Відійшов у минуле ще один рік нашого протистояння російській агресії. І кінця-краю їй не видно. Та на порозі велелюдних свят — Нового року і Різдва Христового — дивитимемося в майбутнє з надією, сподіватимемося на ліпше у власному житті й житті держави. Може, найближчим часом таки здійсняться щирі побажання з різдвяної колядки:

Хай буде щаслива вся ваша родина — радуйся!

Вся ваша родина і вся Україна — радуйся!

Щаслива родина, щаслива держава — ці поняття нерозривно пов’язані між собою. Та їх утвердження можливе лише у мирі й злагоді. Упродовж Новорічних і Різдвяних свят, бажаючи одне одному всіляких гараздів, сподіватимемося, що й серед наших політиків і народних обранців запанує злагода у розв’язанні державних проблем на користь України і кожної родини.

6 січня — Святий Вечір. Цього дня не слід нічого позичати — щоб не влазити у борги протягом року. Якщо між членами сім’ї або сусідами були якісь непорозуміння чи сварки, їх треба залагодити взаємними вибаченнями, запорукою на подальший мир і злагоду.

Святу вечерю готують після полудня з 12 пісних страв. За столом має зібратися вся родина. Можна також запросити у гості одиноких сусідів, які не готують вечері. Головна страва на столі — щедра кутя. Її приправляють медом, родзинками, горіхами, розтертим маком. На столі ставлять ще дві тарілки: одна для духів померлих, друга — для відсутніх членів сім’ї. Після вечері виряджають дітей рознести дарунки хрещеним батькам, близьким родичам. У цей час починають ходити колядники. Приємно, що давній обряд зберігся до наших днів. Якщо цієї ночі буде повний місяць, весна буде з повенями; якщо небо зоряне — до врожаю садовини.

Свято Коляди, або Різдва Христового, триває два тижні. Це період зимового повороту сонця: сонце на літо, а зима на мороз. Якщо на Святвечір споживають тільки пісні страви, то різдвяний святковий стіл слід щедро накрити українськими національними наїдками. Головні з них — холодець, кров’янка, тушкована капуста з м’ясом, голубці, квашені огірки, яблука тощо.

Вечір з 13 на 14 січня називають Щедрим. Магічні прийоми цієї ночі багато в чому схожі із тими, які мали місце на Катерини та Андрія. На вулицях лунають щедрівки. Юнаки та дівчата збираються на вечорниці, святкують Маланки. А тоді — до застілля з варениками. Їх дівчата варять «із секретами»: начиняють кілька вареників медом, сажею, сіллю, просом. Подають полумисок із такими варениками хлопцям. Кому попадеться з медом — має право поцілувати будь-яку дівчину, а кому з іншою начинкою — повинен заспівати, виконати гопака або закукурікати (якщо дістанеться вареник із просом).

На Старий Новий рік, або Василя, із самого ранку ходять засівальники. Вітаючи господарів зі святом, вони примовляють: «На щастя, на здоров’я, на Новий рік роди, Боже, жито-пшеницю і всяку пашницю!» У прадавні часи січень іменували Василем. Святий Василь вважається покровителем свиней, тому на святковому столі має бути холодець та багато інших м’ясних страв.

На Йорданський Святвечір на стіл ставлять пісні страви з голодною кутею (заправленою тільки медом). Уранці слід випити натщесерце освяченої води. У посудину з цією водою кидають монети, а вранці 19 січня вся сім’я вмивається цією водою за старшинством — на здоров’я і багатство. Якщо на Йорданський Святвечір морозно, а небо зоряне — влітку буде гарний урожай на зернобобові культури, а вівчарі матимуть великий приплід овець.

Водохрещем завершуються Новорічні та Різдвяні свята. Освячення цього дня води і масові купання — обряд дохристиянський (дайбозький). Воду освячують в ополонках, вирубаних у вигляді хреста. У наш час купання у таких спеціально обладнаних місцях стало велелюдним. Свяченою водою окроплюють оселі, худобу, вулики.

Ще один обряд — церковний обхід парафіян з малюванням хрестиків на дверях. Символ хреста — оберіг обійстя та його мешканців від усіх негараздів.

За народними прикметами, якщо цього дня погода сонячна — літо буде посушливим; якщо навкруг сонця утвориться туманне коло — чекайте заметілі; якщо день похмурий, з хурделицею — на врожайне літо.

На жаль, після Новорічних та Різдвяних свят у нашому календарі є й сумні дати. 20 січня — День Автономної Республіки Крим. Нехтуючи всі міжнародні права та закони, Росія підступно загарбала український півострів. Перетворюючи його на військову базу, окупанти цілеспрямовано здійснюють політику терору та насилля над українцями і татарами. Це підтверджено недавньою резолюцією ООН, за яку проголосували 70 країн. Прогресивна світова спільнота ніколи не визнає окупації Криму, а міжнародний суд за злодіяння агресора свого часу таки відбудеться.

21 січня минає 40 років із дня трагічної смерті українського дисидента і політв’язня Олекси Гірника. Цього дня у 60-ту річницю проголошення Центральною Радою незалежності України він вчинив акт самоспалення біля могили Тараса Шевченка в Каневі на знак протесту проти русифікації України. У розкиданих на Чернечій горі листівках (приблизно 970) патріот закликав українців боронити свою незалежну державу і рідну мову від російського ярма.

29 січня минає 100 років (1918) бою під Крутами. Загін київських студентів і гімназистів старших класів виступив на захист міста від більшовицької навали. Зрозуміло, що необстріляна молодь не могла стримати регулярної армії силою патріотизму. Більшовики жорстоко розправилися з юними оборонцями. Вічна їм пам’ять і слава!

Різні дати й факти, а зміст один: злодіяння російської імперії проти українського народу. Вони тривають і в наш час. Та вірмо: перемога не забариться.

З Новим роком! Миру, добробуту і щастя державі та кожній родині! 

Рік прийдешній, сніг торішній, а краса — неземна. Фото Володимира ЗАЇКИ

НАШ КАЛЕНДАР

1 січня — Новорічне свято

6 січня — Святвечір. Багата кутя

7 січня — Різдво Христове

13 січня — Щедрий вечір

14 січня — Святого Василя. Новий рік за старим стилем

15 січня — 25 років тому (1992) Президія Верховної Ради України ухвалила Державний гімн України

18 січня — Йорданський Святвечір. Голодна кутя

19 січня — Водохреще

20 січня — День Автономної Республіки Крим

21 січня — 40 років від дня трагічної смерті Олекси Гірника (1912—1978), українського дисидента, політв’язня

22 січня — День Соборності України

27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту 

29 січня — День пам’яті Героїв Крут

Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»