Голова Державної комісії 
з цінних паперів та фондового ринку
Дмитро ТЕВЕЛЄВ

Наразі прийняття парламентом Закону «Про фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку», що зумовлене необхідністю посилення захисту інвесторів-фізичних осіб на фондовому ринку, викликало дискусію. Асоціація «Фондове Партнерство» заявила, що документ потрібно повернути на доопрацювання. А «Українська асоціація інвестиційного бізнесу» запропонувала Верховній Раді відхилити законопроект, що «призведе до збільшення непродуктивних витрат інвесторів та професійних учасників фондового ринку». Про те, що очікує регулятор ринку цінних паперів від прийняття цього документа та які кроки застосовує для стабілізації вітчизняного ринку, під час «прямої лінії» «Урядовому кур’єру» розповів голова Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) Дмитро Тевелєв.

Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку

Анна НЕВІДОМА,Київ:

— Дмитре Михайловичу, з чим пов’язана реєстрація Верховною Радою проекту закону про фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку? Адже, наскільки відомо, у світі не поширена практика створення аналогічних фондів і, як правило, інвестори діють на свій страх і ризик. Яким чином створення такої інституції вплине на фондовий ринок?

— Комісія працювала над цим документом не один рік. Така робота була пов’язана з необхідністю адаптації законодавства України до вимог Євросоюзу і створенням сприятливіших умов і більших гарантій для фізосіб, які інвестують свої заощадження в інструменти фондового ринку. Говорити про те, що фонд гарантування є нашим винаходом і не поширений в інших країнах, неправильно. Відповідна директива Євросоюзу була ухвалена ще в 1997 році і є обов’язковою для всіх країн-членів Євросоюзу. На сьогодні більшість країн ЄС мають певні схеми гарантування інвестицій. Таких схем повинно бути не менше однієї. Основними є або створення відповідного фонду (цим шляхом пішли Угорщина, Польща, США), або страхування вкладів приватних інвесторів (більш складний шлях, і після певного аналізу ми дійшли висновку не слідувати йому). Закон підготовлений, пройшов відповідну процедуру узгодження. Говорити, що він не враховує інтереси або побажання інвесторів, теж неправильно. Як будь-який законодавчий акт, він оприлюднений, всі зауваження та пропозиції до нього були внесені. Тепер очікується його обговорення у Верховній Раді, а далі вже — все в руках законодавця.

Наталія БІЛОВИЦЬКА,Дніпропетровськ:

— Добрий день, Дмитре Михайловичу! З яких джерел буде формуватися фонд гарантування інвестицій на фондового ринку?

— Основними джерелами є внески, які робитимуть профучасники, в першу чергу компанії з управління активами, фонди. Це вступний внесок і щоквартальні відрахування, передбачені для різних видів інститутів спільного інвестування в різних обсягах. Хоча спочатку наша пропозиція ∂рунтувалася на необхідності участі держави у формуванні цього фонду, враховуючи досвід інших країн (там перший внесок для старту подібного фонду робить держава, а далі він «підживлюється» за рахунок коштів від учасників ринку, добровільних пожертвувань, доходів від розміщення цих коштів тощо). Але Міністерство фінансів було проти такого підходу, і як основне джерело в законі відображені внески учасників фонду.

Олександра ЧУХНЕНКО, Суми:

— Які граничні терміни компенсаційніх виплат? Як інвестор знатиме, чи достатньо коштів у фонду гарантування інвестицій на фондовому ринку?

— Насамперед, діяльність фонду має бути максимально відкритою, тому інформація про його діяльність, доходи, витрати повинна періодично оприлюднюватися. Законом жорстко регламентовані можливості розміщення коштів фонду, порядок управління фондом, склад органів управління тощо. Діяльність його абсолютно прозора, а суми відшкодувань чітко визначені — 2 тис. грн (початкова сума) і 20 тис. грн (гранична). Але остаточна редакція, безумовно, лежить у компетенції депутатів. Якщо доходи фонду зростатимуть, то, можливо, гарантійні квоти будуть переглянуті.

Фахівці ДКЦПФР щодня уважно стежать за «погодою» на вітчизняних та світових фондових біржах. Фото з сайту visualphotos.com

Надія МЕДВІДЬ,економіст, Харків:

— Чи вплине закон про фонд гарантування інвестицій на прозорість і відкритість фондового ринку України?

— Закон має служити захисту громадян, які вирішили вкласти свої гроші в акції та інші цінні папери. На сьогодні громадяни, які вкладають гроші в банківські депозити, мають фонд гарантування вкладів фізичних осіб. У випадку, якщо банк не виконує свої зобов’язання, з цього фонду вкладникам виплачуються певні кошти. Люди, які інвестують у фондовий ринок, таких гарантій не мають.

Оксана ТИТАРЕНКО,Луцьк:

— Які суми гарантуються цим фондом і на яких засадах? Чим він схожий і чим відмінній від фонду гарантування вкладів фізичних осіб?

— Якщо фонд гарантування вкладів формується за рахунок відрахувань банків, то фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку — за рахунок відрахувань та внесків профучасників, компаній з управління активами, інвестиційних фондів тощо. Виплати пов’язані з нездатністю або неможливістю відповідного інституту спільного інвестування виконати свої зобов’язання. Фонд забезпечуватиме гарантування інвестицій тільки фізичних осіб і не поширюватиметься на юросіб.

— Чи складна система відшкодування, чи багато паперів треба зібрати?

— Необхідне наповнення пакета документів регулюватиметься самими інвестиційними компаніями. Комісія контролюватиме ці документи і робитиме так, щоб питання про компенсацію вирішувалось максимально просто, прозоро і зрозуміло.

— Якщо, наприклад, клієнт вніс у інвестфонд 1,5 тис. грн, то яку суму йому мають відшкодувати?

— 1,5 тис. грн. Первісна виплата може бути не більша за 2 тис., якщо сума менша, відповідно і виплата буде меншою.

Вплив світових тенденцій

Яна КУЧЕР,Київ:

— Останнім часом вітчизняний фондовий ринок стрімко падав услід за світовими майданчиками. Комісія заявляла, що має намір вжити низку заходів щодо стабілізації ринку, мінімізації негативних наслідків світових тенденцій. Що конкретно робитиметься?

— Зміни, які відбуваються зараз на ринках капіталу в усьому світі, не можуть не позначитися на вітчизняному ринку цінних паперів. Вони мають певні ризики і загрози. Комісія планує реагувати на цю ситуацію в двох напрямках. З одного боку, вона посилила аналітичну та моніторингову функції, більш детально та оперативно аналізуючи інформацію, яка надходить щодня з вітчизняних та світових фондових майданчиків. З другого —  наше завдання — не просто констатувати ті чи інші зміни, а виявити їх на ранніх стадіях і запропонувати варіанти реагування з метою мінімізації, тобто зміна регуляторного середовища.

Наталя ЛЕВИЦЬКА,Дніпропетровськ:

— Яким чином відобразиться на українському ринку цінних паперів можливість дефолту в Греції?

— У сучасному світі немає подій, які б не були взаємопов’язані, особливо це стосується економіки, ринків капіталів, фінансів. Дефолт у Греції, здавалося б, не має прямого впливу на українську фондову систему, але непрямі тенденції, безумовно, будуть. Проблема в Єврозоні створює певний негатив у ситуації на валютному ринку нашої країни, і, відповідно, фондовому. Серед наслідків можна назвати відтік капіталу з фондових ринків, який може посилитися, обмеження кількості інвесторів, падіння ліквідності тощо. З іншого боку, український фондовий ринок через свою молодість і недостатню розвиненість, а також низький ступінь залучення в міжнародні фінансові структури не настільки тісно пов’язаний з фінансовими ринками тієї ж Греції чи Євросоюзу, а отже цей негатив не є критичним.

 — В яких галузях і підприємствах найдорожчі і надійніші акції, а в яких, навпаки, — дешевші і ризиковані?

— Усе в світі відносно: дорогі відносно чого? Дешевих цінних паперів чи акцій іноземних емітентів? Питання не зовсім конкретне. Галузями, що генерують більш привабливі інструменти у вигляді акцій і облігацій, є металургія, енергетика, сільське господарство, хімічна промисловість, тобто наші стабільні «фішки», інфраструктурні папери на кшталт «Укртелекому» тощо. У будь-якому випадку, щоб працювати на фондовому ринку, потрібно серйозно збирати й аналізувати інформацію. Не намагатися заробити за одним разом «швидкі» гроші, бо надії на них починалися ще з казки про Буратіно, і нині ще живі. Необхідно ставитися до інвестування в цінні папери як до серйозної розумової роботи. Тоді успіх, безумовно, прийде.

Антон ГАЛУХ, Київ:

— Вкладати гроші в нерухомість невигідно, класти кошти на депозит в банк небезпечно. Може, варто купувати цінні папери?

— Безризикових інвестицій не буває. Може піднятися або впасти ціна на нерухомість, дорогоцінні метали, те саме може статися і з цінними паперами. Оптимальною, на мій погляд, є не індивідуальна робота на ринку цінних паперів, а участь у тих чи інших інвестиційних та пенсійних фондах. Чому? По-перше, це робота з профучасниками ринку, які серйозно аналізують і вивчають всі процеси, що відбуваються на ринку цінних паперів. По-друге, це можливість користуватися системами управління ризиками, які прораховує кожна компанія. По-третє, фонди диверсифікують свої інвестиції залежно від їхньої спеціалізації, їхніх видів. Тому за наявності певного обсягу заощаджень надійніше було б працювати через інститути спільного інвестування. Як обрати інститут спільного інвестування? Тут вже ваша робота — вивчати різні фонди, ознайомлюватися з їхньою звітністю, спостерігати в динаміці за результативністю їхньої роботи не за місяць чи два, а за рік—п’ять. Варто уважно вивчати їхні документи, на який термін оголошений цей фонд, які у них пріоритети в інвестуванні. Чи будуть вони працювати з державними паперами (а це надійніші засоби інвестування), чи вони будуть працювати з певною групою підприємств. Правило, яке потрібно пам’ятати: чим більше очікування прибутковості від фонду, тим вищі ризики. Користуйтеся публічною інформацією, робіть запити, вникайте в кожну дрібницю. Інвестування — серйозна робота.

— Це вкрай складно зробити приватній особі. Можливо, є якісь консалтингові фірми?

— Справді, існують консалтингові фірми, але доступна і публічна інформація про учасників ринку. На сайті ДКЦПФР ви можете отримати інформацію про профучасників, ознайомитися з їхньою «історією», тобто з даними про ліцензії, наявність порушень закону та санкції з боку регулятора, про відкриття справ і застосування фінансових та адміністративних санкцій. Сайт ДКЦПФР нещодавно був оновлений, і приватні інвестори досить активно користуються ним. У розділі «Школа інвестора» можна поставити свої запитання в режимі он-лайн нашим фахівцям.

Вимоги до бірж посилюватимуться

— Якої стратегії планує дотримуватися комісія найближчим часом для підвищення конкурентоспроможності українських фондових бірж і для того, щоб представники українського бізнесу мали бажання розміщуватися не лише на іноземних фондових майданчиках, зокрема на Варшавській фондовій біржі, а й у Києві?

— До функцій Комісії не входить дбати про якість бірж. Її завдання — піклуватися про те, щоб вони працювали в розумному середовищі, користувалися якісними законами та нормативними актами. Робити біржі конкурентоспроможними, більш професійними — турбота менеджменту та акціонерів. Звичайно, комісія як регулятор зацікавлена в тому, щоб біржова торгівля розвивалася, аби частка операцій, які проходять на біржовому ринку, зростала. Така тенденція справді є: за всі роки існування фондового ринку обсяг торгів на організованих майданчиках не перевищував 5%, а торік він вперше перевалив за 10%. Це свідчить про зміни в загальноекономічній ситуації в країні і послідовні дії регулятора.

Що ми збираємося робити для посилення можливостей біржового ринку? По-перше, комісія докладає багато зусиль, аби підвищити вимоги до бірж, а не для того, щоб загнати їх в якісь жорсткі рамки, а також щоб підвищити професійний рівень (вимоги до програмно-технологічних комплексів, капіталу, професійної підготовки працівників бірж тощо). По-друге, ми посилюємо кроки, пов’язані з розширенням палітри інструментів фондового ринку, що торгуються на біржі. Активно розвивається строковий ринок, Верховна Рада прийняла Закон «Про іпотечні облігації». В плані цієї сесії — розгляд проекту закону про похідні (деривативи). Набули чинності законодавчі акти, пов’язані з протидією операціям з маніпулювання та використання інсайдерської інформації. Комісія приділятиме серйозну увагу поліпшенню системи моніторингу, буде домагатися, щоб діяльність бірж була більш прозорою і зрозумілою. З цією метою ми підготували нову редакцію «Положення про функціонування фондових бірж». Заходи, спрямовані на розвиток біржової системи, повинні супроводжуватися серйозним посиленням вимог до них з огляду на якість обслуговування, організації процедур, управління ризиками. Це наче вулиця з двостороннім рухом — не можна лише давати якісь можливості, треба і «прищеплювати» відповідальність.

— Коли у нерезидентів, які купують і продають акції через «Українську біржу» чи ПФТС, з’явиться можливість купувати — продавати валюту?

— Це станеться, коли буде ухвалено закон про валютне регулювання. Чинний декрет про валютне регулювання є документом «пенсійного віку»: він приймався в 90-ті роки як тимчасовий, але працює досі. Він має серйозні обмеження і передбачає жорсткі, довгі та неякісні процедури, що стримують участь іноземних інвесторів і обіг іноземних паперів. Комісія серйозно цим стурбована, але тут потрібні зміни в законодавстві.

Володимир ДІНУЛ, начальник відділу аналітики інвестиційної компанії (ІК) «Івекс Капітал»:

— На якому етапі знаходиться наразі проект із впровадження подвійного лістингу для компаній, що мають бізнес в Україні, але акції яких торгуються на іноземних біржах?

— Питання в цьому випадку полягає не в діях чи бездіяльності комісії, а у валютному законодавстві. Крім того, існують питання і до торгівлі цими паперами в гривнях, тому що це іноземні цінні папери, і є ризики, пов’язані з можливістю виведення грошей за кордон. Питання валютного регулювання обговорюються зараз Національним банком. Ми шукаємо компроміси і сподіваємося, що рішення в цьому році вже повинно бути прийнято. Комісія розробила «Положення про допуск цінних паперів іноземних емітентів до обігу на території України», що регулює обіг іноземних цінних паперів емітентів, чиї активи розміщені в Україні. Його проект наразі оприлюднений і активно обговорюється з учасниками ринку.

— Дмитре Михайловичу, ви є прихильником продажу акцій держбанків на фондовій біржі. Водночас Мінфін підтримує їхню подальшу приватизацію через залучення стратегічного інвестора. Які переваги розміщення банківських цінних паперів на фондових біржах і «мінуси» у разі пошуку стратегічного інвестора? Коли буде поставлена крапка в цій дискусії?

— «Мінусів» при залученні стратегічного інвестора я не бачу. Його наявність в капіталізованих банках є позитивним чинником. Але потрібно визначитися з поняттям, що таке стратегічний інвестор. Якщо він придбає 75% статутного капіталу банку, то має практично необмежені можливості для його управління. Чому ж тоді частину акцій не винести на біржові торги? З точки зору корпоративного управління це для стратегічного інвестора не створює жодних проблем. А обіг на фондовому ринку акцій банків сприятиме появі нових інструментів і додатковим відрахуванням до бюджету, а також більш справедливому визначенню ринкової вартості банків. Це, врешті-решт, стимули для інвесторів, які отримують різноманітніші інструменти. Наша пропозиція була такою: хоча б 10% акцій «Укргазбанку» і банку «Київ» запропонувати для обігу на українських біржах. На мою думку, потрібно відповідальніше підійти до інтересів фондового ринку як дуже перспективного і необхідного країні, зокрема у питанні залучення ресурсів.

Інформаційне середовище інвестора

— На яких напрямках корпоративного управління в Україні зосередиться регулятор в найближчі місяці?

— Набрання чинності норм Закону України «Про акціонерні товариства», у створенні якого взяла участь комісія, є серйозними, навіть революційними змінами в системі корпоративного управління. Це один з найпрогресивніших законів, який за останній час був прийнятий. Він не ідеальний, у ньому є певні норми, які вимагають доопрацювання та вивчення і повинні знайти відображення в інших законодавчих актах, пов’язаних з удосконаленням і внесенням змін до цього закону. Завдання комісії — контролювати реалізацію емітентами вимог, що заявлені в ньому. Наприклад, привабливість фондового ринку України, наших підприємств багато в чому залежить від якості інформації, яку вони розміщують. Законом передбачено, що всі публічні акціонерні товариства повинні подавати звітність відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності. Це величезний крок вперед. Міжнародні стандарти дають змогу нашим та іноземним інвесторам отримувати якіснішу, більш зрозумілу інформацію. Кожне акціонерне товариство повинно мати свою веб-сторінку. Завдання комісії — зробити так, щоб ці вимоги виконувалися.

Олена МИХАЙЛОВА, Теплогорськ Луганської області:

— Шановний Дмитре Михайловичу, аргументуйте, будь ласка, необхідність багаторазового повідомлення ДКЦПФР (оприлюднення) про зміни даних в «особливій інформації» емітента. Можливо, це порожні витрати для підприємства, що перебуває на межі виживання, як і більшість АТ в Україні. Дякую.

— По-перше, такий порядок передачі інформації до комісії визначений чинним Законом «Про цінні папери та фондовий ринок». Ми як регулятор повинні цього закону дотримуватися, і наші учасники ринку, безумовно, теж. По-друге, ринку необхідні кошти інвестора, які б спрямовувалися на наші підприємства для реалізації програм розвитку, оновлення тощо. Але кожен, хто має в руках гроші, хоче вкладати їх у підприємства, які вирізняються надійністю й певною «цікавістю». Висновки про їхню надійність інвестор робить завдяки публічній інформації. Вона може бути почерпнута з електронних та друкованих засобів, окремих спецвидань. Аби забезпечити інвестору доступ до цієї інформації, законом і передбачена подача її від підприємств, від емітентів різними носіями в різних форматах. Якщо підприємство обрало акціонерну форму господарювання, воно повинно розуміти, що така організаційно-правова форма не тільки створює величезні можливості із залучення ресурсів, а й висуває серйозні вимоги. Акціонерна форма існування підприємства є дорогою, проте перспективною. Якщо компанія зацікавлена залучати інвестиції, вона обирає таку організаційно-правову форму товариства і має виконувати відповідні вимоги. Якщо для підприємства це дорого чи нецікаво, якщо інвестиції не потрібні, або існують інші форми і способи залучення грошей — можна перетворитися, наприклад, на товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), і тоді зобов’язання щодо поширення інформації про себе будуть набагато меншими.

Галина РОГАЧ, Чернігів: 

— Чи не передбачаються якісь важелі впливу на недобросовісних інвесторів, які стають власниками чи співвласниками підприємств і доводять їх до банкрутства? Така ситуація, приміром, на «Чернігівському радіозаводі»…

— Існує стаття Кримінального кодексу за доведення до банкрутства. Якщо є факти, які говорять про неправомірні дії акціонерів або інвесторів, то особам, які вважають, що їхні права порушені, потрібно звертатися в органи прокуратури. В Україні передбачене кримінальне покарання за доведення до банкрутства та за зловживання правами акціонерів.

— Які зміни і вимоги до складу та структури активів недержавних пенсійних фондів і Накопичувального пенсійного фонду комісія планує зробити більш жорсткими? Чи підвищуватимуться вимоги до емітентів акцій та облігацій, які розміщуватимуть пенсійні кошти другого рівня?

— Досвід інших країн свідчить, що розвиток фондового ринку прямо пов’язаний з пенсійними реформами. Ми сподіваємося, що наша країна активно піде цим шляхом. Але прийняття закону — це половина справи, для його реалізації повинна бути прийнята серія нормативних актів. Головне — витримати чітку лінію поведінки регулятора. Максимальна жорсткість вимог призведе до певних обмежень і труднощів у реалізації пенсійної реформи в частині формування активів і управління ними. Досить ліберальні вимоги створять додаткові ризики для функціонування системи. Комісія повинна знайти такий шлях, який би забезпечив з одного боку максимальні можливості для розвитку, а з іншого — жорсткий контроль над дотриманням вимог.

Володимир ГАРНИК, голова правління «Проектно-технологічного інституту «Укроргводбуд»:

— Акціонерним товариством «Проектно-технологічний інститут «Укроргводбуд» 2 квітня 2011 р. прийнято рішення і розпочато процес перетворення на товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ), оскільки раніше чисельність можливих учасників товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) обмежувалась 10 особами, а у нас було 18 осіб. Проте у зв’язку зі змінами у чинному законодавстві можлива кількість учасників ТОВ збільшена до 100 осіб. Чи можливо замінити форму створюваного товариства з ТДВ на ТОВ на стадії підписання статуту товариства-правонаступника ВАТ ПТІ «Укроргводбуд», не розпочинаючи процес перетворення cпочатку?

— З вашого питання не цілком зрозумілі всі деталі процесу, але варто підкреслити найголовніше — прийняття рішення про перетворення акціонерного товариства та визначення його організаційно-правової форми, що утвориться внаслідок перетворення, повинно вирішуватися тільки на загальних зборах акціонерів.

«Пряму лінію» підготувала і провела
Вікторія КОВАЛЬОВА,

«Урядовий кур’єр»


ДОСЬЄ «УК»

Дмитро ТЕВЕЛЄВ. Народився в 1959 р. Закінчив Донецький державний університет (1983 р.), а також Міжрегіональну академію управління персоналом (2002 р.) за кваліфікацією «юрист». На початку 2000 рр. виконував юридичний супровід діяльності низки вугледобувних підприємств, у тому числі «Шахти «Комсомолець Донбасу», «Павлоградвугілля», керував юридичною фірмою «Перший радник». У 2007—2010 рр. керував санацією ВАТ «Дніпроенерго», обіймаючи посаду виконавчого директора, члена правління цього підприємства. У березні 2010 р. очолив ДКЦПФР. 

 

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою:  imrich@ukcc.com.ua.