Хоч і кажуть, що проти рожна не попреш, але якщо добре пошукати, то виявиться, що немає такого рожна. Особливо у критичній ситуації. Як-от нині, коли до високих цін на комунальні послуги, постійного подорожчання харчів тощо додалося недавнє підвищення цін на проїзд у київському міському й приміському громадському транспорті. Найкритичнішим воно виявилося для жителів передмість, які щодня їздять у столицю на роботу. І здебільшого не на високооплачувану, інакше у тих розхлябаних маршрутках не їздили б. А вартість проїзду зазвичай вища, ніж у міському транспорті. Виходить, що й раніше доїзд до роботи був недешевим, а тепер і справді постала дилема: або працювати і велику частину заробітку віддавати за проїзд, або не працювати — і… тоді зовсім без грошей залишитися.

Щоправда, не всі пристоличні перевізники підняли плату за послуги, але там, де це сталося, нові ціни істотно вдарили по кишенях пасажирів. Деякі перевізники, пояснюючи свої дії то подорожчанням пального чи запчастин, то збільшенням мінімальної зарплати, почали просити на 30—40% більше. І не можна сказати «за квиток», бо ж квитків зазвичай у такому транспорті не дають.

Подорожчання проїзду обурило не тільки пасажирів, а й деяких державних чиновників. Навіть тих, які в маршрутках не їздять. Приміром, віце-прем’єр-міністр Павло Розенко запевняє, що київська обласна влада вживе відповідних заходів і ціни повернуться на попередній рівень. До речі, вже дехто з перевізників почав одумуватися і відмовлятися від подорожчання проїзду.

Можливо, до цього спонукало ще й те, що люди самі почали шукати засобу проти «маршруткового рожна». Наприклад, жителі пристоличного міста Вишневого кинули клич: провести акцію «Підвези земляка!» Тобто це коли власники приватних автівок, які їдуть у Київ на роботу, беруть безколісних попутників і підвозять їх, приміром, до метро за меншу, ніж у маршрутках, плату (на бензин!) або й зовсім безкоштовно.

Якщо у Вишневому тільки тепер набирає обертів підвезення земляків з передмістя до Києва, то в багатьох інших населених пунктах така система діє впродовж багатьох років. Уже навіть сформувалися певні місця зупинок, де водії, їдучи на роботу, беруть пасажирів. Плата зазвичай така сама, як у маршрутці, або на гривню-дві відрізняється. Але ж не люблять таких конкурентів водії маршруток! Дехто навіть називає їх незаконними перевізниками і вимагає заборонити підвозити пасажирів.

Це, звичайно, смішно. Щоправда, під таким прикриттям деякі власники приватних мікроавтобусів налагодили перевезення, зупиняються там само, де й автівки, але такі мікроавтобуси у годину пік встигають по кілька разів з’їздити до метро і назад по нових пасажирів. Хоч як доведеш, що він не «по дорозі» підвозить людей? Утім, пасажирам однаково, хто їх везе, головне — ціна-якість. А в цьому водії і легковиків, і мікроавтобусів можуть дати величезну фору перевізникам, бо набагато швидше домчать до пункту призначення.

Якось сама їхала в такій машині, то дорогою до Києва обігнали дві рейсові маршрутки, які виїхали значно раніше. Та й у салонах таких мікроавтобусів зазвичай комфортніше і водії привітніші. Тож конкуренція вже є, і це перевізникам варто визнати. І замість підвищувати ціни на свої послуги, вгамовувати апетити і хоч трішки думати про якість самих послуг, яка в багатьох з них далеко не на першому місці.

До речі, розповідають, що в Ніжині на Чернігівщині місцеві жителі кинули клич про проведення акції, схожої на ту, яку проводять у Вишневому. Назвали її «Я підвезу!» і закликають власників автомобілів до неї долучитися. І так в очікуванні підвищення плати за проїзд показати перевізникам, що люди зможуть знайти альтернативу.