Нашу розмову перервав тихий стукіт. «Хто там такий несміливий? Заходьте!» — Володимир Сажко перевів погляд на двері. «Андрійовичу, — у дверному отворі з’явилася жіноча фігура, — у мене до вас така справа: вчора мама померла, а мені немає її за що поховати. Хоч труну допоможіть купити».

У кабінеті керівника місцевої ОТГ на мить стало тихо. Я поставив диктофон на паузу і подивився на згорьовану жінку в масці. Володимир Андрійович теж дивився на неї, але про щось напружено думав. «Ходімо зі мною, — сказав через кілька секунд, — зараз щось придумаємо».

Достроково не об’єднувалися

Ось так розпочалося моє знайомство із Володимиром Сажком, уродженцем Кожанки, який до обрання головою ОТГ 10 років був депутатом селищної ради. Об’єднана ж територіальна громада після торішніх виборів увібрала в себе сім сільських рад із 15 населеними пунктами, де нині понад 8300 жителів (в Кожанці — понад 3 тисячі, у другому за величиною селі Триліси — 1647, а в решті населених пунктів — ПО 600 осіб).

«Наша громада, — розповідав Володимир Андрійович, — сформувалася добровільно ще до 1 січня 2020 року. Але дострокові вибори тоді нам не призначили. І вважаю, зробили правильно: до жовтня 2020-го, коли українці обирали місцеву владу, ми підійшли вже з напрацьованим пакетом об’єднавчих рішень.

Наприклад, перехід на баланс громади навчальних закладів на території ОТГ. Через це навчальний процес в усіх восьми школах, трьох дитячих садочках, забезпечення їх усім необхідним у нас не переривалися. Те саме стосується і медицини громади: шість амбулаторій та п’ять ФАПів працюють, як і раніше.

Щоправда, ведемо переговори про передачу об’єктів первинної медицини Фастівській громаді, бо вважаємо, що тоді вони будуть ефективнішими. Адже до районного центру від нас приблизно 20 кілометрів, це не перешкода для організації медичної роботи».

Керівник Кожанської ОТГ говорив спокійно, впевнено й розумно, і мені подумалося, що не випадково люди обрали його ватажком. До речі, 48-річний Володимир Сажко (агроном із захисту рослин за освітою, який дійшов на колишньому кожанському цукрозаводі до виконувача обов’язків заступника директора) ще й устиг 21 рік позайматися бізнесом у рідній Кожанці. Свого селища не покинув, як багато хто, поїхавши до міста. Навпаки, вирішив довести всім, що жити заможно, щасливо, корисно для людей можна і тут. І коли краяни вручили торік Володимирові Андрійовичу булаву місцевого голови, він передав бізнес дружині.

Соціально відповідальний бізнес

До поїздки в Кожанку я розмовляв з виконувачем обов’язків голови Фастівської РДА Віктором Тюріним. Він схвально відгукувався про Володимира Сажка. Насамперед відзначав надзвичайну комунікабельність керівника Кожанської ОТГ.

«Уміє Володимир Андрійович підбирати ключі до співрозмовників, — наголошував керівник Фастівської райдержадміністрації. — Тому із представниками тамтешнього бізнесу в нього дуже хороші стосунки. Наприклад, швидко порозумівся із керівництвом Фастівського заводу органічних рідин ТОВ «Фазор», який працює на території Кожанки. Приблизно шосту частину всіх надходжень до бюджету Кожанської ОТГ дає це підприємство.

Торік на ньому змінилося керівництво, яке одразу ж запропонувало місцевій владі підписати договір соціального партнерства. Раніше про це можна було лише мріяти. А порозумівшись отак із «Фазором», у кожанському будинку культури одразу ж поставили нові вікна та двері».

ТОВ «Фазор» — не виняток: Володимир Сажко швидко знайшов спільну мову з найбільшим агровиробником ОТГ приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок» (село Ковалівка Білоцерківського району Київської області, засновник та бенефіціар — Герой України Тетяна Засуха), яке уклало договори оренди паїв із селянами Пилипівки, Королівки, Кожанки, Яхнів та частини Дмитрівки Фастівського району.

«Але і з тими сільгосппідприємствами, які обробляють від 10 до 10 тисяч гектарів, ми плідно співпрацюємо, — Володимир Сажко робить наголос на кожному слові. — Адже кожне з них робить певний внесок у наповнення бюджету громади, який цього року становитиме 60 мільйонів гривень. Для Кожанської ОТГ це не дуже багато, але... Виникла, наприклад, проблема з освітянською субвенцією (її нам зменшили на 4 мільйони гривень) — ми покриємо її з бюджету громади. Адже наші школи мають працювати і вчителі (близько 30% їх їздить щодня на роботу в наші навчальні заклади) мають регулярно і в повному обсязі отримувати зарплату».

У Кожанці живуть не лише сьогоднішнім днем: тут роблять усе, аби запросити у громаду великих інвесторів. На території ОТГ є, наприклад, кілька майданчиків, де можна розмістити промислове виробництво. Скажімо, в Трилісах пустує територія колишнього спиртового заводу, який і досі підпорядкований Укрспирту. Її виставили на приватизацію, і пан Сажко обіцяє інвесторові, який виявить бажання тут працювати, надати всілякі пільги.

«Не обділила природа землі, що належать нашій громаді, своїми багатствами, — веде далі Володимир Андрійович. — Тут є запаси чудової глини — їх вистачить на понад 50 років, — придатної для виробництва кераміки. Чекає на завершення будівництва і підприємство в Кожанці (нині воно простоює у зв’язку з карантинними обмеженнями), де оброблятимуть різні види каменю, який доставлятимуть з Європи. Це абсолютно не шкідливе виробництво, бо навіть пил, який утворюється під час оброблення каміння, збирають та вивозять для подальшого використання — виробництва стільниць для кухонь. Якщо вдихнути нове життя у цей переробний завод, то ми працевлаштуємо 80 людей.

Велику перспективу у плані екологічного туризму мають села Волиця, Скригалівка, Ставки, які лежать у заплаві річки Унава. Ця природна водойма — своєрідна лінія розмежування лісової та лісостепової зон. Правильно використаємо ці дари природи — матимемо прибуток для громади».

Не заважатимуть — зробимо самі!

До речі, на прикладі Кожанської ОТГ я переконався, що децентралізація таки позитивно вплинула на діяльність місцевих органів влади: вони стали більш розкутими й активнішими. Того дня, коли я приїхав у Кожанку, падав лапатий сніг. Але доки добирався до селищної ради, побачив у роботі снігоочисну техніку, яка посипала проїзну частину піском. Володимир Сажко пізніше сказав, що комунікувати з будь-яким управлінням по вертикалі він може напряму й вільно. Зокрема і з колишнім районним дорожнім управлінням, звідти, варто було голові ОТГ лише подзвонити, швидко направили транспорт на очищення доріг.

«На порядку денному, — додає Володимир Андрійович, — створення центру надання адміністративних послуг. 10 лютого розглянемо це питання на черговій сесії. ЦНАП значно поліпшить роботу селищної ради, 50% фахівців якої доїжджають до Кожанки з Фастова, старостинським округам, яких у нас сім. І життя самих членів громади зміниться на краще.

На його поліпшення вплине і обрання поліцейського громади. 26 січня розпочався конкурс на їх добір — нам потрібні два правоохоронці. Селищна рада допоможе за умови, якщо поліцейські будуть не з місцевих, із придбанням житла, обладнанням місця роботи, забезпеченням транспортом. Сподіваємося, що робота поліцейських позитивно вплине на поліпшення криміногенної ситуації у громаді, бо останньому нашому дільничному, який працював один на 22 села, було важко з цим упоратися».

До Фастова мене підвозив підприємець, який приїхав у Кожанку на запрошення Володимира Сажка. Він виявився атовцем і як людина військова сказав мені, що й один може бути в полі воїном, якщо він такий, як керівник Кожанської ОТГ. І я цілком погодився з думкою підприємця: Володимир Андрійович знає, як зробити кращим життя родин громади (у них через збільшення народжуваності дедалі голосніше лунає дитячий сміх, і на території ОТГ 1326 неповнолітніх), веселішим побут односельців, бо майже в усіх селах працюють художні колективи, а в Яхнах — народний хор тих, кому за 60.

«Потрібно лишень, — зробив висновок Володимир Сажко, — не заважати громадам адаптуватися до нової ситуації. На мою думку, на це піде не більш як два роки. Тоді ми станемо міцними. Держава повинна цьому сприяти. А ресурс у нас великий. Спираюся на підтримку 55 фахівців громади, а це хороша команда, яка скучила за справжньою роботою».

Насамкінець додам, що пані, яка прийшла просити допомоги в голови громади із приводу похорону, її отримала. Володимир Сажко запевнив її, що частину витрат візьме на себе місцевий підприємець, який надає ритуальні послуги.