Потроху виробляємо імунітет до «сюрпризів», які кладуть нам під ялинку можновладці. Коли історія повторюється двічі, вона стає не винятком, а, на жаль, недобрим правилом. Утім, рівненські фермери активно таким протидіють.
Торік змінами до Податкового кодексу на плечі фермерів поклали пенсійне забезпечення пільгових категорій працівників села. Поняття «платник фіксованого сільгоспподатку» скасували, натомість фермерські господарства стали платниками єдиного податку четвертої категорії.
«У Законі «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для єдинників винятків щодо відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій із держбюджету не передбачили, — з болем казав тоді кореспондентові «УК» голова фермерського господарства імені Шевченка Здолбунівського району Віктор Атаманюк. — Де взяти ці кошти, коли ми й без того позбавлені будь-якої державної підтримки? Наприклад, жінка, що має статус матері-героїні, працювала в мене на жнивах два місяці. Я чесно заплатив їй зароблене, сплатив усі необхідні платежі. А тепер маю нести непідйомний тягар — платити внески до Пенсійного фонду для таких жінок та інших пільгових категорій. За роки господарювання подібних випадків набралося чимало. І це для нас означає банкрутство».
Тож рівненські фермери почали активну боротьбу за справедливість. На столі в голови асоціації фермерів та приватних землевласників області віце-президента Всеукраїнської асоціації Дмитра Українця — ціла тека листів до найвищих посадовців держави.
Законопроект №2229, відповідно до якого пенсійне забезпечення згаданої категорії знову поверталося до юрисдикції держави, у першому читанні ухвалили ще у червні, тож у фермерів зажевріла надія. Втім, поки вони збирали врожай у 40-градусну спеку, працюючи на продовольчу безпеку держави, і ходили по судах, які зобов’язували їх платити внески до Пенсійного фонду, депутати з остаточним ухваленням не поспішали.
— І ось нарешті: 12 листопада закон №2229 ухвалили! Залишився підпис Президента — тож ми звернулися й до нього: цей підпис з’явився 30 листопада — перемога! — не здавався впертий Дмитро Українець.
Фермерська перемога виявилась абсолютною: адже держава не лише, як і раніше, платитиме пенсії пільговим категоріям селян — із сільгоспвиробників списується заборгованість, що утворилася за рік. Адже новий закон набрав чинності через місяць з дня опублікування, тобто від початку 2016-го.
У Дмитра Українця (сама чула) тепер не стихають телефони. Фермери з усієї України визнають: якби не наполегливість і, якщо хочете, впертість рівнян в обстоюванні спільних інтересів, усе залишилося б так, як було.
«Тепер відпала загроза ліквідації та банкрутства фермерських господарств: адже, на жаль, десятки з них зникли з карти країни внаслідок згаданих судових процесів, — каже Дмитро Українець. — До того ж, тепер знову мають роботу на землі десятки тисяч пільгових категорій селян, яких фермери вже, було, зреклися. А головне — у нас з’явилася віра в державу. На жаль, зміни до Податкового кодексу, теж ухвалені «під ялинку», створюють нові проблеми: зокрема фактично скасовано повернення ПДВ в галузі рослинництва, значно зріс податок на землю — із 6 до 200 гривень на гектар за рік. Тому знову розпочинаємо боротьбу за правду».
А я думаю про інше: чому б урядовцям, які ініціюють ці зміни, не радитися із фаховим середовищем до їх ухвалення? Щоб не ставити підніжок тим, хто годує прем’єрів і президентів, щоб таки працювати на випередження, а не навздогін. І зайвий раз не відволікати хліборобів на мітинги та протести. Чи така вже наша доля — наздоганяти?
Ми в Google+