На Хустщині на Закарпатті в одній з найбільших громад Горінчівській створили центр соціальної підтримки із промовистою назвою «Домашнє тепло». Як вдалося колективу розв’язати десятки проблем, що здавалися нездоланними, які має плани на майбутнє, розповідає кореспондент «Урядового кур’єру». Про те, що в Нижньому Бистрому буде створено центр соціальної підтримки дітей та сімей, не йшлося, аж доки ситуація змусила зайнятися цим питанням. 2020 року, коли було створено Горінчівську територіальну громаду, законодавство про освіту зобов’язало закрити школу-інтернат, яка діяла в цьому селі.

«Шукаючи, як захистити дітей, що мешкали в інтернатному закладі, куди їх влаштувати, як надати їм допомогу, ми зрозуміли, що потрібно створити центр із соціальної підтримки, — розповів голова громади Михайло Калинич. — Так ми зможемо надавати комплексні соціальні послуги сім’ям, дітям-сиротам та іншим до 18 років з незахищених родин, які ще навчаються».Відповідальні за майбутнє

Це, за словами керівника громади, мав бути не інтернат у звичному розумінні слова, а заклад, максимально наближений до умов сім’ї. Розвиваючи цю ідею, почали втілювати її в життя. Зрештою центр соціальної підтримки зі статусом комунального закладу було зареєстровано в останні дні 2021-го. Діяв він в одній з будівель Нижньобистрівської гімназії. Тут знайшли притулок два десятки дітей із соціально незахищених родин.

А потім сталося те, чого ніхто не чекав, — широкомасштабне російське вторгнення в Україну. Уже через кілька днів потоки внутрішньо переміщених осіб дісталися й до Нижнього Бистрого — села в Карпатах.

Новоствореному центру стало тісно в гуртожитку гімназії, куди в ті дні десятками розселяли родини, переміщені із зони бойових дій. Саме ця обставина й підштовхнула керівництво громади, меценатів до активізації ремонтних робіт у колишній будівлі енергетиків, яка простоювала.

Двоповерхову споруду площею майже 700 квадратних метрів, яка раніше була адміністративним корпусом Теребле-Ріцької ГЕС, передало громаді ще 2018 року ПрАТ «Закарпаттяобленерго». Ще до передачі в ній оновили дах, замінили старі дерев’яні вікна на сучасні склопакети, відремонтували окремі внутрішні приміщення, пристосувавши їх під харчоблок і їдальню. Усе зробили за кошти енергопостачального підприємства.

Зрозуміло, що фінансів, щоб упоратися з рештою робіт з ремонту будівлі, а також обладнати центр усім необхідним горінчівці не мали. Навіть торік термін завершення робіт з ремонту та обладнування приміщень уявлявся їм нереальним.

Мить перерізання стрічки перед входом у день відкриття — провісниця новосілля. Фото зі сторінки центру у фейсбуці

Велика заслуга меценатів

«Спершу ми не знали, із чого починати, — каже виконувачка обов’язків директора Ольга Тегза. — Але світ не без добрих людей: наша команда почала звертатися до волонтерів, меценатів. І вони відгукнулися». У той гарячий без перебільшення час до робіт активно долучився благодійний фонд «Майбутнє — дітям». За його кошти було відремонтовано дев’ять спальних кімнат, ігрову, коридори, настелено нову підлогу і обшито стелю.

У доведенні до ладу приміщень, особливо в облаштуванні всім необхідним, громада дякує ще й громадським організаціям «Хата не з краю» та «Волонтери Закарпаття», а також меценатові Анатолієві Бойку. Завдяки спільним зусиллям капітально відремонтували душову кімнату для дітей, де встановили пральну та сушильну машини, придбали матраци й білизну, телевізор, пилосмок та інші речі, необхідні для нормального функціонування закладу, комфорту його мешканців.

Напередодні нового 2023 року майстри, як запевнив співзасновник благодійного фонду «Майбутнє — дітям» Олег Ігнатко, працювали майже без вихідних. І свято з відкриття центру соціальної підтримки дітей та сімей «Домашнє тепло» відбулося.

На відкритті перший заступник голови Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький зазначив, що цей заклад перший такого типу в Україні. Він покликаний допомагати дітям, сім’ям із дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах або страждають від домашнього насильства. Центр розгорнув роботу не лише за кошти громади, а й завдяки підтримці волонтерів і благодійників.

Будинок став домом для дітей із незахищених сімей. Фото зі сторінки центру у фейсбуці

Індивідуальний підхід

Інформацію про дітей, які страждають від різних негараздів, повідомляють навчальні заклади або сімейні лікарі. Їх у заклад приймають попередньо на три місяці, після чого є змога продовжити термін до дев’яти.

«Максимально можемо піклуватися про них протягом 18 місяців, але враховуємо складність ситуації. Коли стає відомо, що батько, наприклад, перестав вживати спиртне і повертати членів сім’ї додому безпечно, то пропонуємо це зробити. Але підхід завжди індивідуальний, — уточнив Михайло Калинич. — Діти-сироти в центрі не живуть, оскільки вони мають статус і мешкають в опікунів. Якщо ж дитині не знайшли опікуна, то її влаштовують у заклад іншого типу. Ми піклуємося про дітей-напівсиріт. У нас є психолог і соцпрацівник, долучаються благодійні організації, які проводять різні заходи з дітьми».

Фінансування «Домашнього тепла», згідно з домовленостями, відбуватиметься за принципом 50х50%: його діяльність забезпечуватимуть громада і благодійники.

Соціальний заклад, де нині мешкають 20 дітей, може вмістити у кілька разів більше. Голова Хустської районної ради Назарій Павлій закликає долучитися до фінансування центру й інші громади району. Це, за його словами, дасть змогу влаштовувати тут і підтримувати дітей із сіл на території цих громад.

«Дітки, які потрапили у складні життєві обставини, є чи не в кожній громаді. Вони потребують підтримки, опіки та допомоги. Суть таких центрів у тому, що якщо батьки стають на шлях виправлення, їхня малеча одразу ж повертається додому, в родини, які замінити ніхто і ніколи не зможе».

Позитивним досвідом співпраці органів місцевого самоврядування із благодійними організаціями й волонтерами Горінчівська громада готова ділитися з іншими не лише на Закарпатті, а й в усій Україні. На Хустщині впевнені, що партнерів для добрих справ можна знайти завжди.