Ще кілька років тому більшість українців покладали багато сподівань на люстрацію, завдяки якій мали б очистити судову і правоохоронну системи та державну службу від корисливих і нечесних працівників. Проте дехто з «кмітливих» чиновників все-таки знайшов лазівки, щоб уникнути звільнення за Законом «Про очищення влади». Та експерти переконують, що не варто передчасно  розчаровуватись у люстрації. Після впровадження системи електронного декларування чиновникам все-таки доведеться відповісти за все те майно, походження якого вони не можуть пояснити. 

Законом «Про очищення влади» передбачено майнову перевірку чиновників. Проте експерти Громадського люстраційного комітету переконані, що її провалила фіскальна служба. 

Допомогти виявити нечесного посадовця

«Півроку тому комітет зосередився на тому, щоб довести майнову люстрацію до логічного завершення через впровадження системи електронного декларування, до якого ми активно долучилися, — переконує голова Ради ГО «Громадський люстраційний комітет» Олександра Дрік. — Також ми активно працювали над розробленням процедури для роботи з викривачами корупції. Розуміємо, що з початком роботи парламенту існують чималі ризики функціонування системи електронного декларування. Є інформація про планування атак на антикорупційне законодавство. Тому дуже важливо паралельно із впровадженням системи декларування перевіряти декларації посадовців, щоб притягнути до відповідальності тих із них, які не зазначають майно або не можуть пояснити його законне походження».

«Я хочу, щоб українці не тішили себе думкою, мовляв, от класно: хтось ввів у дію електронне декларування — і завтра посадовці та їхнє майно будуть під контролем. А тих порушників, які збрешуть у деклараціях, буде притягнуто до суду. Так не буде, — переконує голова Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв. — Потрібно розуміти, що посадовці робитимуть спроби всіляко приховати своє майно. Вже сьогодні дехто з чиновників пішов із посад, інші записують майно на далеких родичів, аби ніхто не помітив його існування. Найголовніша проблема для нас — немає легіону українських принципових суддів, які змогли б виносити справедливі вироки стосовно корупціонерів, не здатних пояснити походження майна. Таким чином триватиме саботаж закону. Тому всю роботу з виявлення нечесних посадовців можуть і мають взяти на себе громадяни. Ще з часів ухвалення Закону «Про очищення влади» неспроможність посадовців пояснити походження майна своєї родини є підставою для того, щоб їх звільнили з держслужби із забороною повертатись на неї впродовж 10 років. Але ця норма не працює. Державна фіскальна служба не перевіряла декларації посадовців як до «люстраційного» закону, так і після його ухвалення».

Законодавство про люстрацію, відкритість реєстрів, електронне декларування майна посадовців, запровадження кримінальної відповідальності за внесення неправдивих даних у декларацію — механізми, завдяки яким українці зможуть перемогти саботаж нечесних чиновників державних органів майнової перевірки. Цю перемогу мають здобути звичайні українці, які розуміють, що місцевого районного суддю чи прокурора-хабарника ніхто, окрім них, не виявить і не вижене з роботи.

«Майнова перевірка — напевне, найцікавіший етап роботи для журналістів-розслідувачів, — зазначає журналіст-розслідувач Марія Землянська. — Ми дуже чекали на неї, тому що в нас банально не вистачає людей для виконання наявного обсягу роботи. Завдяки людям з активною громадянською позицією ми вже маємо інформаційні бази, які щодня допомагають нам викривати чиновників. Закликаю всіх небайдужих нам допомагати».

Як викрити  водія-мільярдера

Звісно, постає запитання: як на практиці довести, що посадовець користується тим чи тим майном, записаним на інших? Безумовно, для цього потрібне слідство, яке звичайна людина не може проводити. Тому викривачу від народу слід відстежити й надати всі потрібні дані слідчому Антикорупційного бюро, а той уже добре знає, як всі ці факти зафіксувати.

Для виявлення нечесних посадовців Громадський люстраційний комітет нещодавно презентував онлайн-форму повідомлення про невідповідність у деклараціях. Завдяки їй кожен українець може стати викривачем корупції.

«Завдяки впровадженню онлайн-системи роботи з викривачами корупції, яка складається з форми повідомлення про невідповідності в деклараціях, системи обробки таких повідомлень і відкритого реєстру корупціонерів, — зазначає Олександра Дрік, — від громадян ми отримаємо інформацію про корупційні злочини. Перевіримо її та в разі підтвердження внесемо корупціонерів у відкритий реєстр. Підтверджену інформацію також передаватимемо в Національне агентство із запобігання корупції та Національне антикорупційне бюро».

Як наслідок, майно, законність походження якого чиновник не зможе довести, підлягатиме спецконфіскації. «Насправді ще з 2015 року чинна стаття Кримінального кодексу, яка в певних випадках дає можливість прокуророві вимагати від посадовця доведення законності походження майна. Це стосується як офшорних компаній, землі, записаної на водія, секретарку, так і машини, оформленої на бабусю, — розповідає Єгор Соболєв. — Застосування спецконфіскації стає можливим після того, як посадовець буде засуджений за будь-який кримінальний злочин, і це не обов’язково подання декларації, це може бути й ДТП. Тож якщо є кримінальний злочин, є засудження, то прокурор може перевірити майно не лише родини посадовця, а й усіх пов’язаних із ними осіб, і вимагати доведення законності його походження. Припустимо, у секретарки високопосадовця є два гектари землі в Кончі-Заспі. Постає запитання: звідки вони в неї? Якщо ці люди не можуть довести законність походження того чи іншого майна, тоді його конфісковуватимуть на користь держави. Ця норма вже діє».

Варто зауважити, що на практиці поки що прикладів такої спецконфіскації немає. Та громадські активісти переконані, що шанси на її запровадження все-таки чималі.

Сховатися  за грифом «секретно»

Щоправда, експерти б’ють на сполох, адже існує кілька загроз для електронного декларування. Передовсім це запровадження так званої нульової декларації.

«Така нульова декларація може з’явитися як спосіб амністувати капітали чиновників. Вона полягає в тому, що один раз подають декларацію, куди вписують усе нажите, неважливо яким шляхом, — роз’яснює Олександра Дрік. — Усе це може бути передано до ДФС і засекречено, тому ми не матимемо доступу до цієї інформації. Тож чиновника буде фактично неможливо притягнути до відповідальності. Така ідея з’явилася ще навесні. Щоправда, нині немає зареєстрованого законопроекту, але є велика ймовірність, що це буде один із можливих варіантів розвитку подій. Фактично це означатиме амністію капіталів».

Варто зауважити, що схожі нульові декларації запроваджували в багатьох країнах світу, аби легалізувати капітал. Проте таку можливість надавали представникам бізнесу, але аж ніяк не чиновникам.

Також Конституційний Суд почав розглядати справу за поданням 48 народних депутатів, які просять скасувати певні положення Закону «Про запобігання корупції». Йдеться про норми, які стосуються безпосередньо електронного декларування (запровадження кримінальної відповідальності, зобов’язання декларування майна родичів, неможливість НАЗК працювати з реєстрами тощо). Тобто ці депутати хочуть домогтися скасування всіх тих положень, які роблять цінним електронне декларування. Є велика ймовірність, що Конституційний Суд ухвалить рішення про неконституційність цих положень. Це означає, що електронне декларування на законодавчому рівні буде назавжди скасовано. Як відомо, рішення Конституційного Суду не підлягають оскарженню.

Тож громадські активісти закликають усіх небайдужих долучатися до викриття корупціонерів і обіцяють, що вся надана інформація про самого викривача буде конфіденційною.