Незабаром два роки, як у моєму старому багатоквартирному будинку, що в центрі Рівного, мешканці створили ОСББ. Ішли до цього довго і навіть нервово: і по квартирах особисто ходила, й кожному пояснювала, в чому будуть наші плюси порівняно з тими, хто цього не зробить. І міського голову Володимира Хомка, палкого прихильника ОСББ, на збори запрошувала. Він тоді назвав конкретні адреси: поїдьте, мовляв, подивіться, як змінилися ще старіші за ваш будинки. І зауважив, що в муніципальній програмі сталого розвитку частка співфінансування з міського бюджету поступово скорочуватиметься. Якщо починалася вона з 90х10, то нині для будинків, де створено ОСББ, — 70х30.
Ми одразу ж подали на конкурс вкрай наболіле — проект капітального ремонту даху, який протікав десятиліттями. Отримали від міста шанс на співфінансування 70% кошторисної вартості, але за однієї умови: за два місяці зібрати свою частку, акумулювавши її на спеціальному рахунку. На кожну квартиру припало близько тисячі гривень. Не скажу, що кошти здали всі й одразу, але їх зібрали. І — о диво! — дах улітку нам відремонтували так, що він уже не протікає.
Не відкладаючи на безрік, вирішили замінити збиті як решето будинкові мережі. Пішли за тією самою схемою, і нас знову внесли у список претендентів на співфінансування за муніципальною програмою сталого розвитку-2018, про що повідомили днями. Щоправда, тепер уже в пропорції 65х35. Тобто люди переконуються: не такий страшний чорт, як його малювали.
Два сусідніх будинки такого самого поважного віку, як наш, ОСББ не утворили. Що буде з ними після 10 червня, коли набере чинності Закон «Про житлово-комунальні послуги», який нарешті запроваджує ринок управління житлом в Україні?
— Оберуть собі управлінську компанію або її призначимо ми, — каже Рівненський міський голова Володимир Хомко. — Найбільшими проблемами в експлуатації житла всі ці роки були, по-перше, нестача власника багатоквартирного будинку, по-друге, — конкуренції в його експлуатації. Оптимальний варіант, як на мене, — створення ОСББ, які ми всіляко підтримуємо. Рівне тут попереду: в нас майже 500 ОСББ, однак через байдужість більшості городян ці процеси йшли доволі повільно. Тому з’явився правильний Закон «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку». Він визначив і власників будинку — його мешканців, і дав зелене світло конкуренції в експлуатації житла. Але в ньому забули зазначити, що існує послуга з управління будинком. Оскільки незабаром мали ухвалити закон «Про житлово-комунальні послуги», то вирішили виписати цю норму в ньому.
На думку міських голів міст Рівненщини, припустилися ще істотнішого ляпсусу. Бо в законі записано: якщо мешканці багатоквартирного будинку не створили ОСББ чи не обрали управлінську компанію, цю компанію за три місяці обирає міська влада. Але (увага!) після звернення не менш як 50% жителів.
— Тобто люди, які не збиралися роками, тепер якимось дивом мають зібратися і просити міську владу прислати управителя. Нонсенс, та й годі, — дивується Дубенський міський голова Василь Антонюк. — Скільки ж можна наступати на житлово-комунальні граблі?
У Рівному таку ситуацію передбачали (допоміг багаторічний комунальний досвід Володимира Хомка, зокрема у профільному міністерстві). Тому ЖКП віддали або продали їхнім же колективам: на лютневій сесії рада Рівного ухвалила рішення про перехід ЖКП у приватну власність. З ними тепер вибудовують стосунки самі мешканці. Цілісні майнові комплекси, передані в оренду новим господарям, залишилися у власності міста. Тобто якщо збанкрутує ця компанія, на її місце прийде інша.
— Досі в Рівному було шість приватних управлінських компаній, тепер до них приєднуються ті, що утворилися на місці ЖЕКів, — додає Володимир Хомко. — Ми створили конкурентне середовище, а ви, люди, обирайте.
Чим не вихід із ситуації, в яку загнали міських голів законодавці, які останнім часом змушені коригувати щойно ухвалені закони, як кажуть, навздогін? А чому б попередньо не спитати в тих, кому за цими законами працювати, — міських голів, голів ОСББ, які приміром у Рівному утворили дієву раду?
— Жодних капітальних ремонтів коштом міста в Рівному не роблять уже кілька років, — каже голова ради голів ОСББ Роман Алексейчук. — Інвестиції можна залучити лише через участь у муніципальних програмах. Хочете отримати більше — створюйте ОСББ. Але для цього треба піднятися з дивана й провести загальні збори. Ні? Майте справу з управлінськими компаніями на приватному конкурентному ринку. Яким він буде, побачимо.
— На жаль, не всі мешканці багатоквартирних будинків хочуть усвідомити, що саме вони, і ніхто, крім них, — власники не лише своїх квартир, а й усього будинку. У Законі «Про приватизацію», відповідно до якого ми приватизували своє житло у 1990-х роках, так і зазначено: кожен отримує у власність ще й частину сходової клітки, даху і таке інше. Але все це чомусь залишилося на балансі ЖКП.
Закордонні юристи ніяк не могли цього зрозуміти. Бо, скажімо, в Німеччині, як і в світі загалом, небагато приватного житла: люди часто змінюють місце проживання і винаймають його. Коли впала Берлінська стіна, житло, яке в НДР винаймали в держави, виставили на аукціон. Його викупили різні власники, які успішно конкурують між собою за пожильців. Так і має бути, розставляє акценти Володимир Хомко.
У радянські часи ми теж винаймали житло в держави — ніхто не був власником своєї квартири. Але далі почали ходити суцільними манівцями: з одного боку, приватизували квартири, з іншого — залишили на балансі ЖКП будинки. Тому тепер так складно даються головні зміни — ментальні. Що не кажіть, а найслабша ланка в будь-яких перетвореннях — наша психологія. На прикладі рідного ОСББ переконалася.
Насамкінець. Муніципальні програми, якими можуть скористатися рівняни: сталого розвитку, термомодернізації житла, ремонту ліфтів та аварійних будинків (втілюють коштом міського бюджету).
Однак, вважають в асоціації міських голів Рівненщини, має бути й державна програма підтримки житлово-комунальної галузі. Скажімо, ОСББ на певний проект залучає 30% коштів цієї програми, ще 30 — муніципальної, решту бере в кредит на вигідних умовах, а держава сприяє у відкритті необхідної кредитної лінії. Тільки тоді можна сподіватися на істотні зміни на ринку управління житлом.