«Прозоре господарювання в лісах вигідне всім»
Серед восьми закарпатців, яких своїм указом у День Незалежності України Президент Віктор Янукович відзначив високою державною нагородою, — начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Ігор Фізик. Орден «За заслуги» III ступеня — оцінка зробленого ним у провідній галузі Закарпаття. Із цієї нагоди, а також у зв’язку з наближенням професійного свята лісівників з Ігорем Васильовичем зустрівся кореспондент «УК».
.jpg)
У спадок не отримали нічого
— Що ліси для області означають дуже багато, свідчить такий красномовний факт: вони вкривають 53 відсотки її території. Як триває реформування цієї галузі?
— Наші ліси мають європейську сертифікацію FSC, яку отримали серед перших в Україні. Працювати за визнаними світом стандартами хоч і складніше, але більш перспективно.
Нагорода, яку я отримав днями, зобов’язує. На час мого призначення начальником Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке відбулося три роки тому, заборгованість із сплати податків та платежів перевищувала 15 мільйонів гривень, а тепер її зовсім немає. Ми наростили і зарплати, і реалізацію продукції, збільшили суми обов’язкових відрахувань державі. Більшість лісгоспів області отримують доходи від своєї діяльності. Відбувається оптимізація їхньої чисельності: нині цих підрозділів шістнадцять, а ще торік було на два більше.
— За радянського часу в лісозаготівельній та деревообробній галузях працювали понад 40 тисяч осіб. Який показник зайнятості нині?
— У штатному розписі держлісгоспів — близько трьох тисяч штатних працівників. Щоб дізнатися про загальну кількість тих, хто працює в лісі, цю цифру слід множити на 10. Бо є й ті, хто доглядає за сіянцями й саджанцями у розсадниках улітку, і підрядні лісозаготівельні підприємства, і переробні.
— А як із переробкою деревини?
— У часи реформування галузі припинили існувати лісокомбінати, в яких зосереджувалася переробка. Ці великі підприємства були приватизовані, й від їхньої колись потужної матеріальної бази, на жаль, лісгоспи нічого не отримали у спадок. І все-таки в окремих лісогосподарських підприємствах — Воловецькому, Довжанському, Мукачівському — вже на новій базі власними силами переробляють деревину, і це відчутно збільшило грошові надходження. У багатьох лісгоспах встановлюємо дровокольні верстати, продукцію яких — дрова колоті — споживачі добре розкуповують.
.jpg)
— Лісгоспи займаються заготівлями?
— Майже половина з них має для цього достатньо сил і засобів, які й використовують за призначенням. Це допомагає заробляти кошти, не допускати монополізму окремих лісозаготівельників, посилює конкуренцію в галузі. Державні підрозділи мають власні бригади, які можна вважати еталонними. Бо оснащені сучасною технікою, володіють передовими технологіями. І все-таки основне призначення лісгоспів — збереження та відтворення лісових насаджень.
— Лісгоспи контролюють підприємців у тому, як вони дотримуються екологічних вимог на лісосіках?
— Узято чіткий курс на те, щоб усі, хто йде у ліс із пилами, доставляли зрубану деревину не тракторами, які руйнують поверхневий шар грунту й підріст, а канатно-трелювальними установками. Насамперед такими пристроями повинні володіти лісгоспи. У такій «лісовій» країні, як Австрія, ці установки коштують по 200 тисяч євро і більше, тож нас виручає Словенія. Ми замовили в цій країні мобільні трелювальні установки, за потужністю майже такі самі, як австрійські, але всього за 60 тисяч євро. Уже надійшов перший пристрій.
— Чому закарпатські підприємства їх не виготовляють?
— Розмови про це тривають уже років з вісім, а результатів усе ще немає. Є сподівання, що, хоч і з запізненням, наші виробники використають напрацювання закордонних колег.
— Лісівників у перші роки незалежності звинувачували в тому, що вони надмірно вирубують ліси; громадські активісти охорони природи навіть неологізм вигадали: переруби. Тепер таких звинувачень менше, і все-таки що відповісте цим критикам?
— Ліси ні тоді, ні тепер не вирубують будь-де: плани рубок грунтуються на даних лісовпорядкування. Важливо усвідомити: кожна порода має свій вік стиглості, тому якщо дерево вчасно не забрати і не віддати на переробку, то воно просто зігниє. Так само із зерном: якщо його не зібрати з колоска, то висиплеться на землю.
В області є багато стиглих і перестійних ділянок із буковими лісами: понад 50% загалу дерев цієї породи. Буки стають зрілими у 120 років, а ми ж маємо чимало угідь із 170-річними. Якщо запізнюємося з вибиранням дерев, то маємо величезний стовбур, всередині якого ?— дупло. Така деревина годиться лише на дрова, а для промислового використання — ні.
Не так рубати, як відновлювати
— Як іде лісовідновлення?
— Усе, що вирубуємо, заліснюємо. Навесні цього року здійснили лісовідновлення на площі 2,26 тисячі гектарів.
— В області тривалий час діє експеримент, започаткований українсько-швейцарською фундацією «Форза».
— Спільно з партнерами ми заклали експериментальні ділянки, на яких лісівничі заходи проводяться способами, максимально наближеними до природи. На цих ділянках дерева, перебуваючи у різновікових групах, вирубують поетапно — відповідно до їхньої стиглості. Там забезпечується безперервне відновлення, розвиток і формування деревостанів за породним складом, структурою і розвитком, подібних до природних. Досвід створення дослідних ділянок після Рахівського та Ужгородського лісгоспів, де є позитивні результати, поширимо на решту підприємств.
— Останніми роками з’явилася гостра проблема: всихання лісів.
— Вона «б’є» не лише по Закарпаттю, а й по сусідніх областях. Загалом під загрозою всихання перебуває близько 15—17 мільйонів кубометрів похідного смерекового лісу. Цю деревину треба заготовляти та вивозити, щоб запобігти поширенню хвороби. До розв’язання складної проблеми вивчення причин всихання смеречників залучені фахівці з Києва, Львова.
— В області з’явилася мережа магазинів «Лісовичок». Яка їхня місія?
— Їх ми відкрили вже три: продаємо гриби, сухі ягоди, лікарські рослини, мед, навіть кілки та інший господарський реманент, тобто власну продукцію. Там можна придбати і декоративні рослини з наших розсадників: самшит, тую тощо. Реалізацією цієї продукції ми обмежуємо поле для спекулянтів, які безпідставно «накручують» ціни. Такі магазини повинні відкритися у кожному лісгоспі, можна більше, ніж по одному.
— Чимала частка лісів області — так звані аграрні. Колишніх їхніх власників сільгосппідприємств уже немає, а угіддя залишилися. Порядку в них нема.
— Вище державне керівництво прийняло рішення підпорядкувати всі ці ліси Державному агентству лісових ресурсів України. Зрозуміло, що завдання не з легких: ці ліси були своєрідним буфером між державними лісовими угіддями і населеними пунктами, в них було багато самовільних рубок. Власники цих занедбаних лісів тепер перебувають у стадії банкрутства, з несплаченими протягом 5—6 років податками. Якщо «аграрні» ліси перейдуть до нас, то доведеться брати на себе їхні борги і наводити там лад.
Аукціони — реальність, дороги — необхідність
— Лісові аукціони в області стали звичними. Чи виправдали себе?
— Раніше заготівельники домовлялися з керівництвом лісгоспів про ціни на ліс, тепер це неможливо, адже вартість кожної партії формується під час відкритих торгів. Це перекриває шлях корупції. Можна купити лот, лише якщо є переробка деревини. Це і державі вигідніше, адже у разі експортування деревини, чим займається чимало підприємств, у ній залишається більше податків. Аукціони проводяться щомісяця, інколи й частіше. Усе відкрито, як у Європі.
До слова, вартість деревини, яку продавали агропромислові підприємства, значно нижча, ніж у нас на аукціонах, як і зарплати працівників. Тому й виникли питання про потребу реорганізації цієї структури.
— А як із упровадженням так званих чипів для електронного обліку?
— Це прогресивний крок у технології, який практично вже робимо. Якщо деревина транспортується без чипа, то це означає, що вона або крадена, або реалізується за тіньовою схемою. За кожним переміщенням автомобіля з маркованою деревиною ми можемо стежити, що теж унеможливлює зловживання. За допомогою GPS-трекерів чітко регламентуються витрати палива і дотримання маршруту. Наприклад, за місяць Мукачівський лісгосп заощадив 30 тисяч гривень лише на паливно-мастильних матеріалах. Окрім Мукачівського, оснащення автомобілів GPS-трекерами впроваджується в інших лісогосподарських підприємствах. Завдяки цьому господарювання в лісах стане набагато прозорішим, що вигідно і державі, й нам.
— Вибирати деревину з віддалених ділянок заважає гостра нестача лісових доріг, чи не так?
— Будуємо їх дедалі більше. Три роки тому їх проклали усього 13 кілометрів, торік — уже 28, нині здамо в експлуатацію вже 70 кілометрів!
— Як повернути лісовим угіддям блиск перепадів, шум водограїв? Їх колись було багато…
— Рукотворні міні-споруди на річки і потоки повертаються. Наші працівники їх споруджують у Ясінянському та Великобичківському лісомисливських господарствах, Рахівському лісодослідному господарстві, якими керують відповідно Микола Ластовецький, Юрій Сойма та Володимир Приступа. У цих лісгоспах з’явилися чудові місця відпочинку. Так само буде і в інших, слід лише трохи зачекати.
Василь БЕДЗІР,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Ігор ФІЗИК. Народився 1965 року в смт Клевань на Рівненщині. Після закінчення Львівського лісотехнічного інституту працював у лісовому господарстві Рівненської області. З 1998 року — директор Клеванського держлісгоспу. 2003-го захистив кандидатську дисертацію, нагороджений нагрудним знаком «Відмінник лісового господарства». 2010 року його призначено начальником Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Ми в Google+