«Урядовий кур’єр» продовжує публікації в межах започаткованого спільно з військовими журналістами управління зв’язків з громадськістю ЗСУ проєкту «Хронологія війни». Попередня подача — «Героїка і трагедія перших днів» (УК №83 від 26 квітня 2023 року).

8 березня ешелони з військовою технікою та особовим складом перших п’яти найбільш боєздатних на той час бригад ЗСУ вирушили на схід для захисту суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України.

На початку березня 24, 72 окремі механізовані та 25, 79 та 95 окремі десантно-штурмові бригади прибули до місця виконання завдань за призначенням. У мірі доукомплектування до них приєднувалися інші військові частини, з коліс починаючи виконувати обов’язки із захисту України.

14 березня 2014 року із сотень самооборони Майдану на базі Національної гвардії України було створено перший добровольчий батальйон, якому згодом присвоєно ім’я генерала Кульчицького. Його 570 бійців після навчань на полігоні в селі Нові Петрівці під Києвом у квітні долучилися до захисту України на Донеччині поблизу Краматорська — Слов’янська. Упродовж весни та літа 2014 року було створено ще 44 батальйони тероборони ЗСУ, 32 добробати патрульної міліції, три батальйони особливого призначення Національної гвардії та кілька підрозділів Добровольчого українського корпусу.

ДОВІДКА «УК»

Особливий період — це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій  (Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 №3543-XII).

Високий вишкіл на сході України з перших місяців війни продемонстрували танкісти 72 ОМБр

Початок особливого періоду

17 березня, згідно з указом РНБО, в Україні було оголошено часткову мобілізацію, що давало змогу поповнити військові частини особовим складом. Так розпочався особливий період, який триває в Україні вже десятий рік. У нього входять кілька етапів: АТО, ООС та відбиття широкомасштабного вторгнення.

Ситуація потребувала негайних дій. За даними розвідки, росія зосередила на кордоні з Україною майже 100 тисяч військовослужбовців (переважно десантно-штурмові підрозділи), сотні бронемашин, артилерійські системи, зенітно-ракетні пускові установки, бойову авіацію. Тим часом на вулицях українських міст орудували озброєні люди з російським акцентом та ознаками військової підготовки, що маскувалися під цивільних. Заздалегідь підготовлені незаконні збройні формування, якими керували російські спецслужби, організовували «мітинги» під російськими триколорами, намагалися захопити адміністративні приміщення, відділки міліції, військові частини, показавши світові картинку «масових бєспорядков на Украіне», щоб легітимізувати відкрите вторгнення російських військ під виглядом миротворців.

У зв’язку з посиленням збройної агресії російської федерації, зокрема одночасними спробами захоплення озброєними російськими бойовиками адмінбудівель та відділків міліції в Артемівську, Краматорську, Красному Лимані, Донецьку, Луганську, Дружківці та інших, а також захопленням 12 квітня Слов’янська бойовиками громадянина росії стрілкова-гіркіна, українська влада змушена була 14 квітня оголосити антитерористичну операцію на території Донецької, Луганської та частково Харківської областей.

ДОВІДКА «УК»

Антитерористична операція — комплекс узгоджених і взаємопов’язаних за цілями, завданнями, місцем і часом спеціальних тактичних, розвідувальних, бойових та інших дій, які проводять для ліквідації конкретної терористичної загрози.

Такі дії реалізовують внутрішні війська, збройні сили, спеціальні державні органи. Мета антитерористичних операцій  — зазвичай затримання чи ліквідація терористів, порятунок життя і здоров’я людей, захист цінностей, мінімізація наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою.

Донецький аеропорт –– ще одна героїчна сторінка звитяги бійців ЗСУ

Антитерористична операція

14 квітня виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов підписав указ про виконання ухваленого на засіданні РНБО рішення «Про невідкладні заходи з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності», оголосивши початок антитерористичної операції з визволення захоплених підконтрольними росії бойовиками територій Донецької та Луганської областей.

На 12 квітня 2014 року найбільшу загрозу на сході України становило російське збройне формування у Слов’янську. На момент вторгнення російський загін «крим» під керівництвом стрілкова-гіркіна налічував 52 особи (через десять днів їхня кількість становила 2 тисячі), озброєних сотнею одиниць стрілецької зброї. Як з’ясувалося пізніше, зброю зберігали у приміщеннях Святогірської лаври, яка належить упц мп, і там уже кілька років тривала підготовка бойовиків під прикриттям церковних таборів для підлітків та юнаків.

Командування сил АТО відправило до Слов’янська групу, у складі якої були представники центрального апарату СБУ, керівництва Донецького обласного управління МВС та бійці спецпідрозділу «Альфа». Близько 9 години 13 квітня мала розпочатися спецоперація українських підрозділів у межах спланованої антитерористичної операції під керівництвом СБУ.

Під час наради з десантним підрозділом 80 ДШБ біля села Семенівка групу раптово атакували російські бойовики. Унаслідок цього першого бойового зіткнення на сході України четверо спецпризначенців було поранено, а капітан Сумського спецпідрозділу «Альфа» Генадій Біліченко загинув від кульових поранень. Приблизно об 11-й спецпризначенці підрозділу «Омега» знищили два блокпости сепаратистів: один — з боку Краматорська, другий — з боку Харкова. Але сили були нерівні. Треба було змінювати формат.

Уранці 14 квітня РНБО повідомило, що розпочинає широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних сил України. Того самого дня в місто прибули спостерігачі ОБСЄ, щоб ознайомитися з подіями на місці й подати об’єктивну інформацію міжнародному співтовариству.

На початкових етапах сили українського угруповання налічували приблизно 300 бійців підрозділів Нацгвардії «Омега», «Вега», «Ягуар», понад 100 бійців СБУ «Альфа», роту десантників 80 оаембр. 15 квітня до Слов’янська було відправлено 1 резервний батальйон оперативного призначення НГУ у складі 300—350 осіб. Українські військові тримали місто в тісній облозі, не даючи російським бойовикам місця для маневру, що й змусило гіркіна вивести звідти своїх поплічників.

Для відновлення контролю над ситуацією сили АТО провели комплекс спеціальних заходів із припинення злочинних дій російських окупаційних сил, яких до середини квітня 2014 року вже налічувалося на території Донеччини та Луганщини понад 3 тисячі. Але це було зовсім не просто. Сили АТО зазнавали втрат, часом дуже болючих.

2 травня в небі над Слов’янськом московитські бойовики збили гелікоптер, в якому разом з кількома бійцями першого добровольчого батальйону НГУ летів генерал Кульчицький. Усі, хто перебував на борту, загинули. Батальйон отримав ім’я славетного генерала.

22 травня на піхотний підрозділ 51 бригади напали російські бойовики, які перед тим забрали у Слов’янську кілька інкасаторських бронеавтомобілів ПриватБанку. Під час бою загинуло 18 українських військовослужбовців. Бойовики діяли злагоджено та професійно — настільки, що це заперечує версію про «шахтарів» та «сепаратистів», які воюють.

У червні над луганським летовищем військові рф збили літак Іл-76 із 49 українськими воїнами на борту.

Але однією з найжорстокіших та найжахливіших трагедій 2014 року стала Іловайська, показавши весь цинізм російського керівництва та безпринципність московитських військових, які замість обіцяного зеленого коридору влаштували безжальну криваву бійню. Після Іловайська навіть останньому пацифістові в Україні стало остаточно зрозуміло, що заклики до переговорів з росіянами не мають жодного сенсу.

До бою готові: воїни бДо бою готові: воїни бДо бою готові: воїни бригад, що в перші дні війни вийшли на захист нашої державиригад, що в перші дні війни вийшли на захист нашої державиригад, що в перші дні війни вийшли на захист нашої держави

Вагомі перемоги українських воїнів

Однак повернімося до подій весни 2014 року. Українські військові та особовий склад інших сил оборони України успішно витісняли окупантів з рідної землі. Нагадаємо основні з перемог  нашого війська: звільнення заручників у Маріуполі 9 травня 2014 року (хто забуде славнозвісну «летючу БМП Драпатого» та перелякане виття хижаків, що втратили, здавалося, таку легку здобич?), взяття під контроль донецького аеропорту 26 травня. Тоді зведений загін українських військових загальною кількістю приблизно 240 осіб за підтримки штурмової авіації вибив з будівлі нового термінала ДАПу угруповання російських бойовиків, яке очолював колишній командир донецької «альфи» олександр ходаковський. Було знищено майже 300 московитських військових та найманців із числа місцевих, а українське угруповання не зазнало жодних втрат, встановивши контроль над частиною аеропорту, який тривав наступні 242 дні.

Відзначились українські військові й у червні 2014 року (визволення Красного Лимана), під час повернення та утримання контролю над 250-кілометровою ділянкою російсько-українського кордону на півдні Донеччини та Луганщини (12 червня — 7 серпня 2014-го). Вдалий рейд у тилах ворога (18 липня — 10 серпня 2014 року) здійснила 95 одшб, повернувши контроль над кількома містами Донеччини та Луганщини.

До початку 2015 року сили оборони України визволили понад 70% тимчасово окупованої ворогом території, зокрема, 10—15 лютого 2015 року — Орловське, Павлопіль, Широкине та інші населені пункти. Улітку 2015-го сили АТО зайняли території поблизу Нової Ласпи — Білої Кам’янки, в січні — лютому 2016-го взяли під контроль докучаївські терикони та авдіївську промзону, взимку 2017 року відбили території неподалік світлодарського лісу та кілька позицій ворога біля Авдіївки — Ясинуватої — Донецька.

Командувач Об’єднаних сил генерал-лейтенант Сергій Наєв вручає нагороди бійцям, що відзначилися в бойових операціях

Операція Об’єднаних сил

Антитерористична операція тривала майже чотири роки. 30 квітня 2018-го о 14:00 було оголошено операцію Об’єднаних сил ЗСУ, керівництво якою здійснювало вже не СБУ, а Генеральний штаб ЗСУ. Командувачем Об’єднаних сил було призначено генерал-лейтенанта Сергія Наєва.

Загалом ООС планували як підготовчий етап до визволення тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та півострова Крим. «Об’єднані сили мають поставити крапку в російській агресії проти України», — сказав в одному з перших інтерв’ю журналістам генерал-лейтенант Сергій Наєв одразу після призначення.

На той час силам ООС протистояли створені російським агресором 1-й та 2-й так звані корпуси маріонеткових утворень «л/днр», які підпорядковувалися південному військовому округу зс російської федерації і входили до складу її 8-ї загальновійськової армії зі штабом у місті новочеркаську (рф). Із території росії до незаконних збройних формувань (нзф) тимчасово окупованих територій під виглядом «гумконвоїв» постійним потоком надходили озброєння, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, гроші та продовольство. На всіх посадах від командира роти й вище у військових формуваннях фейкових «республік» перебували російські офіцери. Адже із самого початку окупації України російське командування ставилося з недовірою до місцевих зрадників, якими воно вважало «ополченців» 1-го та 2-го армійських корпусів, хоч це не заважало їм активно використовувати в бойових діях цей витратний матеріал.

Для прикриття участі своїх військових у війні проти України росіяни запевняли, що це «відпускники», «добровольці» тощо. А коли вони потрапляли в полон, їх звільняли заднім числом.

ДОВІДКА «УК»

Операція Об’єднаних сил — комплекс військових і спеціальних організаційно-правових заходів Сил оборони України, спрямований на протидію діяльності незаконних російських та проросійських збройних формувань у війні на сході України.

Основною метою переформатування АТО в ООС була передача управління від Служби безпеки України Збройним силам, що дало змогу організувати процеси набагато ефективніше, припинити практику дублювання обов’язків та надало військовим більше свободи для планування і здійснення воєнних операцій.

Добробати влилися в ЗСУ

Українські війська за час ООС посилилися навченим особовим складом, поповнилися технікою, яку надавали закордонні партнери, провели десятки масштабних навчань із застосуванням різних видів озброєння та автоматизованих систем управління військами. Тренування відбувалися в пунктах постійної дислокації, на загальновійськових полігонах та за кордоном, в місцях виконання завдань за призначенням, поблизу лінії фронту. Було переформатовано і впорядковано керування військами. Значна кількість добровольчих батальйонів влилася до складу військових частин, отримавши матеріальне забезпечення, новітнє озброєння, можливість виконувати завдання із застосуванням усього комплексу сил і засобів військових частин та угруповань ЗСУ.

Під час ООС було поліпшено тактичне положення наших військ на окремих ділянках фронту, визволено кількасот квадратних кілометрів сірої зони. Жителі багатьох населених пунктів прифронтової зони (зокрема Південне, Шуми, Катеринівка та інші) отримали змогу безперешкодного доступу до лікувальних закладів, державних установ, шкіл і транспортних артерій на українській території.

Надавали допомогу українцям — жителям тимчасово окупованих територій. Було обладнано кілька пунктів перетину лінії бойового зіткнення: Новотроїцьке, Щастя, Станиця Луганська, Майорськ, Гнутове та інші. Тут було збудовано офіси ЦНАП, встановлено банкомати для отримання соціальних виплат, налагоджено автобусне сполучення з містами України.

Грамотне проведення операції Об’єднаних сил давало змогу організувати життєзабезпечення громадян України та нормальне функціонування громад прифронтової зони, гарантувало спокій громадянам країни, а також давало час для ретельної підготовки Збройних сил до визволення тимчасово окупованих територій, що ніколи не знімалося з порядку денного українського війська.

Наприкінці липня головнокомандувачем Збройних сил України було призначено генерал-лейтенанта Валерія Залужного. Добре усвідомлюючи, що повномасштабна війна з рф — лише питання часу, постійно наголошуючи на необхідності визволення тимчасово окупованих військами рф територій, він доклав максимум зусиль, щоб прискорити підготовку Збройних сил України до відбиття ймовірного нападу та підготувати резерви для максимально швидкого розгортання сил і засобів в разі нового етапу збройної агресії рф проти України.

Було створено кілька нових командувань, зокрема Командування медичних сил, Командування сил територіальної оборони. Командувачем ООС на території Донецької та Луганської областей призначили генерал-лейтенанта Олександра Павлюка, заступником якого став бригадний генерал Михайло Драпатий. Під його командуванням на Луганщині до початку вторгнення пройшло кілька навчань танкістів, артилеристів, РСЗО та ППО. Навчалися медики, проводили дооснащення прифронтових шпиталів. Особовий склад освоював «джавеліни» та іншу новітню зброю, яку надали закордонні партнери.

У січні — лютому 2022 року відбулося масштабне навчання «Заметіль-2022», в якому були задіяні всі військові частини, установи та навчальні центри Збройних сил України. Не буде перебільшенням стверджувати, що саме цей наголос на повному злагодженні ЗСУ та приведенні наших Збройних сил до сумісності з військами НАТО став основою успішного відбиття нападу російських військ через кілька тижнів після завершення навчань. Тобто ми встигли зробити головне: навчилися діяти разом на різних напрямках одночасно.

ООС завершилася 24 лютого 2022 року введенням в Україні воєнного стану через широкомасштабне вторгнення рф.

 Олександр КРЮЧКОВ,
«Урядовий кур’єр»

Олена ЛАСТОВЕЦЬ
для «Урядового кур’єра»

(фото з архіву прес-офіцерів ЗСУ)