Перша ейфорія, спричинена позитивним загалом для України рішенням Стокгольмського арбітражу щодо умов виконання газового контракту 2009 року, фактично одразу змінилася прагматичним усвідомленням: спочивати на лаврах переможців занадто рано. Підступність Кремля укупі з жадібністю звиклого до легкої наживи Газпрому неодмінно створять проблеми не лише Україні, а й Європі, газ до якої надходить від того-таки Газпрому нашою територією через нашу ГТС. Хоч постанова цього арбітражу обов’язкова до виконання всіма сторонами, легше згадати випадки, коли Росія нахабно ігнорувала рішення міжнародних інституцій, аніж принаймні номінально дотримувалася їх.
Тому сподіватися, що в білокам’яній легко погодяться на виконання означеного вердикту, доводиться найменше. Що й було засвідчено майже одразу. Відмова на постачання газу до України за березневими домовленостями, попри отриману передоплату, її демонстративне повернення, істотне зниження тиску в транзитній системі — такі застосовні Москвою елементи газового шантажу, з одного боку, не стали чимось неочікуваним. Однак з іншого — змусили серйозно замислитися над майбутнім енергетичної безпеки й незалежності. І не лише Україну, де того самого дня Президент зібрав засідання РНБО, а й Євросоюз.
Ліки від «стокгольмського синдрому»
2,5 мільярда доларів — доволі значна сума, за яку варто боротися. «І якщо Газпром не сплатить ці гроші, НАК «Нафтогаз України» має домогтися арештів активів Газпрому й забезпечення виконання цих рішень. У нас достатньо задіяних активів на кшталт «Північного потоку-2», — звернувся глава держави до керівництва НАК, Генпрокуратури, МЗС і Мін’юсту.
Методи роботи Газпрому не змінюються ніколи, вони незграбні, недолугі, а тому передбачувані. «Я сприймаю це як прояв російської агресивної зневаги до загальновизнаних норм і правил. Ці дії російського монополіста більше не викликають у нас жодної паніки і не можуть повернути нас у колію патологічної залежності від російського газу», — чітко дав зрозуміти Петро Порошенко.
Тут варто замислитися європейським партнерам росіян, точніше, заручникам їхньої злої волі. Сибірські морози на континенті врешті-решт поступляться місцем календарній весні, але, як кажуть, неприємний осад залишиться. І геополітичні наслідки не забаряться.
«Як тоді Європа може розраховувати на надійність цього постачальника газу? Про який «Північний потік-2» чи «Турецький потік» може йтися, коли компанія офіційно заявляє в перемовинах з НАК «Нафтогаз України», про небажання виконувати рішення суду?» — реалії та слушність позиції Президента мусять-таки колись переконати європейців у дикунстві Кремля й небезпеці мати з ним серйозні справи.
«Якщо Газпром не схаменеться й не виконає рішення арбітражу відповідно до цивілізованих правил, ми скористаємося всіма правовими інструментами відповідно до нью-йоркської конвенції про виконання арбітражних рішень. Закон і міжнародне право нині на боці України, як і в інших конфліктах з РФ», — підкреслив Петро Порошенко, сподіваючись, що «Стокгольмський арбітраж нарешті вилікував українців від стокгольмського синдрому».
Якщо конкретно, то Росія намагається не виконувати рішення Стокгольмського арбітражу і провокує енергетичну кризу в Україні, знизивши тиск у транзитному газопроводі. «Було доручено ініціювати арешт активів ВАТ «Газпром» в Україні та за кордоном у разі невиконання ним рішень Стокгольмського арбітражу і вжити інших заходів із забезпечення енергетичної безпеки України та безперебійного транзитного постачання», — оголосив голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв. І РНБО вже доручила ініціювати цей процес. «Ми нікому не дамо поставити Україну на коліна», — резюмував Петро Порошенко.
За інформацією Укртрансгазу, російський Газпром цьогоріч іще жодного дня не дотримувався вимоги транзитного контракту з підтримки необхідного рівня тиску газу на вході в українську ГТС.
У зв’язку з цим Петро Порошенко ініціював поінформувати європейські інституції про відповідну поведінку російського газового монополіста. У разі потреби невдовзі проведуть ще одне засідання РНБО з питань енергетичної безпеки.
Не беру і не плачу
А поки що Андрій Коболєв запропонував на 3—4 березня запровадити обмеження на споживання газу через значне похолодання й позицію Газпрому, який від початку березня не постачає газ в Україну. Через значне похолодання спостерігається рекордне добове споживання блакитного палива — до 200 мільйонів кубометрів. При цьому 18 мільйонів кубів стали дефіцитом, який можна було б перекрити завдяки російським поставкам.
Цей дефіцит буде частково компенсовано закупівлею газу з європейського напрямку, щоправда, за вищою ціною. Втішає те, що пізніше Газпром отримає ці рахунки — за невиконання контракту. За словами керівника НАК, добове споживання газу на рівні 10 мільйонів кубів таки вдасться перекрити. А вже найближчими днями весна почне вступати у свої права — синоптики очікують підвищення температури повітря, а енергетики — скорочення споживання газу.
Ще одним елементом протидії путінському газовому шантажу може бути зниження температури в приміщеннях на один-два градуси. Газу в Україні достатньо, підземні сховища перед початком опалювального сезону було заповнено майже вщерть. Проблема полягає в тому, що через падіння тиску на вході в систему вкрай складно підтримувати і транзит, і внутрішнє споживання. Тобто йдеться про те, що закачаний восени до підземних сховищ газ нині Україна змушена витрачати на підтримку тиску задля збереження рівня транзиту до Європи. Тож наша країна не лише захищає східні рубежі ЄС зі зброєю в руках, як це роблять сили АТО на Донбасі, а й підтримує енергетичну безпеку Старого Світу за рахунок власних енергетичних ресурсів. І це потребує належної оцінки з його боку.
«Система працює на максимальному рівні навантаження. Про що ми б пропонували подумати споживачам — це їхня добра воля, але щоб не дати Путіну реалізувати свій план газового шантажу, є дуже простий захід: на один градус зменшити температуру вдень і на два — вночі, а підприємствам протягом двох вихідних днів не обігрівати приміщення», — закликав в ефірі одного з телеканалів Андрій Коболєв.
Для спрямування роботи системи у більш-менш спокійне русло цих заходів буде достатньо. Це на 8—10% скоротить витрати газу, повідомляє УНІАН.
На допомогу прийде мазут
Зрозуміло, що невиконання Газпромом договірних зобов’язань і відмова підкоритися рішенню Стокгольмського арбітражу створює загрозу надзвичайної ситуації в постачанні газу і до України, і в ЄС, про що йшлося вище. Таку позицію висловила заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль на своїй сторінці у Facebook.
«Газпром укотре доводить свою недоброчесність. І як завжди, намагається підставити Україну. Не вийде! Направили ноту ЄС про застосування механізму раннього запобігання кризовим ситуаціям в енергетиці відповідно до статті 340 та додатка 26 до Угоди про асоціацію. Ініціюємо тристоронні переговори у форматі Україна — ЄС — Росія про забезпечення стабільності постачання газу в Україну та ЄС. 2009 рік не повториться. Стокгольм, Угода про асоціацію та реформа ринку газу остаточно змінили парадигму відносин з РФ у газовій сфері. Шантаж більше не працює!» — додає оптимізму категоричність дипломата.
Не відсиджується в окопах і уряд. Він на п’ять діб запровадив національний план дій для запобігання кризовій ситуації в енергетиці через вказані вище обставини. «План дій передбачає переведення генеруючих компаній з газу на мазут. Це дасть нам змогу заощаджувати близько 15—20 мільйонів кубометрів газу на добу», — розповів із трибуни Верховної Ради міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик.
А ще Кабмін доручив дошкільним, школам і вищим навчальним закладам країни повністю зупинити роботу — щоб унеможливити кризову ситуацію в енергетиці. Тобто по 6 березня включно дитсадки, школи й ВНЗ будуть закритими для учнів і студентів. Це, либонь, єдине, що в цій ситуації можна сприйняти з елементами дитячого оптимізму: канікули ж бо, нехай і вимушені, тривають.
Питання часу й здорового глузду
Цього разу позиція Росії настільки допекла членам РНБО, що вони вирішили підтримати пропозиції НБУ з продовження чинності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо банків з російським капіталом. Адже чинність попередніх саме добігала кінця цього березня.
За словами Петра Порошенка, торік активи українських банків з державним російським капіталом скоротилися на третину, а обсяг розміщених у них коштів фізичних та юридичних осіб схуд на 28% і 34% відповідно. «За три останні роки частка банків з державним російським капіталом у чистих активах банківської системи України зменшилася практично вдвічі: з 10,6% до 5,6%. Ці цифри — аргументована відповідь на соковиту брехню, яка повсюдно ллється, про нібито домінування установ з російським капіталом у банківській системі України під тим чи іншим прикриттям», — цитує департамент прес-служби АП слова Петра Порошенка.
Не йдеться ні про інтереси вкладників, ні клієнтів. Політика держави набирає чітких контурів, стає абсолютно логічною. Сподіватимемося, їхній вихід з нашого ринку — лише питання часу. Нетривалого.
РНБО доручила уряду подати законопроект про попередню перевірку підстав для в’їзду в Україну громадян держав міграційного ризику. Зрозуміло, що Росія перебуває в цьому переліку на одному з перших місць. Зроблено це з огляду на зростання загроз національній безпеці, пов’язаних із зовнішньою міграцією в умовах російської агресії. Підтримано також проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України», Президентові запропоновано внести його на розгляд Верховної Ради.
«Маємо жорсткіше перевіряти підстави для набуття громадянства, — наголосив Президент. — Нині український паспорт один із найкращих у рейтингу паспортів світу. І він не може діставатися абикому, без належних легальних підстав, а тим більше на корупційній основі».
Ми в Google+