«Еталон»: у пошуках  правди і захисту

НОРМОТВОРЧІСТЬ. Приклад роботи цього підприємства доводить, що у країні неправильно проводять тендери на догоду певним компаніям і фактично не підтримують вітчизняного виробника

Цьогоріч підприємства корпорації «Еталон» та  їхні дилери активно беруть участь у тендерних закупівлях системи ProZorro. Проте, як вважає директор ТОВ «Торговий дім «Еталон-Авто» Вадим Шкарупін, часто їхні підсумки компанія змушена оскаржувати в Анти­монопольному комітеті України.

«На жаль, цей орган використовує у роботі ноу-хау, яке полягає в тому, що введено дивне правило двох виробників. Згідно з ним, не підлягає розширенню коло учасників, навіть звужується. Яскравий приклад — торги 43 автобусами у Львівській області. Конкурс оголосила обл­держадміністрація, а джерело фінансування — державні бюджетні кошти соціальної субвенції за урядовою програмою «Шкільний автобус». Там технічними вимогами було звужено коло учасників до двох, і лише вони брали участь у тендерах. Нашу корпорацію не було допущено тому,  що автобус має бути не вищим за 2,9 метра. А наш — 2,978 метра. Тобто наш автобус має висоту на 78 міліметрів більшу, ніж це обумовлено у правилах тендера», — зазначив пан Шкарупін.

Як вважає заступник директора юридичного департаменту корпорації Наталія Бачерна, це з юридичної точки зору неприпустимо. Проте, за її словами, АМКУ, куди зверталося керівництво корпорації для оскарження умов проведення тендера, не вважає, що були порушення конкурентного законодавства. «Вони впевнені: якщо в тендері беруть участь хоч дві фірми, його можна проводити. Тобто два учасники — це вже конкуренція», — вважає юрист.

Часто замовники, якими виступають, приміром, сільські ради або об’єднані територіальні громади, за словами голови правління ПрАТ «Бориспільський автозавод» Сергія Желєвського, вносять у тендерну документацію екзотичні технічні вимоги: «Приміром, кількість кнопок для подачі сигналу водієві, ширина автобуса, кількість циліндрів тощо. Вірогідно, самі замовники не розуміють цих технічних вимог. Проте так свідомо звужують коло до двох виробників («Богдан» і Аtaman). Хоч фактично у тендері бере участь лише Аtaman із двома своїми представниками».

Як вважає віцепрезидент корпорації Валерій Купцов, ще одна велика проблема, з якою стикається не лише «Еталон», — слабкий захист державою вітчизняного товаровиробника: «Усі цивілізовані країни його ретельно захищають. Це і робочі місця, і соціальна захищеність, й інвестиції. Підтвердженням слабкої роботи держави в цьому напрямі можна вважати  масову присутність в Україні білоруських виробників. Виробники автомобілів і автобусів, зібраних у Білорусі, які активно імпортують в Україну, отримують від уряду сусідньої країни компенсацію обсягом 11% кредитної ставки, якщо машини було продано у кредит або лізинг нашому споживачеві».

На його думку, в такій ситуації українські виробники не в змозі конкурувати, тому що для них ефективна кредитна ставка досить висока — 25%.

Це правда. Адже так з урахуванням 11% компенсації вітчизняні виробники мають порівняно з білоруськими колегами підсумкові 36% ставки. І не дивно, чому білоруські автобуси і тролейбуси так жваво продають у наших містах. У 2017—2019 роках майже половина всіх машин, проданих в Україні, були білоруського походження (виробники МАЗ та Бєлкомунмаш). У 2017 році другий із цих виробників виграв тендер на постачання 40 тролейбусів в Одесу. До того ж усі машини не відповідали технічним вимогам щодо підвіски.

На «Еталоні» вважають, що держава погано дбає про дешеве й вигідне кредитування вітчизняного виробника. Проте і тут усе відбувається, кажуть, вибірково. Виняток — корпорація «Богдан», якій Укрексімбанк видав кредит під 0,09% на суму 1,5 мільярда гривень.

Звісно, все сказане потребує негайних якісних змін та вдосконалення. На це чекають усі виробники України.

Олекса ЛУЖНИЙ
для «Урядового кур’єра»

ДОВІДКА «УК»

Корпорація «Еталон» виробляє автотранспортні засоби (автобуси,  тролейбуси та вантажні автомобілі) і займається складською логістикою. В її складі 21 підприємство. Найбільші — Бориспільський та Чернігівський автозаводи, виробничі потужності яких займають площі 19 і 28 тисяч кв. метрів.