Останнім часом у соціальних мережах активно поширювали інформацію, буцімто з весни надання екстреної медичної допомоги стане платним. Навіть викликати швидку, за версією авторів таких дописів, які часто маскувалися за псевдонімами, начебто коштуватиме близько двох тисяч гривень. Тож вони дуже переймалися тим, як зможуть це собі дозволити літні люди, тим паче самотні.

Спростуванню цього та інших міфів, розповіді про те, як насправді працюватимуть бригади швидкої в межах другого етапу медреформи, присвятили пресконференцію в Українському кризовому медіа-центрі «Як працюватиме швидка в нових умовах?»

Заступник міністра охорони здоров’я Дмитро Луфер повідомив, що Національна служба здоров’я (НСЗУ) уклала контракти з 25 центрами екстреної медичної допомоги. З них 24 — в областях та один у Києві. Завдяки такому контрактуванню більшість центрів отримає більше коштів, ніж було за субвенцією. Отже, на найближчі дев’ять місяців (з 1 квітня по 31 грудня 2020 року) всі ці центри разом отримають 4,7 мільярда гривень фінансування, що на 800 мільйонів більше, ніж торік.

МОЗ планує спрямувати ще мільярд гривень на закупівлю автомобілів і тренувально-навчальні центри. Щороку парк автомобілів швидкої допомоги планують оновлювати на 25%.

Велику увагу приділятимуть оптимізації маршрутів і якості доріг, якими прямуватимуть карети швидкої. Скажімо, якщо нині швидка прибуває до пацієнта або доставляє його до медзакладу в середньому за 60 хвилин, то в ідеалі цей час має скоротися до 10 хвилин у межах міста і 20 — за містом. Для цього створюватимуть так звані карти викликів, за якими відстежуватимуть, з яких районів запити на допомогу надходять частіше і за потреби перемістять туди центри екстреної допомоги. Використовуватимуть також систему «Централь-103» для скеровування на виклик не вільну машину, яка є на базі, а вільну, яка перебуває поряд.

За словами заступника міністра, розвивається система «112», подібна до закордонної «911», за якою можна викликати не лише екстрену медичну допомогу, а й пожежну службу та поліцію. Створюється реєстр волонтерів — це спеціально навчені люди, які можуть за потреби долучитися для надання допомоги у разі катастрофи з великою кількістю потерпілих. І така плідна співпраця з волонтерами вже мала місце.

ТВО голови НСЗУ Оксана Мовчан зауважила, що, по-перше, номер для виклику швидкої не зміниться і залишиться 103. По-друге, надання екстреної меддопомоги безплатне для пацієнтів. А кількість спрямованих на це коштів буде обраховано в тарифі на одного пацієнта — відтепер єдиного для всіх населених пунктів, незалежно від того, живе людина у великому місті чи маленькому селищі. Раніше тариф на екстрену допомогу відрізнявся в областях, а тепер він єдиний — обрахований на одну особу і дорівнює добутку кількості населення області або населення Києва на тариф.

А директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко додала, що екстрену медичну допомогу надаватимуть кожній людині, незалежно від того, чи підписала вона декларацію із сімейним лікарем. А ще такого пацієнта доставлятимуть не до найближчої лікарні, де може бути велика черга з тих, хто чекає на допомогу, або не бути необхідних ліків чи обладнання для надання швидкої допомоги в конкретній ситуації, а саме туди, де є необхідні фахівці, ліки й апаратура.

Вона звернулася до українців із проханням відповідально ставитися до виклику швидкої. Адже якщо в когось просто підвищилися температура чи тиск і впоратися можна самотужки, то слід зважати, що водночас хтось може чекати на справді екстрену допомогу через інфаркт, інсульт або іншу насправді надскладну хворобу.