Агрофірма «Камаз-Агро», що у Млинівському районі на Рівненщині, — одна з тих, які скористалися урядовою програмою підтримки аграрного сектору. Причому одразу за двома напрямами.

— Про те, що уряд готує вагому програму підтримки аграрного сектору, ми довідалися ще наприкінці минулого року, — розповідає директор агрофірми член Всеукраїнської аграрної ради Микола Кошіль. — Отож щойно вона запрацювала, в січні придбали необхідний для нас трактор вітчизняного виробництва, 25 відсотків вартості якого нам компенсували відповідно до програми. До 1 квітня ми подали необхідний пакет документів, а вже у травні надійшли кошти — понад 357 тисяч гривень. Також отримали компенсацію за 278 голів ВРХ — це 208 тисяч 500 гривень з розрахунку 750 гривень за одну голову. Але це тільки перший транш: адже загалом на кожну голову, що утримується в господарстві, передбачено 1500 гривень відшкодування.

Досвідчений аграрій стверджує: процедура отримання коштів набагато простіша, ніж була раніше. Єдина суттєва вимога для учасників програми — не мати жодних боргів перед бюджетом. Агрофірма «Камаз-Агро» їх не має та ще й активно допомагає Острожецькій об’єднаній  громаді, на території якої переважно господарює. Бо мають в обробітку 4,5 тисячі гектарів землі, утримують близько тисячі голів ВРХ і дають заробіток двом сотням земляків. «Камаз-Агро» є потужним насіннєвим господарством з реалізації озимих зернових: до 500 тонн тутешнього насіння щороку лягає у  ниву в різних куточках України.

Проблемні питання, що виникають у процесі роботи, каже Микола Кошіль, вдається вирішувати через діалог, у тому числі з офіційним Києвом. «От, наприклад, якби скасували експортне ПДВ з олійних культур, їх виробникам було б непереливки, до того ж обвалилися б ціни на внутрішньому ринку. Наш голос почули — тож необхідний баланс зберігається. Неодноразово подавали пропозиції в Кабінет Міністрів щодо оподаткування сільгоспвиробників, до більшості з них прислухалися».

Млинівський район — найпотужніший в аграрному потенціалі області, його питома вага у виробництві сільгосппродукції — понад 20 відсотків.  Тож зрозуміло, що саме тут найбільше суб’єктів господарювання скористалися урядовою програмою підтримки аграріїв: це, зокрема, СГ ТОВ «Ідна», ПП «Агро-Експрес-Сервіс», фермерське господарство «Млинівська чайка».

— Як компенсація вартості техніки надійшло вже близько мільйона гривень. За поголів’я ВРХ в юридичних осіб район отримав 2,6 мільйона — і це лише перший транш. Населенню за утримання молодняка нараховано вже близько півмільйона, та, зауважте, попереду ще два найбільші транші, — каже начальник районного управління агропромислового розвитку Петро Гаврон.

Досвідчений аграрій Микола Кошіль стверджує: процедура отримання коштів набагато простіша, ніж була раніше. Фото з сайту agroprod.biz

Отримали  понад  15 мільйонів

Пригадую, як у березні заступник міністра аграрного розвитку Віктор Шеремета презентував на Рівненщині урядову програму підтримки аграрного сектору. У держбюджеті вперше за останніх три роки на неї передбачили 6,3 мільярда гривень: 4 — на підтримку тваринництва, мільярд — на фермерські господарства, 945 мільйонів — на здешевлення сільгосптехніки віт­чизняного виробництва, 330 мільйонів — на розвиток садівництва та виноградарства.

Яка ж частка перепала Рівненщині та яка динаміка використання цих коштів?

Надія Переходько, директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації:

— Аграрії області з держбюджету вже отримали 15,4 мільйона гривень, з яких найбільше — 8,3 мільйона — бюджетна дотація за утримання корів у юридичних осіб; 6,5 мільйона надійшло на здешевлення вартості техніки вітчизняного виробництва. Це значно більші суми, ніж, наприклад, торік. Аграрії чекають коштів за придбаних телиць — це ще 1,8 мільйона. Крім того, уряд підтримує індивідуальні селянські господарства, які утримують молодняк ВРХ: до органів місцевого самоврядування вже звернулося 5 тисяч 756 фізичних осіб, які претендують на отримання дотації в 7 мільйонів на 7,4 тисячі голів молодняка. Кошти очікуємо наприкінці вересня — на початку жовтня на рахунки, які кожен господар відкрив у банку.

Зробіть доступними кредити!

А ось «фермерський мільярд», про який так багато говорили, на жаль, поки що не спрацював, в один голос кажуть рівненські фермери. До слова, фермерство — традиційна форма господарювання на Рівненщині, тож перші фермерські ластівки тут з’явилися ще до проголошення незалежності України.

— Основна сума в тому мільярді передбачена на компенсацію відсоткових ставок за кредитами, та ще й тим фермерам, які мають в обробітку не менш як 500 гектарів землі. На Рівненщині таких одиниці, — каже голова фермерського господарства «Маленький оазис» Олег Поліщук, який працює на землі разом із дружиною та 14 дітками. — До того ж, взяти в банку кредит дрібному фермеру практично нереально. Тому в програму треба закласти доступні для нас норми, наприклад, пільгове кредитування через фонд підтримки фермерських господарств. Адже кошти нам потрібні.

Як не прислухатися до людини, котра в поті чола працює на землі з дня незалежності України? Якщо, звісно, йдеться про утвердження статусу фермера як основи аграрного сектору. А саме це задекларовано у Концепції розвитку фермерських господарств  сільськогосподарської кооперації на 2018—2020 роки, яку прийняв Кабмін. Вона розрахована виключно на тих, хто має в обробітку не більш як 100 гектарів землі. Тепер справа за «малим» — щоб концепція запрацювала.

Тож рівненські аграрії вважають: якщо стабільна державна підтримка буде й надалі, а їх чутимуть, це дасть змогу  зупинити  негативні тенденції в галузі й закласти основу для зростання агропромислового комплексу. Адже нарощення поголів’я та відновлення повноцінної роботи господарств різних форм власності — це і нові робочі місця на селі, й стабілізація цін на аграрну продукцію на внутрішньому ринку. А саме на нього (тобто на нас, пересічних українців) і працюють фермери. На відміну від агрохолдингів, що переважно експортують продукцію.