Відкриваючи вчорашнє засідання уряду, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль поінформував, що регіони готують пропозиції щодо включення наступного року до проєкту «Велике будівництво» пріоритетних об’єктів культурної спадщини й туризму. Тобто цей проєкт розшириться. Очільник уряду переконаний, що додаткова увага до внутрішнього туризму, пов’язаного з українською історією та культурою, з боку держави, місцевих громад, а також спільна робота з бізнесом, громадськими організаціями даватимуть поштовх до розвитку громад. «Питання внутрішнього туризму й культурної спадщини — у фокусі уваги уряду і фінансуватиметься на належному рівні», — наголосив Прем’єр. Він прокоментував рішення Конституційного суду про скасування обмеження зарплат чиновників на період карантину 47 тисячами гривень, що раніше становило десять мінімальних зарплат.

«Кабінет Міністрів і я особисто залишаємося під регулюванням та чинністю постанови №304, в якій зарплати Прем’єра й міністрів обмежені розміром не більш як п’ять середніх заробітних плат в Україні. Це наша принципова позиція», — зазначив він.

Важливі ініціативи

Урядовці розглянули та ухвалили великий блок екологічних ініціатив — понад 20. Вони передбачають поліпшення механізмів та інструментів для дієвого моніторингу й оцінки впливу на довкілля. Як зауважив Денис Шмигаль, перед профільним міністром стоїть завдання якомога швидше відновити рух на шляху необхідних екологічних ініціатив, що наближають Україну до Євросоюзу та його стандартів.

«Відповідальна екологічна політика — серед пріоритетів уряду та один із кроків, що підвищують якість життя людей», — підкреслив він.

Затверджено кілька урядових постанов, спрямованих на відкриття національного ринку торгівлі квотами щодо парникових газів з 2021 року. Прем’єр зауважив, що в межах Угоди про асоціацію з ЄС Україна брала на себе зобов’язання щодо імплементації документів із протидії змінам клімату. І це одна з таких ініціатив. Упровадження ринку парникових газів — це плюс до репутації України як надійного учасника глобальних процесів щодо боротьби зі змінами клімату. Крім того, це і вимога часу, адже якщо Україна своєчасно не запровадить систему обліку викидів газів, то може постраждати бізнес, який платитиме додаткові податки для експорту своєї продукції. Така ініціатива — довготривалий стратегічний план, розрахований на сім наступних років, і нині роблять перший крок у цьому напрямі.

Заради посилення можливостей органів державної влади щодо формування політики у протидії змінам клімату утворено міжвідомчу комісію з питань зміни клімату та збереження озонового шару. Затверджено постанови, які стосуються захисту довкілля Карпат і карпатських лісів.

Урядовці схвалили законопроєкт «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення». Він передбачає впровадження інтегрованого дозволу для великих підприємств — найбільших забруднювачів довкілля. Це підприємства енергетики, виробництва та обробки металів, переробки, мінеральної сировини, хімічної промисловості.

Як зазначив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, інтегрований дозвіл встановлюватиме вимоги до обсягів забруднення й необхідних заходів для зменшення впливу підприємств на довкілля. Він охоплюватиме вимоги до викидів шкідливих речовин у повітря, спецводокористування та управління відходами. Отримання такого дозволу найбільшими забруднювачами стане обов’язковим.

Буде впроваджено й електронну систему видачі інтегрованих дозволів. Це зменшить адміністративне навантаження на суб’єкти господарювання і оптимізує взаємодію держави, бізнесу і громадськості, зробить процедуру максимально прозорою.

Суб’єкти господарювання будуть зобов’язані здійснювати моніторинг викидів і щорічно звітуватимуть про дотримання умов інтегрованого дозволу. Якщо ці умови порушуватимуть, дозвіл може бути анульовано. А це означає, що роботу підприємства буде зупинено до виконання законних вимог держави. Законопроєкт встановлює чіткі процедури контролю за промисловим забрудненням. Він стимулюватиме підприємства до модернізації виробництва і впровадження нових найкращих доступних технологій. Це має позитивно вплинути на стан довкілля й здоров’я людей.

Для громадян та бізнесу

Уряд ухвалив законопроєкт «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (проєкт «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб (ВПО))» і направив його на ратифікацію до Верховної Ради. Як уточнили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, після того, як за законопроєкт проголосує український парламент, Німеччина через німецький державний банк розвитку KfW надасть Україні 25,5 мільйона євро на реалізацію проєкту, мета якого — забезпечення постійним житлом українських громадян, які були вимушені залишити домівки через збройну агресію Росії. Передбачається, що в середньому ВПО зможуть отримати кредит на прийняте в експлуатацію житло в сумі приблизно 40 тисяч євро до 20 років на пільгових умовах — 3% річних з розрахунком 63 квадратних метри загальної площі на родину.

Кабмін ухвалив постанову, якою звільняють від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування осіб, які вперше купують житло, а також осіб, котрі стоять у черзі на його отримання. Скасовано також 36 різних регуляторних актів, що має істотно полегшити роботу вітчизняного бізнесу.