Уперше за останні років 50 у Миколаївській області встановили рекордно ранній строк початку полювання. Офіційний розстріл пернатих дозволили з 2 серпня. Провели це рішення тихо, без розголосу, без консультацій із фахівцями-орнітологами та екологами. Поки в країні труднощі, а в області змінюються керівники, обласне управління лісового та мисливського господарства й Миколаївська облдержадміністрація погодили накази про нове відкриття сезону полювання.

Норми й терміни потребують перегляду

Ще за радянських часів дата початку полювання припадала на другу неділю серпня. Така традиція була до останнього часу і в Україні. Нинішнє рішення миколаївської влади про перенесення строків обурило екологічну громадськість. Тож регіональна чорноморська мережа громадських організацій та миколаївська філія Національного екологічного центру України скликали прес-конференцію на тему «Раннє полювання: життєва необхідність чи потреба в розвагах?».

Як розповів голова регіональної чорноморської мережі Олег Деркач, «ми не порушували тему полювання кілька років. Свого часу добилися важливого рішення про заборону мисливства на заповідних об’єктах високого рангу. Нині постала інша проблема. Надто рано мисливці починають знищувати качок, гусей, куликів, перепелів і голубів».

Річ у тім, що ідея відкриття полювання в середині серпня зародилася в той час, коли дичини та риби було вдосталь, а жителям треба було здобути собі на прожиток. Але в 90-ті роки минулого століття чисельність дичини різко скоротилася. Причин того чимало. Наприклад, стратегія мисливських господарств спрямована не на відтворення, а на споживання ресурсів дикої природи. Зрозуміло, такі ресурси швидко закінчуються.

Один із кращих орнітологів Миколаївщини, член українського товариства охорони птахів Костянтин Редінов упевнений, що навіть середина серпня не підходить для відкриття полювання на пернатих. «Виявляється, — зазначає Костянтин Олександрович, — ще в середині 60-х років авторитетні орнітологи запевняли, що на півдні України раніше вересня полювати на птахів не варто. І тоді, і нині до наукових висновків не прислухалися».

Учасники обговорення погодилися з тим, що слід змінити не тільки терміни, а й давно затверджені норми відстрілу. Зокрема один мисливець має право на таку щоденну здобич: 15 перепелів, 10 куликів, троє гусей, 5 качок. Екологи вважають, що це забагато.

Пташенята не стали на крило

Низька чисельність пернатої дичини пов’язана і з пересиханням та засоленням багатьох водойм, браконьєрством та іншими чинниками. Тривалий час, згідно з програмою міжнародного орнітологічного моніторингу, співробітники регіонального ландшафтного парку «Тилігульский» спостерігають за чисельністю та видовим складом птахів.

Якщо у 80-ті роки минулого століття до початку полювання на Тилігульському лимані налічувалося від 10 до 15 тисяч особин крижня (один із найцінніших мисливських видів), то вже в першому десятиріччі нового століття їхня кількість не перевищувала однієї тисячі. А останніми роками становить лише 250—300 особин. Тобто лише за 30 років чисельність зменшилася в 40 разів!

Однак науковців турбує не зменшення загальної чисельності птахів, а зміна якісного складу, скорочення мисливських видів. Їхню нішу заповнюють мартин звичайний, баклани, інші примітивні види.

Олег Деркач продовжує: «Є додаткові чинники, які доводять неприпустимість занадто раннього полювання. Адже існують птахи, виводки яких ще не піднялися на крило. Наприклад, у галагаза досить пізно виводяться пташенята. А деякі кулики в цей період ще насиджують гнізда. І хоча галагаз — заборонений вид для полювання, мисливці часто стріляють не розбираючи. Що ж станеться з пташиною малечею, коли навколо триватиме суцільна канонада?»

Варварська культура

На жаль, далеко не всі нинішні мисливці дотримуються культури полювання. Приміром, серед тих самих куликів є особливо цінні, які занесені до Червоної книги. Але навіть досвідчений мисливець не відрізнить цінного птаха від звичайного. Тож насправді часто відстрілюють усіх. Качка й качка. Хто до неї приглядається?

Водночас за кордоном мисливцям не видадуть ані дозволу на зброю, ані квитка члена клубу без складання спеціального іспиту на знання видів птахів та тварин.

І ще трохи про особливості літнього полювання розповів Олег Деркач. Території Причорномор’я давно облюбували птахи, які перелітають із півночі на південь. Перед перельотом через Чорне море в них є час, щоб накопичити жир, набрати вагу. І саме в цей час, коли вони некондиційні, бо кволі та знесилені, їх можуть відстрілювати. Це, вважає еколог, просто дикунство.

Особливо небезпечним є мисливство на заповідних об’єктах високого рангу заповідності — в національних природних парках, біосферних заповідниках, регіональних ландшафтних парках. Багато з них досі мають проблеми, пов’язані з розмитими межами. Важко встановити, де завершуються заповідні території і починаються мисливські угіддя. Простори неконтрольовані, не вистачає персоналу парків, аби за всім стежити. Тож браконьєрство процвітатиме цього року.

Є ще одна загроза — перша половина серпня характеризується підвищеним рівнем пожежонебезпеки, сильною спекою. А в традиціях полювання є обов’язковий відпочинок біля багаття. Про наслідки ми знаємо.

Тож представники громадських екологічних організацій звернулися до Миколаївської облдержадміністрації і управління лісового та мисливського господарства з вимогою відкликати попередні узгодження та перенести початок полювання на пізніший термін. Чиновники поки що в роздумах…

Від редакції. Поки матеріал готували до виходу, стало відомо, що на засіданні кризового центру Головного управління ДСНС України у Миколаївській області вирішено рекомендувати керівникам лісових господарств перенести термін початку сезону полювання на пізніший період. Таке рішення прийнято у зв’язку зі встановленням в області найвищого — 5-го класу пожежної небезпеки.