Такого в Україні, схоже, ще не було: в обласному самоврядуванні Рівненщини — двовладдя. Окружний адміністративний суд визнав протиправним рішення облради про звільнення її голови Володимира Ковальчука, але не скасував результатів голосування за нового голову Олександра Корнійчука. Тож легітимними себе вважають обоє.

Володимир Ковальчук прийшов на роботу о дев’ятій ранку, та кабінет виявився зачиненим. Тож недовго думаючи він звернувся до виконавчої служби про примусове виконання рішення суду.

Тим часом Олександр Корнійчук був у запланованій робочій поїздці у Радивилівський район. І ситуацію прокоментував так: «Суд поновив на посаді попереднього голову, але позов у частині визнання незаконним мого обрання відхилив. Тому чекаємо на роз’яснення та мотивацію висновків суду, що ж саме депутати зробили не так на сесійному засіданні 11 березня».

А поки що апарат облради не може вчиняти жодних дій. Керівник юридичної служби вважає: доки суд не роз’яснить свого рішення, його не можна примусово виконати. Тож його вважають необ’єктивним і оскаржуватимуть.

Незалежні юристи та експерти кажуть, що найважливіше в цій неординарній ситуації — не опуститися до рівня правового нігілізму. І цілком не загнати ситуацію у глухий кут. Тому, схоже, іншого шляху, ніж зібрати позачергову сесію й виконати вимогу суду, в депутатів немає. А після цього, за бажання, знову винести питання про недовіру Володимирові Ковальчуку.

Такий вигляд має фабула останніх подій, як на мене — прямий наслідок ситуації навколо виборів голови новообраної обласної ради торік у листопаді. Представник БПП «Солідарність» міг очолити її ще тоді, адже саме ця політична сила набрала найбільше голосів земляків і має в облраді 19 мандатів. Утім, депутатами чомусь(?) керувала не воля виборців, а кулуарні домовленості вищого партійного керівництва у столиці. Разом з іншими журналістами неабияк здивувалася, коли «Солідарність» навіть не виставила кандидатури на посаду голови. Тож раду очолив представник Радикальної партії  Володимир Ковальчук, який має лише 10 однопартійців. До слова, підтримати його на сесію особисто приїхав Олег Ляшко.

Інші депутати, вочевидь, затаїли образу чи незадоволення за те, що ними ось так, як школярами, покерували зі столиці, і за першої ж слушної нагоди змінили голову.

Хто тепер не у виграші, то це виборці: адже зусилля їхніх представників у раді тепер спрямовують на врегулювання правової колізії. А нагальні питання життєдіяльності області зачекають?  До того ж якщо процес затягнеться, підпорядковані раді обласні комунальні підприємства (принаймні теоретично) можуть виконувати рішення різних голів.

А ми їм — про реформу децентралізації та про передачу повноважень на первинний рівень самоврядування…