На початку липня цього року народні депутати підтримали у другому читанні Закон України № 2749 «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», розроблений фахівцями Антимонопольного комітету України (АМКУ). Водночас його дія не поширюється, зокрема, на підтримку сільського господарства, рибальства, обороноздатності країни.

Якщо в Євросоюзі нормою вважають обсяг держпідтримки з урахуванням податкових пільг, списання боргів підприємств близько 1% валового внутрішнього продукту (ВВП), то в України цей показник становить у середньому 4-6% ВВП (дані Інституту економічних досліджень і політичних консультацій). У пояснювальній записці до закону №2749 уточнюється, що з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу, які здійснювали відповідне реформування, зменшення цього показника може становити до 1,5% ВВП. За прогнозними оцінками, економія бюджетних коштів від реформування системи державної допомоги становитиме 9,9 мільярда гривень.

Комфорт для конкурентів

За словами в. о. голови Антимонопольного комітету Миколи Бараша, реалізація норм зазначеного закону дасть змогу врегулювати заходи держпідтримки для окремих суб’єктів господарювання, які негативно впливають або можуть впливати на конкуренцію. Також цей документ сприятиме об∂рунтованості заходів підтримки суб’єктів підприємницької діяльності, залученню іноземних інвестицій відповідно до найкращого міжнародного досвіду та забезпечуватиме досягнення максимальних економічних результатів.

За даними АМКУ, створення системи державної допомоги та забезпечення її функціонування в повному обсязі орієнтовно потребуватиме бюджетних коштів у розмірі 6,1 мільйона гривень щорічно на оплату праці працівників, залучених до здійснення моніторингу та її контролю, та 720 тисяч гривень на облаштування робочих місць. Джерелом скорочення витрат бюджету та його додаткових надходжень для утримання підрозділів з питань держдопомоги пропонують визначити удосконалення адміністрування податків та економію держресурсів після впровадження у повному обсязі системи держдопомоги.

Державну допомогу в Україні контролюватимуть чиновники та бізнес-громадськість. Фото з сайту cp58.com

Основні новації

«На жаль, в Україні ми стикаємось із тим, що немає контролю державної допомоги. Це одне зі слабких місць у системі управління державними фінансами країни, що призводить до застосування селективних заходів державної підтримки для окремих (наприклад, державних) підприємств», — зазначив «УК» перший віце-президент, генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України при ТПП України В’ячеслав Биковець.

Державну допомогу надають певним фірмам у різних формах (субсидії, податкові пільги тощо). Йдеться про підтримку промислових секторів, певних фірм, регіонального розвитку, інновацій, розвитку торгівлі, малого і середнього підприємництва, окремих галузей. «За такої підтримки держвтручання в економіку стає проблематичним, тому що при цьому відбувається істотний вплив на конкуренцію. В цій ситуації потрібно враховувати міжнародні правила, які стосуються держпідтримки економічної діяльності», — підкреслює В’ячеслав Биковець.

Серед основних нововведень закону №2749 — розширення повноважень АМКУ у питаннях моніторингу використання державної допомоги (саме він надаватиме суб’єктам господарювання обов’язкові рекомендації та роз’яснення з цих питань). Закон вводить багато нових понять, таких як чинна, нова, незначна, законна, «незаконна» допомога (тобто, надана без повідомлення АМКУ, яку можливо припинити або примусово повернути державі). Для їхнього повного розуміння і правильного застосування, як вважають фахівці, знадобляться додаткові роз’яснення положень закону. Наприклад, сукупний розмір незначної допомоги (de minimis) протягом 3 років не повинен перевищувати 2,5 мільйона гривень, що відповідає пороговому показнику в розмірі 200 тисяч євро, визначеному у законодавстві ЄС та проекті угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Щороку звіт АМКУ про надання державної допомоги мають публікувати в «Урядовому кур’єрі».

За результатами моніторингу АМКУ має вести Реєстр державної допомоги, який буде відкритий для всіх користувачів. «Однак коло таких користувачів законом не визначено», — зауважує юрист юридичної фірми «Лавринович і Партнери» Інна Рудник.

Також, на її думку, для повноти дії закону необхідним кроком буде прийняття підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, щодо порядку використання місцевих ресурсів у сфері держдопомоги. Закон досить детально розписує порядок повідомлення про нову держдопомогу, однак загальних положень щодо порядку отримання первинної державної допомоги в ньому немає, що може створити певні суперечності у правозастосовній практиці.

Оскільки передбачено, що Закон «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» набуде чинності через три роки з дня його опублікування, Україна ще має час на усунення різних невідповідностей.

КОМПЕТЕНТНО 

«Закон дає змогу позитивно вплинути на економіку…»

Володимир ЩЕЛКУНОВ,
президент ICC Ukraine, радник
Прем’єр-міністра України, голова
Громадської ради при МЗС:

— У законодавстві України не було визначено поняття «державна допомога». Її надавали хаотично, непрозоро, що було неефективно та створювало передумови для різноманітних зловживань і корупції. Сфера застосування державної допомоги досить широка — від надання субсидій, дотацій та податкових пільг до інвестування підприємств державою як шляхом участі в статутних фондах, так і надання пільгових кредитів.

Безумовно, закон дає змогу позитивно вплинути на економіку, є корисним для бізнесу та покликаний запровадити в Україні інститути, притаманні класичним формам держпідтримки бізнесу в країнах Європи. Ефективність державної допомоги в Україні залежатиме від прозорості й відкритості механізмів її застосування, залучення підприємців і громадськості до моніторингу державної допомоги. Також велике значення матиме обсяг коштів, які держава зможевиділити бізнесу.

«…але його перспективи сумнівні через суб’єктивне тлумачення понять»

Андрій ІВАНІВ,
юрист юридичної
компанії FCLEX:

— Цей закон варто оцінити позитивно, зважаючи хоча б на те, що його прийняття є частиною виконання умов ЄС. З іншого боку, його реальний вплив на становлення системи держдопомоги в Україні матиме сумнівні перспективи, з огляду на наявність у законі критеріїв та понять, які можуть підлягати суб’єктивному тлумаченню та використанню АМКУ, значну залежність від підзаконних нормативно-правових актів, які має бути прийнято пізніше.

Наприклад, введений законом порядок повідомлення про нову державну допомогу з наступним прийняттям рішення АМКУ поширюється на випадок внесення істотних змін до умов чи обсягу надання чинної держдопомоги. При цьому під поняттям «істотні зміни обсягу» законодавець має на увазі збільшення фінансування більш як на 20% бюджету цієї програми, критерії визначення «істотних умов надання допомоги» залишаються не визначеними. Крім того, державна допомога, отримана на підставі актів починаючи ще з 2007 року (враховуючи набуття чинності цим положенням через 3 роки з моменту опублікування закону), може бути визнана АМКУ незаконною та за його рішенням підлягати поверненню.