Як наслідок, у галузь буде залучено до 1 мільярда гривень, з’являться нові робочі місця і майже 100 тисяч українців зможуть отримати право на землю. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко в межах панельної дискусії «Growing Ukraine. Роздержавлення».

Інтерес є, попит також

За словами очільника аграрного відомства, майже 90% держпідприємств доведені до руїни. Лише 96 державних компаній з 571 наявної насправді працюють і лише 20 — прибуткові. «І ті здебільшого лише на папері. Якщо подивитися на реальну картину згідно з міжнародними стандартами прибутковості, то й того не побачимо, — уточнив він. —  Сукупний збиток державних компаній за минулий рік сягнув 1,5 мільярда гривень. При цьому аудитори — компанії «великої четвірки» виявили порушень на ДП за минулі періоди на 9 мільярдів гривень».

Як планують, сільгосппідприємства, що мають землі, переважно розпаюють, а майнові та земельні права передадуть тим, хто на них працював. Натомість великі підприємства, такі як Укрспирт, Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ), Артемсіль тощо, вірогідно, продаватимуть на конкурсних засадах.  Поки що остаточного рішення, як саме це буде, немає.

Як зауважив міністр, є великий інтерес інвесторів до спиртової галузі, розвитку та модернізації елеваторних потужностей. На думку міністра, найімовірніше, кошти на розбудову портових елеваторів надійдуть від інвесторів зі Сполучених Штатів Америки, Кувейту, Катару, Китаю, які найбільше цікавляться цими проектами. Як наслідок, їхні потужності  можуть зрости удвічі, припустив він.

Щоб не було спекуляцій та зловживань у цій галузі, міністр закликав журналістів, депутатів та громадськість активно контролювати приватизаційні процеси.

«Якщо уряд не виписуватиме під когось спеціальних умов та інвестзобов’язань, то нічого особливо контролювати не доведеться», — переконаний голова спеціальної контрольної комісії з питань приватизації у парламенті Борис Філатов. Натомість народний депутат  Аркадій Корнацький вважає, що процес приватизації аграрних залишків треба пришвидшити, доки не все розікрали і щоб компенсувати соціальну несправедливість селянам, які нічого не отримали під час першої хвилі приватизації. 

За інформацією Олексія Павленка, 177 агропідприємств внесено до списку заборонених до приватизації.  З них у держвласності планують залишити Аграрний фонд та вісім державних елеваторів продрезерву. За даними начальника управління з питань реформування Фонду держмайна Нелі Рикової, нині приватизовано 98% агропідприємств.

Один із найбільш цінних активів, що виставлятиметься на продаж, — мережа державних елеваторів. Фото УНIAН

Російським інвесторам відмовлять

— Нам не треба боятися приватизації. У держвласності мають лишитись об’єкти, які забезпечують соціальні функції та безпеку держави, все інше слід вивести з переліку, забороненого до продажу,  — переконаний заступник департаменту управління державною власністю Мінекономрозвитку Сергій Каспіржний. — Вилучення підприємства з переліку не означатиме його автоматичну приватизацію, але дасть змогу провести реструктуризацію, залучити інвесторів та ділових партнерів.

За його словами, економічне відомство розробило новий законопроект, який повністю змінює філософію та систему роботи держпідприємств, перелік підприємств, які не підлягають приватизації. Нині його передано в парламент. Він передбачає зміну переліку.

Якщо раніше  перелік складався з підприємств, які не підлягають приватизації, або не підлягають, але можуть бути корпоратизованими, то тепер у ньому з’явиться три додатки.  У перший увійдуть унітарні, казенні підприємства, що  не підлягатимуть приватизації. Їх не можна роздержавлювати у зв’язку з організаційно-правовою формою і  призначенням. Зокрема, це казенні підприємства, установи та підприємства мобілізаційного резерву. У другий додаток увійдуть держпакети акцій унітарних підприємств, які можна перетворити на державні акціонерні товариства.

«Ми уникаємо питання корпоратизації, перетворення на державні акціонерні товариства, єдиним засновником та акціонером яких є держава. Оскільки це дає змогу зберігати контроль держави за активами підприємств, але провести реструктуризацію, концентрацію профільних ресурсів, підготувати об’єкт до подальшої приватизації. Крім того, корпоративна форма має на меті створення більш дієвого менеджменту, посилення контролю і забезпечення колегіальності прийняття рішень», — пояснив він.

Третій додаток складатиметься з підприємств, що розташовані в АР Крим.

Крім того, законопроект передбачає захист підприємств, які буде вилучено з переліку заборонених до продажу і  мають погану кредитну історію. Це зроблено, щоб не допустити їх зникнення та ліквідації. Вводиться мораторій на три роки у справах про банкрутство підприємств, які були у переліку, але вилучені з нього, уточнив Сергій Каспіржний.  

І нарешті ще один блок законопроекту стосуватиметься захисту підприємств від скупки фізичними та юридичними особами країни, яку парламент визнав агресором.

«Законопроектом передбачена  заборона участі у приватизації юридичних та фізичних осіб країни, яку офіційно визнано агресором, і афілійованих до них осіб. У разі післяприватизаційного відчуження на користь таких осіб майна передбачено вилучення майна на безкомпенсаційній основі», — розповів заступник департаменту управління державною власністю Мінекономрозвитку.