Банкам, як кажуть, знову на місці не сидиться,  і вони всіляко намагаються відшукати можливості, щоб у законний спосіб повернути іпотечне житло (куплене за валюту), яке перебуває в заставі в неплатоспроможних кредитоотримувачів. «УК» уже неодноразово писав про так звані трактування  Верховного Суду України (ВСУ) щодо деяких справ. Як відомо, саме вони є тим документом, на який потім можна посилатися, розглядаючи справи в судах нижчих інстанцій, і вони повинні керуватися саме такими трактуваннями.

Було ваше, стане наше?

Нещодавно ВСУ, розглядаючи окрему справу №1243цс16, постановив, що достатньо звернутися до реєстратора та зареєструвати право власності за собою або продати майно валютного іпотекоотримувача від свого імені, якщо це обумовлено в договорі іпотеки.

Звісно, що такі речі завжди лякають звичайних людей та юридичну спільноту, яка намагається допомагати першим, якщо хтось зазіхає на їхні права.

Що ж тепер чекатиме на тих фізичних осіб, які свого часу брали валютні іпотечні кредити на купівлю квартир чи будинків і не можуть вчасно розрахуватися з боргами через різке падіння курсу національної валюти щодо долара чи євро? Чи стане ще поширенішою  ганебна практика з відбирання такого заставного майна, ніж це було раніше? 

Юристи відразу відреагували: така правова позиція обмежує право на захист і суперечить ст.16 Конституції України. Цей документ визначає, що способи захисту порушеного права є необмеженими і судова система повинна захищати їх. Тож наша Феміда має захищати право будь-якої фізичної особи на її житло, надаючи їй широкі можливості щодо відсудження матеріальної та моральної шкоди, заподіяної будь-ким за порушення таких прав.

На думку директора громадсько-політичного медіа-центру «Ваша надія» Федора Олексюка, з огляду на свавілля банків і те, що Верховний Суд України почав їм у цьому підігрувати, звісно, йдеться про дії не на користь клієнтам банків. «Останні не мають особливого бажання боротися далі, щоб оскаржити такі дії. Тому тепер можна ще швидше заволодіти майном іпотечних позичальників».

Банки, укладаючи договори про надання іпотеки з клієнтами, також багато замовчували та не роз’яснювали людям. «На мою думку, укладаючи іпотечні договори, позичальники не завжди розуміли, що таке «примітка про договір про задоволення вимог іпотекоотримувача» і що вона дає змогу банку забрати право власності на іпотечну квартиру, просто зареєструвавши її на себе, навіть без суду. При цьому відстежити законність дій банку та вчасно оскаржити їх до того, як банк продасть вашу квартиру, досить складно, тобто потрібно постійно перевіряти відомості в Реєстрі прав на нерухоме майно, чи на вас іще право власності. В українських судах, де право на власність не захищено так, як, приміром, у США, я не впевнена, що люди обстоюватимуть масово свої права. Адже часто валютним іпотекоотримувачам слід дійти до ВСУ. А це дуже великий шлях, який багатьом просто не під силу», — зазначає юрист ЮК «Центр конфліктології і права» Олена Садовець.

Протиотруту знайдено

Так, добитися правди через суди в цих ситуаціях буде складно. Є юристи, що вважають, відтепер треба похнюпившись коритися такому підходу: не сплачуєш за іпотечним кредитом, тоді тобі треба розпрощатися із заставним майном. Але є й методи боротьби, так звана банківська протиотрута, яка ширше трактує питання валютної іпотеки і підхід до неї.

Приміром, Федір Олексюк розповідає про зовсім новий цікавий метод. За його словами, в судах можна довести, що клієнт не брав іпотечного кредиту саме у валюті, і таку справу можна виграти. «Це треба робити за допомогою судово-економічної експертизи. Майже у 99% випадків вона доводить, що таки іпотечний кредит було взято не в доларах чи євро, а в гривнях. Ми нещодавно виграли одну таку справу на Одещині на суму іпотеки 546 тисяч доларів. Жоден банк ніколи у своїй бухгалтерії не проводив валюту як кредит для клієнтів. Тобто це була просто імітація такого проведення», — зазначає він.

І справді, ті, хто укладав договори на отримання валютної іпотеки, можуть це пригадати. Та й валюту вони на руки не отримували — все вирішувалося всередині банківської установи.

Тож боротися з будь-якими посяганнями на іпотечне житло, куплене за валюту, яке, згідно з мораторієм, не можна відчужувати, цілком можливо.