Для українського суспільства дуже важливо, щоб Національна агенція з запобігання корупції ефективно почала свою роботу найближчим часом. Адже протягом останніх 25 років у країні не було прозорої системи контролю за діяльністю держслужбовців.
Як наслідок, ми мали держапарат, який начебто жив на низькі зарплати, але насправді мав величезні статки, не задеклароване майно і родичів-мільйонерів.
Невиправдані побоювання
«Запуск електронного декларування і моніторингу життя держслужбовців — це серйозний превентивний захід для того, щоб державна служба очистилася від людей, які не можуть пояснити, звідки у них такі статки й майно», — наголосив міністр юстиції Павло Петренко.
У суспільстві часто лунає запитання — чому не достатньо наявності лише силових структур? На це експерти з Євросоюзу надали роз’яснення: щоб мінімізувати в Україні корупцію як явище, замало відкривати кримінальні справи та ув’язнювати винуватих. Звісно, кримінальні справи і розслідування — це дуже важливо, адже вони уможливлюють повернення в державний бюджет мільярдів гривень. Але не менш важлива й превенція і навчання державних службовців. Оскільки державний службовець, на відміну від простого громадянина, має більше зобов’язань щодо публічності свого стилю життя. І він має це усвідомлювати, коли влаштовується на держслужбу. Тож чиновники мусять повністю показувати свій майновий стан перед відповідними українськими органами й суспільством. Тому НАЗК превентивний, а не правоохоронний орган.
Загалом навколо створення Національного агентства із запобігання корупції існує багато міфів і пересторог. Одна з них стосується побоювання, що надмірна відкритість може спровокувати хвилю пограбувань. Адже чиновник, який чесно вкаже в декларації, що має певну суму грошей, коштовності, предмети мистецтва тощо, наражає себе й родину на небезпеку. Оскільки нині банкам довіряють не всі, то, звісно, готівку багато хто зберігає вдома.
Голова Нацагентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак зауважила, що вона знає про такі побоювання. «Ми маємо забезпечити реалізацію тих положень, які викладено в Законі «Про запобігання корупції», — наголосила очільник відомства. — Небезпека завжди існує, але сподіватимемося, що до пограбувань справа не дійде. Звісно, є побоювання, що в разі оприлюднення накопичених активів людину обкладуть податками або приїде хтось за чиїмось направленням і забере ці гроші. В таких ситуаціях я кажу: той, хто захоче вас пограбувати, все одно це зробить. Можливо, в подальшому ми ініціюватимемо зміни до законодавства. Потрібно буде продумати з правоохоронними органами певні ситуації».
Цікаво, що майже в усіх країнах Євросоюзу чи Сполучених Штатів інформація про декларантів не публічна. Там вона доступна лише для правоохоронців і тих органів, які перевіряють конкретного чиновника.
Водночас міністр юстиції Павло Петренко зауважив, що коли починає працювати новий орган, у процесі роботи з’являються моменти, які потребують покращення. «Можливо, у вересні варто було б провести дуже серйозну роботу із залученням громадських активістів, представників правоохоронних органів, НАЗК, щоб згодом виступити з певними законодавчими ініціативами. Однією з них може бути удосконалення, наприклад, п роцедури перевірки декларацій чи встановлення механізмів захисту держслужбовців від неправомірних дій третіх осіб, — сказав очільник Мін’юсту. — На мою думку, логічно, якщо інформація про персональне майно буде доступною правоохоронним органам і НАЗК. Це був би елемент безпеки для тих, хто подає цю декларацію. Тим паче в наш неспокійний час, коли рівень злочинності значно збільшився».
Щоправда, експерти наголошують, що є принципові моменти, які не змінюватимуть. Йдеться про дані, які містяться в декларації, терміни подачі й відповідальність за надання недостовірної інформації. Це позиція українського уряду, європейських партнерів й усього суспільства, яке очікує, що наші державні службовці нарешті надаватимуть максимально прозору інформацію про себе. І ми уникнемо того, що державний службовець — бідний, а у його родичів на рахунках мільйони, вони мають великий бізнес.
Кризи нестачі чиновників не буде
Так, не всім нинішнім державним службовцям удасться пройти перевірку НАЗК за результатами співставлення доходів, витрат і відповідності способу життя їхнім доходам. Громадськість побоюється, мовляв, після перевірок Україна матиме кризу державного управління, бо не буде ким замінити тих, кому не вдалося довести свою фінансову чесність. «Звісно, держслужбовців, які не зможуть показати, звідки у них статки чи дороге майно, звільнятимемо. Але вони не стануть втратою для української держслужби, — впевнений очільник Мін’юсту. — Поміж наших чиновників не має бути таких».
Побоюються посадовці, чи не зловживатимуть працівники НАЗК службовим становищем задля власної наживи. «В агентстві не потрібні випадкові люди. Щоб уникнути звинувачень в упередженості, можливо, ініціюватиму повну спецперевірку всіх наших працівників, — переконує Наталія Корчак. — На моє переконання, потрібно починати із себе. Йдеться не про декларації, а про повну перевірку наших працівників. Ми опинилися у важкій ситуації, оскільки прекрасно розуміємо, що в суспільстві завжди будуть ті, хто проти. Тому хочеться запитати, а чому ж ви не подали документів на конкурс у НАЗК і не взяли на себе ту відповідальність?»
В агенцію вже набрано приблизно 80 працівників. Ці люди пройшли співбесіди, їх рекомендовано на визначені посади. Зараз вони звільняються з попередніх місць роботи й проходитимуть спецперевірку (ті, хто під неї підпадає). Але громадськість занепокоєна, чи не відтермінують, бува, початок роботи НАЗК. Мовляв, зараз процес затягнуть, а восени депутати внесуть поправки в законодавство і перевірку декларацій запровадять пізніше або взагалі скасують.
«Коли мене запитують, буде чи ні електронне декларування, я завжди кажу: це стежка, на яку ми ступили і вже не зможемо з неї зійти, — переконана Наталія Корчак. — Як новостворений орган ми стикаємося з чималою кількістю проблем, зокрема й матеріально-технічного спрямування, які намагаємося оперативно розв’язувати. Підготовчий процес триває, затверджено основні документи, які започатковують електронне декларування, Мін’юст їх підписав. Розроблено й затверджено форму декларації, яка також зареєстрована в профільному міністерстві. У документах чітко зазначено — 15 серпня розпочинається електронне декларування. Далі топ-посадовці мають 60 днів на заповнення декларацій, які ми почнемо перевіряти».
Мін’юст і Нацагентство із запобігання корупції підписали меморандум про співпрацю та обмін інформацією. Йдеться про доступ до реєстрів, якими оперує відомство (реєстр нерухомості, бізнесу, довіреностей, антикорупційний). Найближчим часом у НАЗК очікують, що й інші державні органи нададуть доступ до своїх баз даних.
Хоч там як, але електронному декларуванню в Україні бути! До кінця року українці зможуть побачити, хто з чиновників чесно працював, а хто використовував свою посаду задля власного збагачення. Останні ризикують бути не лише звільненими з посади, а й стати клієнтами Національного антикорупційного бюро.
Ми в Google+