Цими днями керівники Українського культурного фонду, Українського інституту національної пам’яті та деяких культурних проєктів за участі представників виконавчої влади започаткували Public talk «Символи: еволюція українського наративу». У Національному центрі «Український дім», який виступив ініціатором зустрічі, відбулася фахова розмова про нові підходи до актуалізації та інтеграції символів, що ідентифікують країну, виконують представницьку та об’єднавчу функції всередині країни й за її межами.

Фото з архіву редакції

За різноманіття

Насамперед присутнім було цікаво почути позицію влади в галузі культури щодо формування і поширення символів, і тому перша панель розпочалася з виступу Олександра Ткаченка, міністра культури та інформаційної політики. Він акцентував на необхідності розвивати туристичну галузь як один із символів України, попри складний карантинний період через пандемію коронавірусу.

«Ми б хотіли розвивати символи, одним з найбільших викликів для нас є символ туристичної України. Хоч у часи, коли уряд ухвалює рішення про закриття кордонів (для іноземних громадян до кінця вересня. — автор), про це не варто говорити. Розуміємо, що ми живемо не тільки цей місяць. Це великий виклик, тому що сформувати символ принади туристичної, того, якою вона має бути, — серйозна робота. Над цим ми починаємо міркувати», — сказав Олександр Ткаченко.

За словами міністра, він не сумнівається, що реалізувати задумане можливо: «У поєднанні історії, національної пам’яті, спадщини, креативної економіки є багато можливостей, щоб сформувати нові символи. Ми за різноманіття цих символів».

Олександр Ткаченко зазначив, що Україна багата на символи — національні, регіональні, приватні. Деякі з них сталі, інші постійно трансформуються, з’являються нові.

«Символи — це ознака певного різноманіття, того, що у суспільстві може існувати дискусія з приводу того, як ми визначаємо ці символи. Чи це символи можуть бути емоційні, наприклад рух «Повернися живим!» чи донецький аеропорт або волонтери. Або ж фізичні, як-от український герб Тризуб», — сказав Олександр Ткаченко.

Він наголосив, що символічною в нашій країні є сама толерантність. «У нас існують різні погляди політичні, та ми достатньо толерантні. Символ толерантності є надзвичайно вагомим», — додав міністр.

Учасники обговорення в Українському домі виявили велику зацікавленість темою і ділилися слушними пропозиціями. Фото з сайту facebook.com/ukrdim

Формула успіху

На думку генеральної директорки директорату з питань внутрішньої та гуманітарної політики Офісу Президента України Вероніки Селеги, якщо говорити про формулу успішної роботи з символами й про тих, кого варто до неї залучати, тут дуже важливо дотримуватися одного принципу: кожен має займатися своїм, а державний службовець у галузі культури має обслуговувати талановитих людей.

«Коли цей простий процес відбувається — обслуговуючим персоналом тих, хто створює змісти, є державні службовці, — тоді все складається. Не може будь-яка інституція сказати, наприклад Українському дому або Мистецькому арсеналу, що там має бути, або яка програма має бути наступного року, або як має функціонувати Український культурний фонд. Це все формується зсередини», — зазначила Вероніка Селега.

Тезу представниці Офісу Президента України щодо ефективної взаємодії митців і влади підхопили учасники дискусії. Музикант і артменеджер Павло Гудімов наголосив, що «державна політика в галузі культури має формуватися в діалозі», а на думку директора Національного «Довженко-центру» Івана Козленка, «символи не має творити держава».

За словами засновниці Ukrainian Fashion Week Ірини Данилевської, в суспільстві є запит на експертизу культурних подій, зокрема і державного рівня, а її немає.

Переосмислення важливе

Учасники зустрічі розглянули такі питання: формування та втілення у життя культурної політики, стратегії комунікації та інтеграція символів у площину публічного діалогу. Ішлося про те, що символ має бути актуальним для різних ідентичностей (Іван Козленко), він потребує переосмислення, як кілька разів згадуваний промовцями Чорнобиль — не лише як трагедія, а як вияв сили людського духу та інтелекту в подоланні наслідків техногенної катастрофи.

Саме тут доречно зазначити: те, про що говорять митці, вже відбувається. Як повідомили днями в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів, у жовтні запрацює перший у світі мобільний додаток, який дасть змогу віртуально подорожувати зоною відчуження. Тур Чорнобилем відбуватиметься в супроводі аудіогіда й буде доступним українською й англійською мовами. Такий мобільний додаток приверне увагу до зони, адже це частина спільного з Офісом Президента проєкту «Магніти України», який популяризуватиме Чорнобиль.

На думку Володимира Шейка (Український інститут), одним з переосмислених символів може стати анексований Крим як важливий чинник людського і природного розмаїття.

Продовжуючи тезу про український півострів, керівник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович зауважив, що нам є з кого творити нові символи. Наприклад, полковник Армії УНР Петро Болбочан у 1918 році на чолі українського війська визволив частину Криму від більшовиків. А хто знає про це?

Про те, що імена видатних українців треба захищати у своїй країні, емоційно сказала Ірина Данилевська: «Не хочу Сержа Лифаря вважати французьким танцівником, а Казимира Малевича — польським художником. Дуже шкодую, що аеропорту «Бориспіль» не надали ім’я Малевича».

У такому самому руслі висловилася Лідія Лихач, яка реалізує виставкові проєкти у Франції та США. Серед знакових виставка «Георгій Нарбут — творець українського бренда». Далеко не всі знають ім’я цього художника-графіка, а він автор перших українських державних знаків-символів.

Не оминули в розмові сало як один з найвідоміших продуктів та інші смачні страви, які репрезентують країну. Про це говорила Олена Брайченко, яка реалізує проєкт «Їжакультура».

Цікаві думки і пропозиції пролунали у виступах автора проєктуUkraїner Богдана Логвиненка, арткритика Аліси Ложкіної, режисера і драматурга Влада Троїцького. Учасники зустрічі зійшлися на тому, що тема складна і дискусійна, але це тільки початок змістовної професійної розмови з осучаснення культурного іміджу країни через пошук яскравих символів, що формують ідентичність.

Ігор ЗОЦ
для «Урядового кур’єра»

ПРЯМА МОВА

Ольга ВІЄРУ,
директорка Національного центру
«Український дім»:

— Хочемо запросити державних діячів, дотичних до створення Українського дому, істориків, філософів. Плануємо ще один цікавий захід провести з підлітками, молоддю. Ще один круглий стіл. Запросити експертів, яким буде цікаво послухати найсвіжіші думки про символи України. Коли закінчаться всі ці сумні пандемічні часи, спробуємо матеріалізувати все це і зробити культурологічний виставковий проєкт «Символи».