ради дитячої та юнацької книги, Національна бібліотека для дітей, Українська асоціація працівників бібліотек для дітей та родина письменника за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики.   

ДОВІДКА «УК»

Щорічно 2 квітня у всьому світі відзначають Міжнародний день дитячої книжки — свято, встановлене за рішенням Міжнародної ради з питань дитячої та юнацької літератури. Датою святкування було обрано день народження славетного данського казкаря Ганса Андерсена, чиї твори стали улюбленими для дітей багатьох поколінь.

1979 року Міжнародна рада з питань дитячої та юнацької літератури ухвалою внесла до «Особливого почесного списку Г.К. Андерсена» трилогію українського письменника Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» як один з найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

ПРЯМА МОВА

Марія МОРОЗЕНКО,
дитяча письменниця,
голова Київської організації Національної спілки письменників України:

— Встановлення Дня дитячої книжки, звісно, вже давно на часі. Зустрічаючись із дітьми, письменники розуміють, що запит на високоякісну українську книжку був і є. Про це свідчить очевидний факт: наші деокупаційні містечка і села пріоритетним завданням вбачають саме відновлення бібліотек, які знищили окупанти. А виїжджаючи за кордон, українські діти — вимушені переселенці сумували за своєю літературою, і тому запрацювали в Україні програми на кшталт «Книжка вслід».

День дитячої книжки, маємо надію, нарешті поставить знак поваги до книжки, написаної для дітей, зніме з неї штучність оцінок як письма нижчого рівня. Суспільство, педалюючи такі хибні оцінки та судження, знецінює простір дитячої літератури, як і самих дітей, у яких насправді є чого повчитися всім нам, дорослим. А книжечка, створена для дитини, — це високохудожній текст із знанням психології дитини, сучасних запитів, потреб, манери спілкування тощо. Це ще й занурення у світ дитинства, адже інший текстовий твір не сприймуть діти — вибагливі читачі, які тонко відчувають авторську награність, незграбність і фальш.

Усі питання, обговорені на круглому столі, актуальні, але їх вирішити цілком до снаги, якщо робити це гуртом, з повагою та увагою до поставлених цілей і завдань. Адже під час війни це також наша лінія оборони — культурний опір, посилення чітких українських рис, як і плекання любові до читання ненав’язливе, а шанобливе. Це формує в суспільстві та світі повагу до нації. День дитячої книжки — це складова обличчя держави демократичної, просвітницької, читаючої, мудрої.