ПРЕМ'ЄРА

За перше місце Берлінського міжнародного кінофестивалю змагатиметься українська картина "В суботу"

У лютому відбудеться світова прем'єра фільму про чорнобильську трагедію "В суботу". Дія стрічки розгортається в українському місті Прип'ять, у суботу 26 квітня 1986 року - саме в день аварії на Чорнобильській АЕС. Автор сценарію і режисер - відомий режисер і сценарист Олександр Міндадзе. Продюсер - Олег Кохан. До створення фільму також долучилися Росія та Німеччина.

Фільми, зняті за сценаріями Міндадзе, двічі отримували нагороди Берлінале. У 1991 році - "Слуга" (приз Бауера) і у 1995 році - "П'єса для пасажира" ("Срібний ведмідь"). Стрічка "В суботу", яку знімали в Україні навесні і влітку минулого року, конкуруватиме на 61-му Берлінале з 17 фільмами, серед яких роботи з Туреччини, Великобританії, Німеччини, Ірану, Аргентини. Журі цьогорічного Берлінського кінофоруму очолить Ізабелла Роселліні.

61-й Берлінський кінофестиваль відбудеться з 11 по 20 лютого 2011 року. Вже четвертий рік поспіль Українська кінофундація представляє досягнення вітчизняного кінематографа на цьому кінофорумі, який є одним з найавторитетніших у світі. Українське кіно представлене у конкурсній програмі Берлінале, а на Європейському кіноринку - одному з найбільш авторитетних кіномаркетів світу - вже традиційно працюватиме павільйон України. Цього року ініціатива має суттєву підтримку з боку держави - до її організації долучилося Міністерство культури та туризму.

- Ми дуже раді, що такі події, як презентація досягнень українського кіно на найбільших фестивалях світу, нарешті отримали підтримку держави, - говорить директор Української кінофундації Андрій Халпахчі. - Це важливо у першу чергу для іміджу країни на міжнародній кіноарені. До речі, на минулому Каннському фестивалі український павільйон був єдиним, який працював взагалі без державної підтримки.

Український стенд працюватиме з 10 до 20 лютого. У рамках його роботи на розсуд європейських кінопрофесіоналів та глядачів буде представлено дві повнометражні стрічки "Аня, Волга, рок'н'ролл" режисера Костянтина Коновалова та "Мільйон до неба" Ігоря Копилова, презентовано "Каталог українського кіно 2010/11", який містить інформацію як про українські стрічки, що вийшли у 2009 році, так і про ті, що перебувають на фінальній стадії виробництва і побачать світ у 2011-му. До уваги глядачів буде запропонована збірка різножанрових короткометражок "Українська сучасна панорама", яку склали 10 фільмів, та трейлер першого українського фільму у форматі 3D - "Кохаю і крапка" режисера Валерія Ямбурського.

- Презентація на кіноринках не тільки готових фільмів, а й тих, що знаходяться на фінальних стадіях виробництва, - загальноприйнята практика, - наголошує Андрій Халпахчі. - Адже виробництво фільмів за такими технологіями, як 3D, досить складне і тривале. Тому про такі фільми треба розповідати спільноті на стадії проекту.

Фільм "Кохаю і крапка", як свідчить його назва, - про кохання. Це романтична історія з елементами гумору й драматичними моментами, що відбувається впродовж кількох днів на яхті посеред Чорного моря. Рокова зустріч двох протилежностей - брутальної жінки і беззахисної жертви, яка мріє знайти своє кохання. Доля подарувала двом різним людям спільний відрізок життя, де не потрібно полювати або бути жертвою. За словами творців фільму, вони не побоялися висвітлити цю тему у форматі, в якому зазвичай знімають екшн, і сподіваються на його успіх у глядачів.

В Україні прем'єру фільму очікують 7 квітня. До речі, це приємна новина. Адже в вітчизняному кіно іноді відбуваються дивні речі: фільм, який завоював визнання глядачів та журі, мають змогу побачити всі, окрім українського глядача. Так сталося з відомою стрічкою Сергія Лозниці "Щастя моє". Цю картину вже встигли подивитися глядачі багатьох країн, вона виборола декілька престижних нагород, а в Україні й досі не потрапила на широкий екран. За словами Андрія Халпахчі, не вистачило коштів, щоб зняти копії.

- Безумовно, над цим треба працювати, - зазначив він. - Адже важливою рисою кіноіндустрії є кіноринок - можливість не тільки зняти фільм, а й показати його глядачеві. Кіно не повинно залишатися на полицях - воно має знайти свого глядача.

На думку директора Української кінофундації, в кількісному сенсі Україні на Берлінському фестивалі буде досить нелегко змагатися з іншими учасниками. Адже в Польщі щорічно знімають близько 50 повнометражних картин, у Румунії - 20, в Росії - 100, а в Україні - не більше 10. Проте якість українського кіно вже встигли оцінити глядачі й критики.