У Слов’янську Донецької області один із тутешніх сайтів провів опитування на важливу осінньо-зимову тему. Людям запропонували відповісти на запитання: «Як ви оцінюєте підготовку до опалювального сезону?». Найменшу кількість голосів (7%) набрав варіант «Молодці, гарно попрацювали влітку, зиму проведемо в теплих квартирах», трохи більше (13%) вважають, що «На тверду четвірочку», понад третина споживачів висловилася дуже категорично: «Ви що, смієтеся над нами, у місті нічого не робилося!» і нарешті найбільше респондентів (47%) переадресували оту допитливість недалекому майбутньому: «Зима відповість на це запитання». Хоча, схоже, перші відповіді всі ми отримаємо дещо раніше — вже восени, коли й розпочнеться опалювальний сезон.
У Донецькій області завчасно визначили обсяг робіт, які належало виконати під час підготовки до чергового опалювального сезону.
Без відставань від графіків
Ще навесні на одній із колегій облдержадміністрації керівник департаменту житлово-комунального господарства Ольга Соловей повідомила: планують комплексно підготувати 8888 житлових будинків, поліпшити функціональність 812 котелень, капітально відремонтувати 335 тисяч квадратних метрів комунальних доріг.
До настання холодів справді потрібно зробити чимало: станом на 1 січня нинішнього року більша частина житлових будинків (57%), які перебувають на територіях, що підконтрольні українській владі, мали фізичне зношення понад 40%, 65% житлового фонду потребували капітального ремонту, а ще заміни потребували 1,3 тисячі кілометрів теплових мереж (80,2%). Отож, зважаючи на великі обсяги робіт, тут заздалегідь приступили до виконання запланованого, завдяки чому на фінішній прямій до офіційного початку опалювального сезону вдалося уникнути банальної «штурмівщини». Адже, як повідомили в Донецькій облдержадміністрації, на першу декаду вересня до опалювального сезону в регіоні вже встигли підготувати понад 81% усіх об’єктів житлової і соціальної сфери. Насамперед подбали про дитячі садочки та школи в населених пунктах Донеччини, які майже всі готові до настання холодів. Також у списку об’єктів, де вже завершили відповідні роботи, значилися понад 7 тисяч житлових будинків, а ще в півтори тисячі оселях підготовку закінчували. Завчасно подбали в області й про теплогенеруючі організації: за місяць до початку опалювального сезону відзвітували про готовність майже 90% котелень та теплових пунктів. Водночас активно накопичували паливо на складах.
Безпосередньо в згаданому Слов’янську в другій половині вересня готовність багатоповерхових житлових будинків до зими становила 92%. За словами начальника міського управління житлового-комунального господарства Дмитра Діденка, серед комунальних підприємств рівень готовності вже сягнув 99%, а високі темпи пригальмовували тільки домоволодіння типу ЖБК та ТСББ. Уже наприкінці літа відповідні ремонтні роботи завершили в 32 із 33 міських котелень, готовими були 56 кілометрів тепломереж (70%), також вчасно підготувалися до зими в лікувальних закладах, дитячих садках і навчальних закладах. «Місто фактично готове», — кажуть місцеві комунальники, коментуючи рішення Слов’янського міськвиконкому від 21 вересня — тепло до комунальних об’єктів соціальної сфери та багатоквартирних будинків можуть навіть подати раніше, ніж 15 жовтня (якщо протягом трьох діб температура буде нижчою за 8 градусів).
Так само без відставань від графіків ремонтно-відновлювальних робіт працювали в сусідньому Краматорську: ще за місяць до початку опалювального сезону начальник відділу житлового господарства міської ради Андрій Литвиненко запевнив, що на цей час до опалення готові 95% житлових будинків.
Певні труднощі, щоправда, виникали під час підготовки теплових мереж та котелень, адже більша частина (55%) місцевих тепломереж «підтоптані» — їх експлуатують понад 25 років. Однак наприкінці вересня тут провели відповідні випробування магістралей, і тепломережі витримали всі навантаження і спроможні працювати без аварій в осінньо-зимовий період.
На вугіллі лежав, а десь далеко його шукав
Власне, ситуація в області з підготовкою до чергового опалювального сезону повторюється рік у рік: серйозних причин для реального зриву постачання тепла нині немов і не існує (як це здебільшого трапляється, проблеми виникають вже під час лютих холодів, і для їхнього вирішення доводиться мобілізовувати всі наявні ресурси). Гостра тема, яку важко обійти увагою напередодні холодних осені та зими, — накопичення запасів палива, чим нині активно переймаються теплопостачальні організації.
Навіть у мирні роки тут не обходилося без колізій, а нині, коли частина вугільних шахт Донбасу опинилася на території, тимчасово окупованій проросійськими незаконними збройними формуваннями, і поготів. Свідченням цього є й те, що держава закуповує й завозить вугілля навіть із дуже далекого зарубіжжя — зокрема аж із Південно-Африканської Республіки.
А як до цього ставляться безпосередньо українські шахтарі? «М’яко кажучи, дуже негативно, — зізнається гірник зі стажем, керівник середньої ланки однієї із шахт Донеччини на українській території. — Ми розраховували, що після тимчасової втрати частини шахт, які опинилися по той бік лінії розмежування, вугільні підприємства на нашій території отримають належну підтримку, щоб збільшити видобуток і компенсувати ті втрати. На жаль, поки що цього не відчуваємо. Наприклад, ціни для державних шахт встановили 1500 гривень за тонну, а ось за паливо, яке везуть з того кінця світу, платять значно більше. Тобто гроші чогось вкладають у розвиток не вітчизняної вугільної промисловості, а заморської».
Також чимало фахівців звертають увагу на ще одну проблему, яка в роки гібридної війни додалася до всіх інших під час підготовки до опалювального сезону. Оскільки частина шахт, які видобувають вугілля антрацитової групи вугілля, залишилися по «той бік», виникає необхідність переобладнання котлів під паливо енергетичної групи, яке гірники піднімають на-гора на українській території Донеччини.
«Не так давно на одній із нарад у Міністерстві палива і енергетики знову з’явилася інформація, що Слов’янська ТЕС може зупинитися через нестачу антрацитового вугілля, — розповідає голова Незалежної профспілки гірників України Микола Волинко. — Ми давно порушуємо питання переведення ТЕС на вугілля енергетичної групи, нас підтримують фахівці, але згори чуємо одну відповідь: мовляв, це великі витрати, які ляжуть на споживачів. Прикро, але виходить, що нині дешевше й вигідніше купувати за сумнівними схемами антрацит із нелегальних копанок чи шахт на території самопроголошеної «ДНР»…
Про необхідність реконструкції і модернізації давно застарілого обладнання, що дає тепло в наші домівки, на правах анонімності розповів «УК» ще один фахівець. «Наведу відомий багатьом колегам факт. Коли першим заступником міністра енергетики та вугільної промисловості було призначено Ігоря Мартиненкова, він попросив ретельно вивчити стан і спроможність котлів на наших теплових станціях. Результат приголомшив, бо з’ясувалося, що в більшості котлів КПД становить усього 30%! Тобто це обладнання однозначно потребує ремонту чи заміни. Натомість станції тільки спалюють паливо, а тим часом тарифи на електроенергію чи тепло збільшуються…»
Звичайно, озвучені проблеми потребують державного комплексного підходу до їхнього розв’язання. Особливо це стосується подальшого і більш ефективного розвитку вітчизняної вугільної галузі, яка найчастіше опиняється в центрі уваги напередодні настання холодів. Адже і у вугільному Донбасі, і далеко за його межами вважають: маючи лише розвіданих запасів чорного золота, яких вистачить на наступні 300 років, завозити його аж із Африки чи Австралії, — це нонсенс. Ця практика щонайменше дивна, не тільки напередодні чергового опалювального сезону.
МОВОЮ ЦИФР
На підготовку до опалювального сезону 2016—2017 років у Донецькій області попередньо запланували надати вдвічі більше коштів, ніж торік, — майже 508 мільйонів гривень із різних джерел фінансування. Ці кошти спрямують на комплексну підготовку 8900 будинків і 812 котелень із ремонтами та капітальними ремонтами в них, створення запасів твердого палива (потрібно 24 тисячі тонн) і посипкового матеріалу (63 тисячі тонн). Для порівняння, витрати на підготовку минулого опалювального сезону становили приблизно 242 мільйони гривень.
Ми в Google+